понеділок, 27 серпня, 2018, 18:35 Новини ВВС Україна
Скільки коштуватиме Україні блокада Азова?

Ситуація в Азовському морі стає дедалі напруженішою. ВВС News Україна зібрала дані щодо того, якими можуть бути економічні наслідки блокади Азова.

Маріупольський порт
Getty Images

Ситуація в Азовському морі стає напруженішою. Дедалі більше кораблів, які прямують із та до українських портів, Маріуполя і Бердянська, затримують російські прикордонники і ФСБ.

Судна тримають на якірних стоянках перед тим, як пустити в Керченську протоку.

При цьому російські силовики діють законно, адже після конфлікту на Тузлі у 2003 році президенти Леонід Кучма і Володимир Путін підписали угоду, відповідно до якої Азовське море стало внутрішнім морем двох країн без розмежування кордонів.

"Бачимо намагання РФ фактично розпочати військово-економічну блокаду Азовського узбережжя України", - вважає секретар РНБО Олександр Турчинов.

Про те, що своїми діями Росія намагається дестабілізувати ситуацію загалом в Україні, заявили у Державному департаменті США.

"Вважаємо перепони міжнародному транспортному судноплавству в Азовському морі з боку Росії черговим прикладом спроб Росії дестабілізувати Україну", - йшлося у заяві Держдепу від 15 серпня.

ВВС News Україна зібрала дані щодо того, якими можуть бути економічні наслідки блокади Азова.

"Міністерство не володіє інформацією"

Найперше, що з'ясувалося, - українські державні органи не мають оцінок можливих збитків портів, через які проходять головні товари українського експорту - метал і зерно.

В міністерстві економіки ВВС News Україна пояснили, що мають загальні дані щодо експорту, але "не володіють інформацією щодо можливих економічних наслідків блокади Азовського моря".

У Державній фіскальній службі повідомили, що "дані митної статистики зовнішньої торгівлі в розрізі областей, морських портів тощо... службою не формуються".

У міністерстві інфраструктури порадили звернутися до Адміністрації морських портів України (АМПУ).

А в Адміністрації портів ВВС News Україна сказали, що "після зведення арок Керченського мосту спостерігається несуттєвий спад обсягів перевалки Маріупольського та Бердянського портів".

За даними АМПУ, ці порти до 2013 року переробляли до 12-15 млн тонн вантажів на рік. Після цього тоннаж скорочувався.

За перше півріччя 2018 обсяг вантажів через Маріуполь і Бердянськ становив 3,5 млн тонн.

Через Маріуполь переважно іде експорт металу, а Бердянськ - зерна, оскільки порт приймає судна із меншою осадкою.

Хто і що втратить?

Серед підприємств, які експортують продукцію через порт, - "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та "Азовсталь", що входять до групи "Метінвест" з контрольованого Ринатом Ахметовим холдингу СКМ. Але там поки утрималися від коментарів щодо ситуації і можливих втрат групи у випадку, якщо азовські порти будуть заблоковані.

За інформацією Адміністрації портів, через Маріуполь також здійснювалася перевалка вугілля, видобутого у Донецькій і Луганській областях, а також глини.

Через Бердянськ ідуть переважно аграрні вантажі, здебільшого зерно. Хоча частина зерна відправляється і через Маріупольський порт.

Як повідомили в Адміністрації портів ВВС News Україна, "АМПУ не володіє інформацією щодо вартості вантажів, які проходять через порти".

Там назвали обсяги зернового експорту через Маріуполь і Бердянськ. За перше півріччя цього року це 222,5 і 425 тис. тонн відповідно.

Якщо зважити ці обсяги на поточну ціну на зерно, то приблизні підрахунки дають 136 млн доларів потенційних втрат лише на зерновому експорті - у випадку блокади портів.

Проте експортні втрати можуть бути не єдиними.

Ціна часу

Що довше кораблі стоять на рейді, очікуючи на дозвіл пройти через Керченську протоку, або ж під час затримки для перевірки російськими військовими, то більшими стають втрати судновласників і меншим - їхні бажання мати справу із українськими портами на Азові.

За підрахунками моніторингової групи "Майдану закордонних справ", "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень" та видання BlackSeaNews, у липні середня затримка суден, які черкали на прохід до українських портів на Азові, була близько доби. У першій половині серпня вона зросла до 32,7 години.

Поки судна стоять у Керченській протоці, у портах - порожні причали, а на складах накопичуються вантажі, які немає чим вивозити.

На зворотному шляху із Маріуполя і Бердянська, коли судна ідуть з вантажем, середня затримка у липні становила 57,5 годин, а за першу половину серпня - 80,1 години.

"Маріупольський морський торговий порт" на сторінці у Facebook із посиланням на директора порту повідомив, що через обмеження на висоту суден для проходу під Керченським мостом, втратили до 30% свого традиційного флоту. Через це, наприклад, розірвано щорічний контракт на чавун, який експортувався до США, металопродукції, що йшла до Південної Азії.

"Підприємство втратило 200-250 млн грн доходів", - йдеться у повідомленні.

Крім того, за словами директора Олександра Олійника, через затримки суден фінансові витрати їхніх власників зросли на 5-15 тисяч доларів на добу.

У коментарі ВВС News Україна пан Олійник називає мінімальний термін затримки суден - дві доби:

"Дві доби. А є судна, які стояли майже 5 діб. Це серйозні додаткові витрати для судновласників. А це означає зменшення привабливості азовських портів".

Маріуполь
AFP
У місті, де все пов'язано із заводами і портом, проблеми перших і других викликають ланцюгову реакцію

І цим можливі втрати не обмежуються, каже економічний експерт "Майдану закордонних справ" Юрій Смелянський.

"Компанії, які користувалися послугами порту, навряд чи будуть менше продавати. Прямої залежності немає. Але у них суттєво зростуть витрати на доставку продукції в інші порти. Це і питання вагонів, і відстані", - пояснює експерт.

Коли зменшується кількість заходів суден у порти, зменшуються і їхні доходи. Це тягне за собою не лише скорочення прибутків і відрахувань до бюджету, але й можливе скорочення працівників.

"Люди втрачають роботу, зарплату і купівельну спроможність. А це вже за ланцюговою реакцією відіб'ється на усій соціально-економічній ситуації портових міст, - каже пан Смелянський. - Непрямі втрати можуть виявитися навіть більшими, ніж прямі - від втрати вантажів, адже азовські порти є фактично прифронтовими містами".

ВВС Україна


реклама
більше новин
реклама
Top
2018-09-20 21:05 :27