вівторок, 19 березня, 2019, 13:53 Новини ВВС Україна
Крим: хроніка анексії в спогадах учасників подій

Російська служба Бі-бі-сі поговорила з учасниками подій березня 2014 року з Росії та України про те, як вони через п'ять років пам'ятають те, що відбувалося.

референдум
Getty Images
Задовго до референдуму в Криму на вулицях з'явилися озброєні чоловіки без розпізнавальних знаків на камуфляжі

Події 2014 року, які офіційні російські видання охрестили "кримською весною", розвивалися стрімко. Від втечі Віктора Януковича з України до того дня, коли Росія оголосила Крим своєю частиною, пройшло менше місяця. Російська служба Бі-бі-сі поговорила з учасниками подій березня 2014 року про те, як саме вони через п'ять років пам'ятають те, що відбувалося.

У понеділок виповнилось рівно 5 років з дня анексії Росією Криму. У цей день Володимир Путін підписав з представниками Криму та Севастополя договір про включення цих територій до складу Росії.

Офіційна Москва називає процес, що почався незабаром після повалення в результаті Майдану тодішнього президента України Віктора Януковича, "поверненням Криму додому", "виправленням історичної помилки та несправедливості".

Як обґрунтування кроку Кремля називали кілька причин, зокрема, прагнення захистити жителів Криму та Севастополя від "українізації" з боку нової влади, захист російськомовного населення Криму від українських націоналістів. Паралельно наголошували на прагненні більшості кримчан та севастопольців жити в Росії, що було зафіксовано "вільним волевиявленням" на референдумі 16 березня.

Верховна Рада
Getty Images
Після втечі Януковича з Києва Росія запустила процес приєднання Криму і Севастополя

Світова спільнота - США, Британія, Німеччина, Франція та більшість країн світу - називають дії Росії анексією, проведення референдуму - незаконним і таким, що суперечить Конституції України, а його підсумки - недійсними.

Референдум проходив у той момент, коли на територію Криму та Севастополя прибула велика кількість військовослужбовців і військової техніки без розпізнавальних знаків, які пізніше визнав російськими Володимир Путін (за різними оцінками розмір контингенту міг становити до 10 тисяч осіб).

ВВС разом із учасниками тих подій з боку Росії та України згадала, як розвивалися події весни 2014 року.


У 2013 році керівництво України домовилося про те, що підпише угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті "Східного партнерства" в листопаді у Вільнюсі. Кремль був категорично проти торгової інтеграції України з ЄС, про що російські чиновники заявляли неодноразово. Попри це, в Києві говорили, що налаштовані рішуче.

Володимир Путін давав зрозуміти президенту України, що Росія не підтримує підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС
Getty Images
Володимир Путін неодноразово давав зрозуміти президенту України, що Росія не підтримує підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС

Проте напередодні саміту у Вільнюсі Віктор Янукович несподівано для всіх - як для жителів України, так і для Брюсселя - раптом оголосив, що передумав.

дата
BBC

Прем'єр-міністр України Микола Азаров оголошує про відмову від підписання угоди про асоціацію з ЄС для більш детального вивчення умов угоди. Пізніше, 28-29 листопада, на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі угоду про асоціацію України і ЄС, як її анонсував Азаров, так і не підписали.

Журналіст Мустафа Найєм пише у Facebook заклик вийти на Майдан о 22:30 - саме цей допис в соцмережі вважають початком безстрокової акції протесту.

https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10201178184682761

Поступово акції починаються і в інших містах. Незабаром від вимог асоціації з ЄС маніфестанти переходять до більш радикальних - вони виступають за відставку чинного керівництва країни і призначення позачергових виборів. Акції отримують назву "Євромайдан".

дата
BBC

30 січня на військовому аеродромі "Бельбек" у Севастополі в негоду приземлився літак російського підприємця Костянтина Малофєєва з "Дарами Волхвів" - християнською святинею, яку за його ініціативою привезли з гори Афон.

