п'ятниця, 22 березня, 2019, 16:56 Новини Deutsche Welle
Майкл Джексон у Німеччині: скільки можна пробачити поп-іконі?
Майкл Джексон у Німеччині: скільки можна пробачити поп-іконі?

У німецькому Бонні відкрилася виставка про Майкла Джексона і його вплив на сучасне мистецтво. Чи доречно це після нових шокуючих звинувачень у педофілії?Твори живопису і скульптури, фотографії, просторові композиції, відеоінсталяції, - 134 роботи 53 маститих художників - від Енді Воргола до Пола Маккартні - експонуються у Бонні на виставці "Майкл Джексон: на стіні" ("Michael Jackson - On The Wall"), приуроченої до 60-річчя від дня народження та 10-річчя від дня смерті короля поп-музики, яка вже з успіхом пройшла у Лондоні і Парижі.

Відкриття експозиції, що поєднала образотворче мистецтво і музику, відбулося 22 березня у федеральному виставковому залі Bundeskunsthalle - і стало подією, сприйнятою у Німеччині більш ніж неоднозначно. А все тому, що навколо Майкла Джексона розгорівся новий скандал, причиною якого став двосерійний документальний фільм-розслідування "Залишаючи Неверленд", знятий на замовлення американського каналу HBO, і хто засуджує поп-ікону в педофілії. Чи доречно у такій ситуації проводити виставку, яка є свого роду гімном Джексону?

Експозиція як платформа для обговорення важливої ​​теми

"Майкл Джексон - один з найвидатніших виконавців XX століття. Понад те, він входить до числа небагатьох поп-зірок, які зуміли вплинути на сучасне світове мистецтво. Виставка "Майкл Джексон: на стіні"- перша експозиція, у якій зроблено спробу відповісти на питання, як йому це вдалося. Вона не є присвятою королеві поп-музики і висловленням йому поваги, а досліджує феномен Джексона як артиста. Водночас, експозиція не оцінює співака через призму понять етики і моралі. і ми не вважали за необхідне змінювати її концепцію після показу фільму "Залишаючи я Неверленд". До того ж, зробити це за такий короткий час дуже непросто", - підкреслив у бесіді з DW директор Bundeskunsthalle нідерландський мистецтвознавець Рейн Вольфс (Rein Wolfs).

Отож, боннський музей лише зводить Майкла Джексона в ранг "артиста номер один" - і це єдиний месидж, який він хоче донести до людей? Рейн Вольфс з такою постановкою питання не згоден. "Я сам недавно подивився фільм "Залишаючи Неверленд"- і був вражений. Мене шокували одкровення людей, які стверджують, що вони у дитинстві стали жертвами сексуальних домагань з боку Джексона. Моя тверда думка: тему сексуального насильства ні в якому разі не можна табуювати - навпаки, її просто необхідно широко обговорювати. і наша виставка не тільки може, а й повинна стати платформою для дискусій з цих питань. Водночас, ми - не юристи і не маємо права оголошувати вирок", - вказує мистецтвознавець. Проблемний бік іміджу короля поп-музики музей тематизує у рамках групових екскурсій, а також подіумних дискусій, пропонованих додатково до виставки. Одна з них пройде 7 квітня - цього дня на німецькому телебаченні покажуть фільм "Залишаючи Неверленд".

Чи має сенс бойкот?

Як би там не як, з виходом фільму "Залишаючи Неверленд" на телеканалі HBO ціла низка радіостанцій в Канаді, Великобританії, Новій Зеландії та Норвегії на знак протесту зняли з ефіру композиції у виконанні Джексона. Німецький філософ, професор Рурського університету в Бохумі Марія-Сибілла Лоттер (Maria-Sibylla Lotter) називає такого роду бойкот безрозсудним. "Мене подібна реакція жахає. Навіть якби оцінка якості робіт художника в прямій залежності від його вчинків була б і виправдана, бойкот все одно не має сенсу, оскільки публічні звинувачення не можуть бути прирівняні до судового вироку", - розмірковує вона в інтерв'ю DW.

Звинувачення в розбещенні малолітніх висувалися проти короля поп-музики і в попередні роки - ще за життя співака. На нього навіть двічі подавали до суду. Однак представлені позивачами описи сцен насильства судді визнали непереконливими і обидва рази встали на бік артиста. У документальному фільмі "Залишаючи Неверленд" детально описується схема, якої дотримувався Джексон, зачаровуючи і прив'язуючи до себе дітей. Але і в ньому не представлено жодних доказів. Чому ж ставлення до поп-зірки після показу цієї картини погіршилося набагато сильніше, ніж те було в минулому?

На думку Марії-Сібілли Лоттер, вся справа в тому, що документальний фільм наочно ілюструє зворотний бік іміджу Майкла Джексона і викликає цим сильніші емоції, ніж стаття в газеті, - у тих, хто цей фільм подивився, шокуючі свідчення чоловіків, які гостювали дітьми в маєтку поп-зірки, ще довго залишатимуться в пам'яті.

Зізнання куратора виставки

Один з експонатів виставки - відео-інсталяція, що демонструє епізоди яскравого шоу Майкла Джексона, інсценованого у 1992 році в Бухаресті. В іншому залі показані уривки його концерту в перерві між матчами в фіналі Суперкубку в січні 1993 року в Каліфорнії - одного з найуспішніших його виступів. Ще недавно голос співака і кадри, на яких закарбована його знаменита "місячна хода", заворожували. Сьогодні вони викликають неоднозначні асоціації.

Як зізнався на прес-конференції напередодні відкриття експозиції британський мистецтвознавець Ніколас Каллінан, куратор виставки "Майкл Джексон: на стіні" і директор Національної портретної галереї в Лондоні, що стала першим місцем проведення цієї виставки, він завжди уважно стежив за творчістю Джексона і захоплювався його талантом - але тепер, після нових звинувачень на адресу поп-зірки, на експозицію, куратором якої він є, дивиться іншими очима.

Виставка про Майкла Джексона в Бонні триватиме до 14 липня.

Deutsche Welle


реклама
більше новин
реклама
Top
2019-04-18 19:55 :52