середа, 20 березня, 2019, 8:26 Новини Deutsche Welle
Боротьба з корупцією в Україні: "чорна діра" судової системи
Боротьба з корупцією в Україні:

Через затягування розгляду в українських судах антикорупційні справи "буксують". DW зустрілася з двома викривачами корупції, які на собі відчули усі труднощі відстоювання справедливості.Викривачам корупції в Україні і надалі важко домогтися торжества справедливості у судах, а правоохоронцям антикорупційних органів - покарати хабарників. Причинами цьому оглядачі називають кругову поруку корупційної системи, конкуренцію між антикорупційними структурами і затягування на роки розгляду корупційних справ в судах. Борці з корупцією покладають сподівання на Вищий антикорупційний суд, що має запрацювати цього року і завершити створення дієвої антикорупційної інфраструктури в Україні.

Поневіряння викривачів

Київський підприємець Сергій Потоцький більше десяти років тому купив земельну ділянку в одному з передмість Києва - селі Мироцькому, для подальшого будівництва тут котеджного містечка. Проте, за його словами, вже на першому етапі оформлення земельних документів під забудову голова місцевої сільради вимагав в підприємця хабар у півтора мільйона доларів. "Після Євромайдану я сподівався, що цього більше не буде, але голова сільради разом зі своїм спільником-бізнесменом знову зажадали за дозвільну документацію 180 тисяч доларів", - каже він.

Після звернення Потоцького до національного антикорупційного бюро (НАБУ), детективи таємно зафільмували передачу хабаря в одному з місцевих кафе і підозрюваних взяли "на гарячому". НАБУ завершило слідство у цій справі впродовж кількох тижнів. Але коли її передали у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) для подальшої передачі в суд, прокурори не подовжили термін попереднього арешту і затримані вийшли на волю. Два судові засідання торік так і не розпочалися, бо захисники підсудних не з’явилися в суд у намаганні затягти слухання. Тим часом голова сільради повернувся на свою посаду.

Ще менше пощастило старшому інспектору Одеської митниці Анатолієві Тарнавському. Він розповів DW, що отримав усну вказівку від керівництва не доглядати в Одеському порту судна однієї з компаній. "Якби я виконав цей наказ, митний кордон України просто перестав би існувати для цієї компанії, а це - кримінальне правопорушення", - сказав митник. Він стверджує, що намагався оскаржити вказівку свого керівництва у чільніших посадовців, але отримав пораду підкоритися і не здіймати галасу.

Звернення Тарнавського до Генпрокуратури України і НАБУ, за його словами, завершилися переданням справи на розслідування місцевою прокуратурою. А його самого перевели на іншу посаду, що не пов'язана із доглядом суден. "Мені на собі довелося випробувати недієвість законодавства про захист викривачів корупції. Я оскаржив скасування своєї посади в суді, але наразі розгляд справи затягується", - сказав Тарнавський.

Підтримка громадських правозахисників

Офіційні антикорупційні органи і громадські антикорупційні організації кажуть, що активність громадян у боротьбі з корупцією за роки після Євромайдану значно зросла. Але переважна більшість викривачів вдаються до активних дій лише тоді, коли посадова корупція безпосередньо зачіпає їхні особисті майнові чи інші інтереси. Як повідомив DW юридичний радник міжнародної правозахисної організації Transparency International Україна (ТІ) Тарас Ковальчук, його організація постійно отримує звернення від громадян про корупцію. Як і більшість численних антикорупційних організацій України, ТІ може здебільшого консультувати викривачів і лише в окремих випадках звертається в їхніх інтересах до державних органів.

Так ТІ звернулася до Державної фіскальної служби України, Нацагенції із запобігання корупції і Генпрокуратури з проханням захистити Анатолія Тарновського і швидко й неупереджено розслідувати його повідомлення про корупцію посадовців. Проте, як зазначив Ковальчук, такі звернення громадських правозахисників не мають зобов’язального характеру для влади, а лише подають їй сигнал, що ситуація перебуває під громадським контролем. "Ми сподіваємося що увага з боку суспільства до ситуації Тарновського сприятиме відновленню справедливості у цій справі", - додав Ковальчук.

Органів багато, результатів - катма?

