п'ятниця, 7 вересня, 2018, 16:17 Новини ВВС Україна
Ігри пам'яті: як Сандармох може стати військовим меморіалом

Легендарне урочище Сандармох у Росії, де у сталінські часи розстріляли частину так званого "українського відродження", - у центрі історико-політичного скандалу.

Легендарне урочище Сандармох у Росії, де у сталінські часи розстріляли частину "українського відродження", опинилося у центрі історико-політичного скандалу.

Ще в середині 90-х років російські історики та науковці встановили, що в цьому місці у 1937 році розстріляли понад тисячу в'язнів Соловецьких таборів, зокрема й найвідоміших українських культурних діячів.

За останні десятки років там створили справжнє місце пам'яті жертвам Великого сталінського терору, а українці навіть поставили власний пам'ятний хрест.

Проте зараз за підтримки російських військових і без участі профільних науковців там почали нові розкопки - шукають рештки розстріляних фінами радянських військових.

Місцеві дослідники застерігають, що це може бути частиною нової історичної концепції влади, в якій Сандармоху відведена роль "політично правильного" військового меморіалу, а не місця пам'яті жертв сталінських репресій.

Гостроти ситуації додає те, що всесвітньо-відомий російський вчений Юрій Дмитрієв, який і встановив місце поховання розстріляних в'язнів, вже майже два роки сам перебуває під слідством у контраверсійній справі.

ВВС News Україна поспілкувалась з українськими дослідниками Сандармоху про їхнє бачення історичного скандалу.

Жертви Сандармоху

За оцінками науковця Юрія Дмитрієва, загалом в урочищі Сандармох поховані понад 6 тисяч розстріляних.

Наприкінці жовтня та на початку листопада 1937 року сюди привезли та розстріляли 1111 в'язнів Соловецького табору.

Серед них були майже три сотні українців, включно з культурними діячами з так званого "розстріляного відродження".

Найвідомішими українськими жертвами Сандармоху називають Леся Курбаса, Миколу Куліша, Миколу Зерова, Валер'яна Підмогильного та Михайла Ялового.

В 1996-му та 1997 роках російські науковці та історики Юрій Дмитрієв та Веніамін Іофе з російського центру "Меморіал" встановили та знайшли місце розстрілу та поховання "соловецького етапу".

Всі свої знахідки біля карельського Медвежогорська науковці обґрунтували та довели за допомогою архівних даних.

Наприкінці 1997 року влада Карелії та Медвежогорського району урочисто відкрила меморіальний цвинтар Сандармох.

Тоді ж започаткували Міжнародний день пам'яті Сандармоху - 5 серпня. Згодом тут звели монументи пам'яті загиблим різних конфесій та національностей.

Поставили тут і окремий український козацький хрест з написом "Пам'яті убієнним українцям", для чого приїздив український дисидент Євген Сверстюк.

Українські історики та публіцисти були частими гостями в урочищі, приїздили туди й офіційні делегації на чолі з українськими послами.

Влада Росії лояльно ставилася до меморіалу, а в 2010 році тут навіть проводив службу патріарх РПЦ Кирило.

Зміна тренду

Проте у 2014-2015 роках ситуація і ставлення російської влади почали змінюватись.

У листопаді 2015 року Росія визнала "іноземним агентом" центр "Меморіал", який був рушійною силою дослідження історії Сандармоху.

З того часу офіційні делегації російської влади перестали відвідувати щорічні жалобні заходи в урочищі.

У грудні 2016 року один з головних дослідників Сандармоху Юрій Дмитрієв опинився за ґратами - його арештували за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії.

Він заперечував свою вину, і суд у квітні 2018 року виправдав науковця, хоча тому довелось провести у в'язниці цілий рік.

Проте на свободі він був не надто довго - вже у червні 2018 року його знову арештували за обвинуваченням у сексуальному насильстві щодо його неповнолітньої прийомної доньки. Історик заперечує ці звинувачення, але з того часу сидить за ґратами.

Інший дослідник Сандармоху Веніамін Іофе вже помер.

Показово, що майже одночасно з кримінальними справами проти Дмитрієва у Карелії починають говорити, що в урочищі Сандармох можуть бути поховання радянських військовополонених, розстріляних у часи окупації цієї території Фінляндією.

У квітні 2018 року місцеве державне телебачення повідомило про майбутню нову дослідницьку експедицію у Сандармох.

Вже 26 серпня експедиція Російського військово-історичного товариства за підтримки Міноборони РФ та з дозволу місцевої влади почала розкопки.

До розкопок не залучили ні науковців Петрозаводського державного університету, який теж займався дослідженнями Сандармоху, ні центру "Меморіал".

Проти розкопок виступили родичі розстріляних у Сандармоху, які остерігались, що нові дослідження зашкодять "цілісності меморіального цвинтаря".

Речник Російського військово-історичного товариства Надія Усманова в інтерв'ю Російській службі "Радіо Свобода" запевнила, що розкопки не зачіпають меморіальний цвинтар.

