неділя, 17 лютого, 2019, 20:33 Новини Deutsche Welle
Сумні підсумки Мюнхенської конференції з безпеки
Сумні підсумки Мюнхенської конференції з безпеки

55-та Мюнхенська конференція з безпеки позначилась очевидним розломом у відносинах між США та Європою. Чим вона запам'ятається? Репортаж DW."Після минулої конференції я був пригнічений, але після теперішньої зрозумів, що тоді це був оптимізм", - з властивою прямотою й іронією Тоомас Хендрік Ільвес, колишній президент Естонії та один зі старожилів Мюнхенської конференції з безпеки, каже те, що багато хто думає, підбиваючи підсумки форуму, що завершився 17 лютого. "Лінії розділу між Атлантикою стали більш жорсткими", - зазначив політик у розмові з DW.

Підірвана довіра до США

Мюнхенська конференція - це, перш за все, демонстрація того, що називають трансатлантичним партнерством: США і Німеччини, а також США і Євросоюзу. Однак партнерство, яке склалося після Другої світової війни, опинилось під питанням на початку президентства Дональда Трампа. "Теперішня адміністрація зруйнувала базову довіру до США, - каже Ільвес. - Її доведеться наново відбудовувати".

Схожі, хоча і більш стримані заяви пролунали і від голови Мюнхенської конференції Вольфґанґа Ішинґера (Wolfgang Ischinger). "Якщо у попередні роки ми давали нашій конференції назву "До краю прірви і назад" і думали, що, можливо, це перебільшення, то зараз після багатьох розмов думка більшості учасників така, що проблема дійсно має місце", - заявив колишній німецький дипломат, підбиваючи підсумки зустрічі.

Дві Америки в Мюнхені

Починаючи з 2017 року, вже втретє поспіль учасники Мюнхенської конференції бачать дві різні Америки. Америка президента Дональда Трампа устами віце-президента Майка Пенса запевняла, що трансатлантичний альянс є міцним, що Америка досі очолює західний світ, а Північноатлантичний альянс "сильний, як ніколи". Однак тон цієї нової Америки у розмові з Європою стає дедалі жорсткішим. Попри напрочуд теплу і сонячну погоду в баварській столиці, в конференц-холі війнуло холодом, коли Пенс майже в ультимативній формі закликав європейців вийти з ядерної угоди з Іраном. Америка Трампа показала своє ставлення до Мюнхенської конференції, зокрема, відсутністю ключових членів уряду. До Баварії не приїхали ні радник президента з національної безпеки Джон Болтон, ні глава Держдепу Майк Помпео, хоча він і перебував поруч - у Польщі.

Однак була й інша Америка, яку представили велика делегація Конгресу США на чолі зі спікеркою Палати представників демократкою Ненсі Пелосі та колишній віце-президент, також демократ Джо Байден. Бальзамом для європейської душі стали його слова про те, що "це мине, і ми повернемося". Байден мав на увазі чинну республіканську адміністрацію в Білому домі та її політику "Америка передусім". Але 76-річний Байден виглядав втомленим, а його голос був слабким. Упевненості в тому, що трансатлантичні тріщини вдасться швидко залатати, після його виступу не було.

Росія розчарована і готова чекати

Песимістично оцінюють підсумки Мюнхена і деякі представники російської делегації. "Не було бажання досягти результату", - сказав у розмові з DW колишній посол Росії в США Сергій Кисляк. Він був тут й минулого року та каже, що у цілому розчарований конференцією.

Росію в Мюнхені традиційно представляв глава МЗС Сергій Лавров. Він виголосив промову про необхідність повернутися до ідеї "спільного європейського дому" та розкритикував Європу за "втрачені можливості". Виступив він без ентузіазму, очевидно, розуміючи, що Захід не пристане на пропозицію забути конфлікт через Україну і перейти до економічного зближення. Ще більш незвично прозвучала пропозиція ремонтувати "європейський дім" від представника країни, яку звинувачують у руйнуванні європейської архітектури безпеки.

Двоє заступників Лаврова взяли участь в дискусіях щодо контролю над ядерною зброєю і врегулювання ситуації в Сирії. Обидва обговорення показали, що позиції Росії та США далекі й спільних дій не передбачається. Як дали зрозуміти представники РФ, Москва взяла до відома позицію Заходу, але свою не змінюватиме і готова чекати.

Україна втрачає значення і намагається нагадати про себе

Президент України Петро Порошенко - один з небагатьох, хто задоволений результатами Мюнхенської конференції. Щоправда, він завжди так каже. Цього разу Порошенко взяв участь у дискусії не в головному залі, де саме відбувалося обговорення глобального потепління, а в скромнішому приміщенні.

Можливо, організатори не хотіли давати йому занадто велику трибуну, щоб уникнути звинувачень у підтримці одного з кандидатів на виборах президента України в березні. А можливо, керувалися рейтингом потенційно важливих світових криз, складеному приватною американською фірмою Eurasia Group та опублікованому в доповіді Мюнхенській конференції. Україна посідає в ньому дев'яте місце з десяти.

Вже майже традиційної на полях Мюнхенської конференції зустрічі міністрів закордонних справ у нормандському форматі, тобто Німеччини, Франції, Росії та України, не було. Її навіть не анонсували. Раніше Москва заявила, що поки не бачить сенсу в цьому заході та звинуватила Київ у невиконанні мінських домовленостей.

Але назвати оптимізм Порошенко безпідставним було б неправильно. Від першого дня конференції Україну в своїх виступах згадували провідні політики. І не просто згадували, а обіцяли підтримку. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel), зокрема, запевнила Порошенка, що і в майбутньому домагатиметься продовження транзиту російського газу Україною, попри будівництво газопроводу "Північний потік-2". Не виключила вона й нових санкцій проти Росії в разі ескалації конфлікту на сході України.

Про що Меркель забула сказати у Мюнхенській промові

Мюнхенська промова Меркель, в якій вона стала на захист ліберального світового порядку, а також критикувала Росію і США, вже назвали однією звершин нинішньої конференції. "Це було вражаюче", - підтверджує Тоомас Ільвес. Щоправда, колишній естонський політик виявив в промові один недолік. За його словами, коли канцлерка говорила про "Північний потік" та як приклад наводила надійні поставки газу з СРСР, вона "забула про те, що на початку 1990-х Росія з політичних мотивів відключала газ країнам Балтії, а в другій половині 2000-х - Україні", - каже Ільвес.

У сухому залишку після Мюнхенської конференції-2019 багато хто мав враження, що, попри спроби врятувати старий світовий порядок, теперішня фаза невизначеності надовго затягнеться. Це збігається і з оцінкою авторів доповіді Мюнхенської конференції. "Багато чого залежатиме від того, наскільки великої шкоди завдано, - каже Томас Ільвес. - Після Другої світової війни ще не було антиєвропейськи налаштованого президента США". Не виключено, що вже найближчим часом Німеччина на собі відчує, що це означає: очікується, що Вашингтон може запровадити мита на німецькі автомобілі. Меркель в Мюнхені назвала таку перспективу "лякаючою".

Deutsche Welle


реклама
більше новин
реклама
Top
2019-03-25 11:39 :44