вівторок, 4 вересня, 2018, 9:28 Новини Deutsche Welle
Франція: хмари заступають політичне сонце Еммануеля Макрона
Франція: хмари заступають політичне сонце Еммануеля Макрона

Реформи, за які його ненавидять, міністр, який від нього йде, охоронець, який майже безкарно б'є демонстранта. Дедалі більше французів не довіряють Еммануелю Макрону. Погане підґрунтя для його реформи ЄС.Завершення літніх канікул у Франції означає не лише початок навчального року в школах країни, але й кінець періоду літньої розслабленості як у самій політиці, так і в її сприйнятті пересічними французами.

Найбільша хвиля критики після канікул очікувала на Єлисейський палац, а саме особисто президента Еммануеля Макрона. Він потрапив у самий вир літньої внутрішньополітичної грози. Розпочалася вона зі скандалу навколо його охоронця Александра Беналля. Усіма прошарками французького суспільства і політичної еліти прокотилася хвиля обурення фактом, що Беналля, будучи співробітником Єлисейського палацу, зміг уникнути суттєвих наслідків для себе після того, як побив учасника першотравневої демонстрації в Парижі.

Дедалі більше помилок у внутрішній політиці

Шефу Беналлі - Макрону - при цьому закидають те, як саме він поводився під час скандалу - спочатку мовчав і вичікував, а потім застосував лише косметичне покарання щодо свого охоронця. На думку політичного експерта з паризького центру досліджень громадської думки PollingVox Жерома Сен-Марі, ця ситуація лише вчергове демонструє авторитарний стиль Макрона, який, серед іншого, сприяє й зниженню його рейтингів.

Випробувальний період для французького президента завершився, каже Сен-Марі: "Багато виборців тепер дивляться на свого президента з дедалі більшою недовірою, раніше цього не було". За даними одного з нещодавніх опитувань інституту досліджень громадської думки BVA, 59 відсотків французів незадоволені своїм президентом. Для Макрона тривожним сигналом має бути передусім те, що критика лунає не лише з табору його політичних противників. Розчарування панує і серед трьох чвертей його виборців. Політика жорсткої руки щодо профспілок, зменшення розміру соціальної допомоги для сплати за житло, скорочення соціальних гарантій для працівників державної залізниці - для багатьох, хто обирав 40-річного політика з лівих міркувань Макрон виявився занадто ліберальним, занадто правим, каже Сен-Марі.

Безплідні спроби заробити бали в Європі

Послаблює позиції президента Франції й те, що наприкінці серпня у відставку пішов його зірковий міністр довкілля та сталого розвитку Ніколя Юло. Він пояснив своє рішення розчаруванням у зв'язку з відсутністю прогресу в питаннях навколишнього середовища та клімату.

Сам Макрон відвідує зараз одна за одною країни Європи. На даний момент позаду він має уже 16, останніми в переліку були Данія та Фінляндія. Мета цього широкого європейського турне президента - отримати симпатії якомога більшого числа виборців у ЄС перед виборами до Європарламенту, які відбудуться в травні 2019 року. З лівого політичного флангу, з правого, з табору центристів. Його політична мета - поділити Європу на табір націоналістів і табір "прогресивних".

За словами Бруно Котре з аналітичного центру Cevipof, Макрон хоче передусім розколоти табір правих в Європі, аби потім постати зі своєю партією "Республіка на марші" "єдиною альтернативною, яку можна обирати" і повторити таким чином свій успіх на президентських виборах у Франції на рівні ЄС.

Європейські праві гуртуються

Утім, марш французького президента вже давно не виглядає таким, яким він сам хотів би його бачити. Навпаки - такі експерти, як Олів'є де Франс з аналітичного центру IRIS, бачать радше зміцнення і посилення спротиву Макрону на європейському рівні. Його представники - це передусім угорський прем'єр Віктор Орбан зі своєю антимігрантською і євроскептичною риторикою. Але також і нова влада Чехії чи Австрії.

Те, що зараз до угорського прем'єра хоче приєднатися Італія - один із важковаговиків і країна-засновник ЄС, суттєво посилює позиції Орбана на загальноєвропейському рівні. Навіть у традиційно ліберальній Швеції оглядачі прогнозують політичний зсув "направо" за результатами парламентських виборів на початку вересня. "Еммануель Макрон має справу тут уже не лише з парою маргінальних країн, а з новою позицією в Європі", - каже Бруно Котре з аналітичного центру Cevipof.

Однодумців серед європейських лідерів у нього на даний момент небагато. Один із них - німецька канцлерка Анґела Меркель, якою цього четверга Макрон зустрічається в Парижі. Вона якраз вважається надійною партнеркою французького президента, разом вони просувають спільні ідеї з реформування ЄС, зокрема щодо спільної оборонної політики.

Утім, на переконання Котре, долю європейських партій на виборах до Європарламенту вирішуватиме питання міграційної політики ЄС. А тому не варто дивуватися, якщо успіх на них святкуватиме не "Республіка на марші" Макрона, а, на відміну від президентських виборів у Франції, нещодавно перейменований "Національний фронт" правопопулістки Марін Ле Пен, каже експерт. Саме цій політсилі Котре прогнозує "дуже хороший результат". Якщо так станеться, це буде стрімким завершенням французького літа.

Deutsche Welle


реклама
більше новин
реклама
Top
2018-09-22 17:35 :45