Вона додала, що дослідники шукають могили розстріляних фінами військовополонених та загиблих червоноармійців.

Більше того, за кілька днів розкопок знайшли рештки п'ятьох людей, які нібито є розстріляними фінами військовополоненими.

Натомість місцевий журналіст-історик Гліб Яровий в інтерв'ю Російській службі "Радіо Свобода" припустив, що справжньою метою розкопок може посунення значущості Сандармоху як місця історичної пам'яті Великого терору на другий план.

Фінське видання Ilta Sanomat вже оприлюднило реакцію на розкопки фінських науковців.

Історик Антті Куйала з Гельсінського університету, який займався дослідженнями розстрілів військовополонених фінською армією, стверджує, що інформація щодо ролі фінів у розстрілах в Сандармоху не відповідає дійсності.

Науковець також назвав нові розкопки "політичним проектом".

Місцеве карельське видання "7+7" побувало на місці розкопок і розповіло, що роботи ведуться якраз на меморіалі жертв політичних репресій.

Журналісти звернулись до одного з керівників розкопок Сергія Барінова, з питанням, чи йому та його колегам відомо, що там містяться поховання розстріляних в'язнів.

Відповідь представника Російського військово-історичного товариства була такою: "Взагалі, як історик, я вважаю, що це не доведено".

Український погляд

Події навколо Сандармоху занепокоїли українських науковців, які давно займаються цією темою.

Співробітник Українського інституту національної пам'яті Леся Бондарук, яка співпрацювала з Юрієм Дмитрієвим, називає Сандармох значною мірою українським місцем пам'яті.

Вона нагадує, що там загинула велика частина "українського розстріляного відродження" і тому історія з розкопками близька Україні.

"Розпочаті в Сандармоху розкопки - це якраз частина одного ланцюга зі справою Дмитрієва", - розповіла ВВС News Україна пані Бондарук. Вона назвала такі дії російської влади "історичною зачисткою".

На її думку, це може бути прагненням довести, що Сандармох є більше місцем розстрілів червоноармійців, а не жертв радянських репресій.

Пані Бондарук назвала Юрія Дмитрієва одним з найавторитетніших дослідників сталінських репресій, який займався пошуком репресованих та встановлював цілі цвинтарі розстріляних.

Працював він і з українською тематикою.

"Він також має багато інформації щодо репресованих українців на території Карелії. Цю інформацію Дмитрієв готував до видання спільно з Українським інститутом національної пам'яті", - згадує пані Бондарук.

Проте для підготовки видання забракло часу між двома арештами Юрія Дмитрієва.

Пані Бондарук вбачає лише політичну мету нових розкопок у Сандармоху. Вона не вірить, що це - просте прагнення знайти рештки радянських військових.

Натомість відомий український історик Юрій Шаповал не виключає, що меморіали репресованим політв'язням та розстріляним військовополоненим можуть нормально співіснувати.

"Головне, щоб не понищили іншу пам'ять - про репресованих. Але якщо Сандармох оголосять тільки місцем пам'яті жертв нацистів чи фінів, то це буде історичною неправдою", - розповів ВВС News Україна Юрій Шаповал.

Пан Шаповал теж детально вивчав історію розстрілів українців у Соловецькому таборі та в урочищі Сандармох, спілкувався з Юрієм Дмитрієвим.

Він нагадує, що ще в 90-х науковці "Меморіалу" за допомогою архівів встановили виконавців розстрілів, які спокійно доживали в СРСР свій вік на пенсії.

Юрій Шаповал наполягає: навіть якщо у Сандармоху знайдуть рештки радянських військових, "не вони визначають суть цього урочища".

Історик розповідає, що поїздки українських науковців у цей регіон Росії сходили нанівець поступово.

Він згадує, що наприкінці 90-х років українські історики навіть отримували доступ до архівів у Архангельську, щоб досліджувати долю українських репресованих.

Ще у 2009 році сам Юрій Шаповал, серед багатьох інших, виступав у Сандармоху на пам'ятних заходах. Тоді навіть вийшов український фільм "Соловецький лабіринт".

"Російську владу це могло нервувати, оскільки їм це нагадувало про злочин радянського режиму. Особливо на фоні нинішньої тенденції позитивного ставлення до Сталіна у цій країні", - припускає історик.

Юрій Шаповал також називає пана Дмитрієва одним з найкомпетентнішим експертом із репресій у Карелії.

"Він знав історію репресій не поверхово, а дуже серйозно, як все працювало і як нищили людей", - вважає Юрій Шаповал.

ВВС New Україна також зв'язалася з Ларисою Скрипніковою з Карельського товариства української культури "Калина", яке опікується українськими пам'ятниками в Сандармоху. За її словами, товариство також стурбоване розкопками.

Проте поки що реальних негативних наслідків від них для меморіалу немає, а у серпні українці звично провели поминальні заходи у Сандармоху.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

ВВС Україна


реклама
більше новин
реклама
Top
2018-11-16 08:11 :15