середа, 5 вересня, 2018, 17:25 Новини Deutsche Welle
"Це занадто": експерти обурені доступом ГПУ до телефону журналістки Седлецької

Тиск на журналістів та Наталію Седлецьку через її професійну діяльність - саме це вбачають в отриманні доступу до її дзвінків і листування Генеральною прокуратурою України. Тим часом у ГПУ - своя версія подій.Новина про те, що Генеральна прокуратура України (ГПУ) отримала доступ до дзвінків та листування журналістки Радіо "Свобода", авторки та ведучої програми "Схеми" Наталії Седлецької, обурила журналістську спільноту та експертів. Останні заявляють про тиск на ЗМІ та закликають скасувати відповідне рішення суду.

Доступ за рішенням суду

Отримати інформацію з телефону Наталії Седлецької Печерський районний суд Києва дозволив на вимогу ГПУ наприкінці серпня, про це сама журналістка заявила у вівторок, 4 вересня. За цим рішенням, слідство отримало доступ до дзвінків і смс-повідомлень Седлецької з липня 2016-го по листопад 2017 року, а також до даних про місце розташування її телефону протягом цього часу.

Журналісти проекту "Схеми" на Радіо "Свобода" розповідають про зловживання чиновниками владою, про статки держслужбовців, конфлікти персональних інтересів з державними та про корупційні схеми.

"За 17 місяців, за які слідчий ГПУ тепер матиме дані про мої дзвінки, смс та місцеперебування телефону, наша редакція опублікувала викривальні матеріали про самого генпрокурора Юрія Луценка, про президента Порошенка, міністра Авакова, прем'єра Гройсмана, Ахметова, Фірташа, Тимошенко, Медведчука - цей перелік впливових людей дуже-дуже довгий і щотижня поповнюється", - написала журналістка у Facebook. Такий крок силовиків вона розцінює як спробу втручання у приватне життя та тиску через професійну діяльність.

Згодом Седлецька розповіла, що генпрокурор Юрій Луценко запрошував її на закриту зустріч, без камер, де начебто мав намір розповісти про мотиви відомства. Від запрошення вона відмовилася і запропонувала Луценку інший формат зустрічі - дати коментар у прямому ефірі її ЗМІ. Проте отримала негативну відповідь.

Аргументи ГПУ

Наталія Седлецька виступає як свідок, а дані з її телефону необхідні "для встановлення часу, дати та місця ймовірного розголосу даних з обмеженим доступом керівником НАБУ" Артемом Ситником - саме так пояснили свої мотиви у Генпрокуратурі. "Документи з інформацією оператора телекомунікацій, до яких надано доступ судом, не включатимуть змісту розмов, контенту SMS та MMS", - написав речник відомства Андрій Лисенко на своїй сторінці у Facebook. Він запевнив, що про прослуховування ані Седлецької, ані інших абонентів не йдеться, а також що не буде жодного втручання у професійну діяльність і особисте життя.

У середу, 5 вересня, Луценко уточнив, що журналістка є свідком у справі про розголошення таємниці слідства і що вона нібито відмовилась надавати певну інформацію у цій справі. Тому ГПУ змушена була звернутися до суду для отримання доступу до інформації про локалізацію її мобільного телефона за час, коли почалося прослуховування і розголошення даних потерпілої у зазначеній справі.

Джерела журналістів під загрозою

Разом із тим, юристи застерігають: українське законодавство хоча і передбачає можливість тимчасового доступу до даних абонента, проте у випадку журналістки запрошено більше інформації, ніж було потрібно. "Розслідування, в межах якого було надано доступ до інформації абонента Наталії Седлецької, стосується фактично лише однієї зустрічі Седлецької та Ситника. Водночас запитувані дані охоплюють останні 17 місяців, і це явно є надмірним", - каже у розмові з DW юристка Віта Володовська.

Ця ситуація, за її словами, створює побоювання, що у такий спосіб держава може отримувати доступ до даних, які підпадають під захист журналістських джерел. "Будь-яка інформація, яка може їх розкрити, може надаватися лише за рішенням суду. Таке рішення має бути обґрунтованим. Проте у даному випадку суд не проводив оцінку, чи запитувана інформація могла розкрити джерела", - наголошує Володовська.

Історія не нова

Випадки із прослуховуванням телефонів журналістів в Україні траплялися і раніше, нагадує виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. "Ми могли уявити, що таке можливо в часи Януковича, але зараз... Коли начебто незалежна судова гілка влади, відбулася реформа, і тут таке рішення суду. Цілих 17 місяців прослуховувати - це занадто", - каже Романюк.

Цей випадок вона розцінює як тиск на свободу слова і психологічний тиск на Седлецьку через її розслідування. При цьому експертка не виключає, що такий прецедент зашкодить журналістським розслідуванням в Україні у майбутньому, оскільки джерела можуть відмовитися від співпраці зі ЗМІ, побоюючись розголосу.

Незалежна журналістика під загрозою?

Ситуація довкола Наталії Седлецької збурила журналістську спільноту не лише в Україні, але і у світі. У Радіо "Свобода" рішення суду назвали таким, що грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси.

Тим часом керівник німецького представництва "Репортерів без кордонів" Крістіан Мір (Cristian Mihr) у коментарі DW наголосив, що отримання владою доступу до даних журналістів ставить під загрозу незалежну журналістику. "Журналісти-розслідувачі мають мати змогу захищати свої джерела і гарантувати їхню анонімність. - зазначив Мір. - Це рішення суду є брутальним порушенням свободи преси і має бути негайно скасоване".

Deutsche Welle


реклама
більше новин
реклама
Top
2018-11-18 09:38 :06