Літак мав приземлитися в Сімферополі, але там дозвіл на посадку не дали через крижаний дощ. У Севастополі теж була заборона на посадку. "З кабіни раптом вийшов пілот, перехрестився, отримав благословення, приклався до Дарів і ми сіли! А коли ми відкрили двері літака, то вітер був такий, що шапки зносило", - згадує тепер Костянтин Малофєєв у інтерв'ю ВВС.

Починаючи з Різдва, Малофєєв, засновник фонду Святителя Василя Великого, встиг звозити "Дари волхвів" у Москву, Санкт-Петербург, Мінськ та Київ. Формально Крим і Севастополь не були в списку для відвідування, але заїхати туди пообіцяли афонські старці.

Разом із Малофєєвим до Криму прилетіли афонські ченці. Але у делегації також були і такі люди як заступник голови комітету російської Думи у справах СНД Олег Лебедєв, лідер "Бойового братерства" Дмитро Саблін та Ігор Гіркин, що став згодом одним з найвідоміших діячів "російської весни". Формально він відповідав за безпеку святині і був у всіх інших точках маршруту.

Україна, країни ЄС, США і Канада підозрюють пана Малофєєва у співучасті в анексії Криму та розпалюванні збройного конфлікту на сході України. Сам він ці звинувачення відкидає і наполягає, що займався лише гуманітарною допомогою Криму, південним та східним регіонам України. В інтерв'ю ВВС він говорить, що дійсно міг зіграти важливу роль - але лише в духовному сенсі.

"У Севастополі підходиш до черги і питаєш: "Вибачте, ви за що будете молитися?" - "Звичайно, щоб Севастополь був російським!" І ось так вся черга. Всі, від малюків до бабусь, говорили це. Якби я сам цього не чув, я б не повірив, тому що не було жодної іншої відповіді. що стосується нашої скромної ролі, вона була виключно релігійною. Привізши ці дари, ми вселили в людей якусь надію. А те, що зі мною були деякі депутати Держдуми? Ну, вони віруючі люди", - згадує пан Малофєєв.

Проте можлива реакція Криму на події в Києві все ж обговорювалася з тими, хто прибув з Малофєєвим, супроводжуючи "Дари волхвів", згадує зараз у інтерв'ю колишній перший віце-прем'єр Криму Рустам Теміргалієв.

Він розповідає, що розмова про це йшла і в автобусі дорогою з Бельбека в Сімферополь, і в самому Сімферополі. У розмові брали участь Саблін, Малофєєв та інші члени експедиції.

"У Сімферополі були досить складні переговори з головою уряду Республіки Крим (Анатолієм Могильовим. - Ред). Фактично йому було запропоновано перейти на російську сторону в разі виникнення колапсу в Києві. А також з Володимиром Константиновим, у чиїй позиції я не сумнівався. Він завжди був проросійським політиком, і в той момент відкрито заявив про це. Якісь дипломатичні нотки в розмові були, але насправді він дав чіткий сигнал, що якщо в Києві впаде влада, то Крим та кримський парламент будуть готові до ухвалення рішення про референдум і про початок процесу щодо возз'єднання з Росією", - зазначає пан Теміргалієв.

Саблін, Лебедєв та інші - експерти з України, тому події у Києві не могли не обговорюватися, каже пан Малофєєв. Але мова не йшла про державні рішення, які ухвалювали пізніше, наполягає він, називаючи себе лише пасивним учасником цих дискусій.

дата
BBC

Після кількох місяців протистояння відбувається масовий розстріл демонстрантів на київському Майдані, який пізніше отримав назву розстріл "Небесної сотні". За даними генпрокуратури України, 18-20 лютого загинули 78 прихильників Євромайдану і 13 співробітників правоохоронних органів.

Сотні людей з обох сторін отримали каліцтва та поранення.

Майдан
Getty Images
Внаслідок масових зіткнень в Києві десятки прихильників "Євромайдану" загинули і сотні людей отримали поранення і травми. З боку правоохоронних органів було 13 жертв
дата
BBC

Віктор Янукович оголошує про дострокові президентські вибори. За посередництва представників ЄС та Росії він укладає з представниками опозиції угоду про врегулювання політичної кризи. У той же вечір президент тікає з Києва до Харкова. Там мав відбутися з'їзд його "Партії регіонів" - але його скасували.

