середа, 20 березня, 2019, 10:11 Новини Deutsche Welle
Чи братимуть кримчани участь у президентських виборах в Україні
Чи братимуть кримчани участь у президентських виборах в Україні

Чимала частина кримчан за п'ять років після анексії зберегла українські паспорти. Їх власники мають право проголосувати на майбутніх виборах, але не поспішають ним скористатись. DW спробувала з'ясувати, чому."Крим - це Україна",- нагадують листівки біля віконця паспортного контролю пункту пропуску "Каланчак" на адмінмежі з анексованим півостровом. "Голос кожного важливий",- продовжує бігборд з херсонського боку пункту пропуску. Про "зміни на які всі чекають" повідомляє навіть агітація на іншому боці траси. Та мешканці Криму не поспішають реєструватись для участі у прийдешніх виборах президента, що відбудуться 31 березня.

Спрощена процедура

Станом на вівторок, 19 березня, про свою участь у голосуванні повідомили 2520 мешканців півострова, зазначається на сайті Державного реєстру виборців України. Для цього вони мали пройти через процедуру зміни голосування - звернутися до органів ведення реєстру на підконтрольній українському урядові території з відповідною заявою.

У вересні Центрвиборчком спростив порядок зміни виборчої адреси для мешканців окупованих територій - тож їм достатньо пред'явити лише паспорт із кримською реєстрацією. Зробити це можна до 25 березня включно, а у разі, якщо голову держави обиратимуть у другому турі - повторно пройти процедуру до 15 квітня.

Статистика держреєстру виборців свідчить, що найбільше кримчан змінюють адресу голосування на київську - таких зараз 841. Співзасновник правозахисної організації "Крим-SOS" Алім Алієв пояснює, що у столиці реєструються переважно переселенці, які покинули півострів ще в 2014-2015 роках. "Ті ж що їдуть голосувати безпосередньо з Криму, реєструються у Херсонській області. Але й цей шлях, попри спрощену реєстрацію, слід пройти двічі, а значить двічі витратити по тисячі гривень, що не для всіх під силу",- розповідає він.

"Про таке не говорять вголос"

Таку думку підтверджують і у відділі ведення держреєстру виборців в Каланчацькому районі Херсонської області. "Сподівались що буде більше, але з Криму подали лише 11 заяв",- розповіла DW начальниця відділу Інна Бруяко.

Підприємець з кримського Армянська Юрій Соломаха перебрався до херсонського села Преображенка ще на самому початку анексії. Він підтримує зв'язок із родичами та знайомими у місті, що знаходиться всього лише в трьох кілометрах від адмінкордону. "Їхати на українські вибори їм недалеко, проте таке бажання має хіба що з два десятки людей з усього 22-тисячного міста,- переповідає він,- Та й ті хто поїде, не розповідають про таке вголос - аби чого не вийшло".

На думку Аліма Алієва, участь в майбутніх виборах для кримчан є сміливим демонстративним жестом. У такий спосіб громадянин публічно заперечує анексію і визнає Крим українською територією. На тлі репресій останніх років проти кримськотатарських та українських активістів, зважується на таку сміливість далеко не кожен. Одразу кілька співрозмовників DW з півострова або ухилились від відповіді на питання участі у голосуванні або просили не згадувати їх імена у статті. "Я не зможу проголосувати на цих виборах, адже, виїхавши з Криму, ризикую вже ніколи сюди не повернутися, або повернутись одразу за грати",- скаржиться голова Центрвиборчкому кримськотатарського національного зібрання - Курултаю - Заїр Смедля.

А що там з темою Криму?

На низьку активність кримчан на українських виборах взаємністю відповідають і кандидати. Як зазначають активісти руху #LiberateСrimea, 14 претендентів на посаду голави держави - серед яких "південно-східні" опозиціонери Юрій Бойко та Олександр Вілкул, та навіть один з лідерів перегонів Володимир Зеленський - взагалі оминули у своїх програмах питання повернення Криму. "Питання Криму не входить для багатьох кандидатів ТОП-5, і це є дуже серйозним і загрозливим моментом, який говорить про те, що вони бояться брати відповідальність за повернення української території", - зазначає один з активістів, директор київського центру зовнішньополітичних досліджень "ОПАД" Сергій Пархоменко.

Виконавчий орган кримськотатарського Курултаю - Меджліс - у березні закликав кримчан голосувати за Петра Порошенка, бо план чинного президента щодо відновлення українського суверенітету на півострові там вважають найдієвішим. У самому Криму російська влада оголосила Меджліс екстремістською організацією ще у 2016 році, та попри вигнання він зберігає вплив на значну частину громади. "Та ми не очікуємо високої явки кримчан. Робота ще ведеться, але навряд чи приїде більше кількох сотень чоловік”,- спрогнозував у розмові з DW голова Меджлісу Рефат Чубаров.

Deutsche Welle


реклама
більше новин
реклама
Top
2019-04-20 21:31 :29