Останніми роками в Україні створено чотири правоохоронні антикорупційні органи. Це - Національне агентство із питань запобігання корупції (НАЗК), Національна агенція з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). АРМА створена за аналогом установ з повернення та управління активами, що успішно функціонують у державах-членах ЄС, однією з основних функцій НАЗК є перевірка декларацій посадовців, детективи НАБУ розслідують корупційні злочини у найвищих ешелонах влади. САП дає оцінку цьому слідству і передає кримінальні провадження до судів та підтримує обвинувачення під час судових розглядів.

Найпозитивніші оцінки громадських експертів має НАБУ, яке, як сказав Тарас Ковальчук, "порушило кримінальні провадження щодо депутатів всіх фракцій парламенту". Водночас, він відзначив підірвану суспільну довіру до керівництва САП і не виключив необхідність "перезавантаження НАЗК, яке наразі не справляється зі своїми завданнями". Заклики до відставки очільника САП Назара Холодницького вже не раз лунали і з боку західних політиків і дипломатів. Адже і САП, і НАБУ були створені за фінансової підтримки і за участі західних експертів.

В очікуванні Вищого антикорупційного суду

Найбільше детективи НАБУ нарікають на затримку розгляду завершених ними кримінальних проваджень в судах. "Цьому є об'єктивні і суб'єктивні причини. Деякі справи лежать в судах без руху понад два роки, бо після судової реформи не в усіх судах є можливість сформувати судову колегію для розгляду корупційних справ із суддів належної кваліфікації, або на засідання не з'являється сторона захисту", - сказала DW керівниця управління зовнішніх комунікацій НАБУ Світлана Оліфіра. Вона зазначила, що і НАБУ, і громадські організації вже кілька років очікують на створення Вищого антикорупційного суду, який має запрацювати цього року.

За час своєї роботи від грудня 2015 року НАБУ розслідувала і передала в суди 189 корупційних справ. Але з них суди винесли вироки лише у 27 справах. "Нам досить часто допомагають громадські організації, журналісти і окремі громадяни, які надають свої матеріали, що долучаються до кримінальних проваджень" - сказала Оліфіра. За її словами, НАБУ стала першою правоохоронною структурою, де представники громадськості беруть участь у конкурсному відборі кадрів і в роботі дисциплінарної комісії.

За офіційною інформацією, тільки за друге півріччя 2018 року до НАБУ звернулися понад 3600 осіб. Ще 234 звернення надійшло від громадських організацій. "Це свідчить про високу суспільну довіру до антикорупційних органів і очікування суспільства щодо покарання і ув'язнення корупціонерів. Свою роботу з розслідування корупційних справ ми робимо, я вважаю, добре. Але садимо злочинців не ми - їх мають саджати суди", - пояснила Оліфіра.

Практичні поради

Коментуючи DW випадок із Анатолієм Тарнавським, Оліфіра не виключила, що тут могла бути проблема з підслідністю НАБУ цього конкретного злочину. Вона порадила громадянам перш ніж звертатися до НАБУ пам'ятати, що цей правоохоронний орган розслідує злочини тільки топ-корупції. "Якщо у людей є сумніви, можна отримати консультацію телефоном "гарячої лінії", або завітати до громадської приймальні в Києві, Львові, Харкові і Одесі. Зразки заяв і відповіді на часті запитання є на офіційному сайті НАБУ", - сказала Світлана Оліфіра.

Натомість Сергій Потоцький, попри свій важкий особистий досвід, став ще активнішим і увійшов до співзасновників громадської організації "Центр моніторингу влади". Він пояснив це тим, що з часів Євромайдану не бачить радикальних реформ і очищення влади від представників старої корупційної системи. "У судах і досі вирішують долі людей судді, що виносили незаконні вироки учасникам Майдану, крім патрульної поліції, решта поліцейських структур лишилася нереформованою. Зараз всі говорять про корупційний скандал в оборонпромі на 225 мільйонів доларів, але ніхто не говорить, що за корупційними схемами тільки з системи "Зеленбуду" щороку виводиться понад мільярд доларів", - заявив, пояснюючи свою громадську активність Сергій Потоцький.

Deutsche Welle


реклама
більше новин
реклама
Top
2019-04-23 23:18 :36