Прихильники "Євромайдану" беруть під контроль Раду, уряд і адміністрацію президента. 22 лютого Янукович з'являється в Донецьку, звідки ввечері на автомобілі виїжджає в бік Криму.

На медалях "За повернення Криму", які, за даними ЗМІ, були засновані наказом міністерства оборони Росії, викарбована саме ця дата, 21 лютого.

Існувала і низка інших, зокрема недержавних нагород за участь у кримських подіях. Один з найвідоміших учасників "кримської весни" Ігор Стрєлков розмістив на нумізматичному аукціоні золоту медаль "У пам'ять про возз'єднання Криму з Росією", яка є недержавною нагородою, врученою йому фондом святителя Василя Великого.

дата
BBC

Володимир Путін через рік після кримських подій, в березні 2015 року, в інтерв'ю для фільму "Крим. Шлях на Батьківщину" на телеканалі "Росія" розповідав, що саме 23 лютого дав команду щодо проведення операції в Криму.

"Ситуація розгорнулася таким чином в Україні, що ми змушені були почати роботу з повернення Криму до складу Росії, тому що ми не можемо кинути цю територію і людей, які там проживають, напризволяще, під каток націоналістів. Поставив певні завдання, сказав, що і як ми повинні робити", - розповідав Путін.

В цей день у Севастополі на мітингу "Народної волі проти фашизму в Україні" російського підприємця Олексія Чалого обирають "народним мером". Учасники мітингу тримають плакати з гаслами "Путін - наш президент", "Росія, ми кинуті, візьми нас назад!"

Далеко не всі повірили, що мітинг був добровільний. Деякі спостерігачі вважають, що він був спеціально організований.

"На мітинг приходили родини російських військових, працівники заводу пана Чалого "Таврида електрик" і близько тисячі-півтори проросійських активістів, які були фінансово підтримані Москвою", - говорить зараз в інтерв'ю ВВС депутат Верховної Ради, а тоді активіст "Євромайдану" з Севастополя Дмитро Білоцерковець.

"Те, що українська історія рухається до драматичної розв'язки, було зрозуміло майже з самого початку Майдану. Протягом всього цього часу ми готувалися зробити певні кроки, щоб у тому випадку, якщо в Києві відбудеться те, що трапилося, Севастополь пішов би з України", - заявив в інтерв'ю "МК" екс-"народний мер" Севастополя Олексій Чалий.

дата
BBC

У Криму перед будівлею кримського парламенту зібралися прихильники кримськотатарського Меджлісу та нової української влади на чолі з Мустафою Джемілєвим і Рефатом Чубаровим, які блокували будівлю і його роботу. Їм протистояли прихильники проросійського руху "Русское Единство" Сергія Аксьонова. У тисняві під стінами парламенту гинуть двоє людей.

Кримські татари у Криму представляли особливий шар населення, говорить гендиректор ВЦИОМ (Всеросійський центр вивчення громадської думки) Валерій Федоров.

"Кримські татари, звичайно, були дуже насторожені. Не скажу, що налякані, але точно насторожені. Це взагалі такий закритий етнос. Зрозуміло, що їхнє життя в Криму і за української влади, і за російської пов'язане з цілою низкою конфліктів - перш за все за землю", - пояснює він.

"Це конфлікт, в якому на одному боці виявилися кримські татари, що були спочатку вигнанцями, а потім повернулися. А з іншого - нащадки українців і росіян, які були переселені в 1940-х роках, які, здавалося б, ніякого морального права на володіння землею там не мали, але вже за ці 70 років вросли корінням в цю землю, вважають її своєю і розглядають кримських татар уже в свою чергу як прибульців з величезними претензіями", - продовжує пан Федоров.

"Я стояв на балконі спікера кримського парламенту і з висоти шостого поверху бачив майданчик під Верховною Радою, на якому зійшлися дві величезні маси людей - з російськими триколорами та з прапорами Меджлісу та України" - згадує перший віце-прем'єр Криму Рустам Теміргалієв

"Напевно, це краще назвати штовханиною, хоча, на жаль, загинули люди, про що я дуже шкодую. В Криму все було досить мирно, але ось цей мітинг, це було, знаєте, глибоке переживання. Я цю картину запам'ятаю на все життя. Я тоді тільки зрозумів, наскільки все глибоко і серйозно і наскільки це вплине на долі людей", - говорить він.

дата
BBC

О 4:30 ранку озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків захопили будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Криму, над якими були встановлені російські прапори. На позачерговій сесії парламенту "прем'єр-міністром Криму" був призначений лідер руху "Русское единство" Сергій Аксьонов.

Верховна Рада Автономної республіки Крим ухвалила рішення призначити на 25 травня 2014 року референдум з питання "державної самостійності" Криму.

Депутат Верховної Ради України, колишній активіст з Севастополя Дмитро Білоцерковець згадує зараз, що саме тоді він зрозумів, що Крим відходить Росії.

"Вечір 27 лютого 2014 року - це ключовий день, коли Путін пішов ва-банк і фактично нацькував російську армію на севастопольців та на кримчан", - вважає пан Білоцерковець.

Стратегічною помилкою українських силовиків він називає бездіяльність через нерішучість політичного керівництва в Києві.

"Внутрішні війська України на тлі захоплення Верховної ради Криму оточили її, але не блокували. Заручників там не було. Чому не було ухвалено рішення про блокування, щоб нікого не пускати і не випускати та брати штурмом Верховну Раду Криму, вибиваючи звідти російський спецназ, мені важко відповісти. Але силовики - внутрішні війська, українські військові, співробітники СБУ, міліція тоді в персональному спілкуванні говорили, що це було пов'язано з тим, що їм ніяких команд з Києва не надходило", - говорить пан Білоцерковець.

військові
Getty Images
Українські військові частини, які відмовилися підкорятися проросійській владі Криму, були оточені озброєними добре екіпірованими людьми без розпізнавальних знаків

Кремль ще офіційно не розкривав свої плани щодо Криму, підкреслюючи, що жителі півострова мають право на референдум (хоча українська сторона наголошує, що Конституція країни такого права регіонам не дає). До цього часу на території Криму та Севастополя, як писали ЗМІ, вже масштабно працювали російські політтехнологи і соціологи.

"До референдуму ми провели два опитування - одне наприкінці лютого, друге на початку березня. Мета була зрозуміти, що взагалі відбувається в уявленнях кримчан. Як вони оцінюють київські події? Що це - державний переворот? Революція? Звільнення? Їхнє ставлення до Росії, до ініціативи проголошення незалежності республіки Крим, а потім до ініціативи щодо вступу Криму до Росії", - згадує зараз гендиректор ВЦИОМ Валерій Федоров.

дата
BBC

Пан Аксьонов на першому засіданні уряду Криму в новому складі заявляє, що, "з огляду на складну ситуацію", звернувся по допомогу до Володимира Путіна "з метою надання сприяння у наведенні законного конституційного ладу" на території Криму.

Також пан Аксьонов доповідає про перенесення дати референдуму на 30 березня. У той же день депутати міськради Севастополя проголосували за підтримку проведення в Криму референдуму щодо розширення статусу автономії.

Володимир Путін звернувся до Ради Федерації за дозволом на використання військ на території України і отримав згоду. Це сталося 2 березня, хоча, як потім з'ясувалося, фактично військові були перекинуті на територію півострова і використовувалися там ще наприкінці лютого.

Але у той момент усі офіційні особи в Москві наполягали, що в Криму перебувають тільки російські військові, дислоковані на базі Чорноморського флоту в Севастополі.

Російські війська спільно з добровольцями і козаками блокували українські військові об'єкти в Криму і Севастополі, які відмовилися підкорятися новому керівництву півострова.

дата
BBC

Володимир Путін на зустрічі з журналістами у своїй резиденції Ново-Огарьово заявив, що питання про приєднання Криму до Росії не розглядається. "І я взагалі вважаю, що тільки громадяни, які проживають на тій чи іншій території, в умовах свободи волевиявлення, в умовах безпеки можуть і повинні визначати своє майбутнє", - додав він.

У відповідь на питання про те, чи підтримає він кримчан, якщо вони на референдумі вирішать відокремитися від України, Путін відповів: "Умовний спосіб в політиці не використовується ніколи. І я хочу залишитися в рамках цих правил".

Росія ще до референдуму почала маніпулювати громадською думкою жителів Криму і Севастополя, говорить депутат Верховний Ради, а на той час активіст "Євромайдану" з Севастополя Дмитро Білоцерковець.

"Те, що ми побачили на виборах у США, де деякі політики звинувачують Росію у втручанні в соцмережах, насправді найяскравіше це обкатували і було видно в Криму і Севастополі. Російські спецслужби створювали пабліки, пов'язані з цими містами, накручували там кількість підписників, створювали теми і створювали велику кількість фейкових коментарів", - стверджує він.

"Потім, коли заходить у паблік місцевий житель і бачить, що їде "поїзд дружби" з "Правим сектором", що пізніше активно застосовувалося перед анексією і мотивувало нібито до введення військ - абсолютний фейк. Після цього люди читали 100-200 коментарів і думали - о, це ж думка людей. А це маніпуляція. Завданням Росії було маніпулювати", - говорить пан Білоцерковець.

дата
BBC

Верховна Рада Криму вирішила увійти до складу Росії як суб'єкт федерації і провести референдум на всій території Криму, включно із Севастополем, ще раніше - 16 березня. Крім того, були змінені формулювання питань. На референдум вирішили винести два питання: приєднання Криму до Росії на правах суб'єкта федерації або відновлення Конституції 1992 року зі збереженням Криму в складі України.

Бюлетень
Getty Images
Влада Криму і Севастополя кілька разів переносила дату референдуму і міняла формулювання питань
дата
BBC

Делегація кримських депутатів на чолі з паном Константиновим прилітає до Москви, де її прийняли голови Ради Федерації і Держдуми Валентина Матвієнко і Сергій Наришкін.

Рішення ухвалила Верховна Рада самостійно, його мета - захист кримчан, підкреслював пан Константинов, перебуваючи у Москві. За його словами, до Криму "пішли "поїзди дружби" з бойовиками, тому треба було діяти дуже швидко".

"Ми йдемо правовим шляхом і завжди ним ішли. Люди, які сьогодні вважають себе владою, нас звинувачують у тому, що ми порушуємо Конституцію. Ну, це просто вже навіть не смішно. Люди, які розтоптали Конституцію на Майдані і топчуться по ній досі, так би мовити, звинувачують нас у якихось комах, що ми якогось пункту не дотримувалися. Ми ж йдемо правим шляхом, використовуючи своє право на референдум як легітимне право", - заявляє пан Константинов.

дата
BBC

Сотні людей збираються біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Севастополі на знак протесту проти референдуму.

"У нас вже була певна апатія, ми бачили, до чого все йде. Але на диво майже тисяча людей вийшли до пам'ятника Шевченку в Севастополі. Через півтори години після початку акції приїжджає близько 500 російських молодиків, козаків, військових, які почали бити учасників мітингу, який закінчувався", - згадує пан Білоцерковець.

дата
BBC

"Я розумів, що боротьба вже неможлива. Російська Федерація повела боротьбу на знищення. 12 березня я на поїзді поїхав. Беру буквально один ранець, сідаю у спальний вагон і їду. Спальні вагони чомусь не перевіряли. Я приїхав до Києва і більше у Криму не був", - говорить пан Білоцерковець.

референдум
Getty Images
Задовго до референдуму в Криму на вулицях з'явилися озброєні чоловіки без розпізнавальних знаків на камуфляжі
дата
BBC

У Криму і Севастополі відбулися референдуми.

За результатами, які оголосили комісія Верховної Ради Криму і міського виборчкому Севастополя, у Криму 96,77% підтримало приєднання Криму до Росії при явці 83,1%, у Севастополі за приєднання до Росії висловилися 95,6% виборців при явці 89,5 %.

"Вранці я був у Ялті, вдень у Севастополі, а ввечері - в Сімферополі. Було видно, з яким ентузіазмом люди йдуть голосувати. Ми, звичайно, проводили екзит-пол, я в режимі реального часу отримував результати і бачив, що вибір зроблено, і цей вибір - на користь Росії, і він зроблений з приголомшливою перевагою", - розповідає гендиректор ВЦИОМ Валерій Федоров.

"Для нас, соціологів, це не було сюрпризом, ми робили дослідження до цього, тому тут усе було передбачувано. Але буває ж, що прогнози розходяться з реальністю. Але ось тут усе збіглося. Найголовніше - обличчя людей, наснага і віра у те, що нарешті цей блудний півострів повернеться на батьківщину, у російську гавань. Ось тоді вже стало зрозуміло, що, швидше за все, рішення є незворотним", - говорить він.

"Я був одним з апологетів якнайшвидшого проведення референдуму, вважаючи, що його затягування може призвести нас до кривавого сценарію. Зараз, з відстані п'ятирічної дистанції, зокрема, знаючи, що згодом сталося на Донбасі, вважаю, що я був більш ніж правий", - каже у інтерв'ю Олексій Чалий.

"Боротьби в Криму жодної не було. Рейтинг проросійських організацій у Криму був доведений в 2010 році і становив 3-4%, які брала партія Аксьонова - так зване "Русское единство", - вважає пан Білоцерковець.

дата
BBC

У Кремлі Путін, Аксьонов, Константинов і Чалий підписують угоду про входження Криму і Севастополя до складу Росії як двох окремих суб'єктів.

дата
BBC

"Якби можна було повернути час назад - звичайно, я б дещо змінив. На жаль, щоб не зачепити інших людей, я не можу говорити про це публічно. Але мені видається, що якби я брав більш активну участь, а моя участь дійсно не була настільки активною і вирішальною, як підносять інколи ЗМІ, можливо, вдалося б більше зробити для тих нещасних людей на Донбасі", - говорить Костянтин Малофєєв.

"На мій погляд, Крим - це перший крок. Далі це буде відбуватися по наростаючій і жодних глобальних перешкод я не бачу. Система світопорядку, яка була закладена після Ялтинської конференції лідерами СРСР, Британії і США, була змінена 1991 року без будь-яких конференцій", - передрікає Рустам Теміргалієв.

"Коли, починаючи від Східного Берліна і закінчуючи сьогоднішніми кордонами Росії і Білорусі, ось так далеко із Заходу на Схід ця межа перемістилася, вона привела до масштабних змін. І те, що зараз відбувається - це певний реванш усіх цих подій. І він завершиться тільки після того, як фактично територія колишнього СРСР у тій чи іншій частині там, де дійсно населення ментально готове до возз'єднання, все це возз'єднається. І будуть абсолютно нові кордони Російської Федерації або тієї союзної держави, як вона буде називатися", - вважає він.

Росія у Криму
BBC

"Знаєте, як кажуть: буде весело і страшно. Ось таке було відчуття. Воно повністю реалізувалося у наступні п'ять років", - говорить Валерій Федоров.

"Коли ти воюєш проти ядерної держави, тобі важко щось аргументовано запропонувати. Військові дії з точки зору захоплення Криму неможливі з цієї причини. З цієї ж причини Європа досить пасивна. Потрібно розуміти, що все впирається в одну людину. Коли цієї людини не стане, почнеться якась дискусія", - говорить Дмитро Білоцерковець.

"Мені хочеться вірити, що свідомість росіян, яких підживлювали зомбіновинами, почне змінюватися і прийде усвідомлення того, що два сусідні народи, які зовні дуже схожі, вони не можуть воювати і захоплювати один у одного території", - вважає він.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

ВВС Україна


реклама
більше новин
реклама
Top
2019-04-25 22:44 :29