понеділок, 30 липня, 2018, 12:35 Новини ВВС Україна
Націоналізм чи гроші: Латвія проти українських та російських гастарбайтерів

В Латвії залишається дедалі менше робочих рук, проте місцеві політики не хочуть відкривати ринок праці для іноземної робочої сили.

Трудова міграція із Латвії триває вже друге десятиріччя і сягнула таких масштабів, що в країні просто не залишилося вільних рук.

Місцевий бізнес закликає відкрити ринок праці для працівників з України, Росії та інших країн СНД.

З такими ж закликами виступає і МВФ. Політики проти: якщо запустити працівників зі сходу, кажуть вони, латвійська ідентичність може опинитися під загрозою.

Якось потім

Солвіта родом з Алуксне, маленького містечка на сході Латвії. Вісім років тому вона залишилася без роботи, з іпотекою і трьома дітьми шкільного віку.

Для того, щоб впоратися з видатками, вона поїхала до Британії. З того часу вона живе в Лондоні, працює у готелі, заробляє півтори тисячі євро на місяць і поки що не збирається додому.

"Знаєте, мені вистачає, - каже вона Російській службі Бі-бі-сі. - Я й своїм дітям можу допомагати".

Вона хотіла б повернутися додому, але не зараз, а якось потім. Головне - дочекатися, коли діти закінчать ВНЗ.

"Дім є дім, вдома і дихається по-іншому, - каже Солвіта. Але тут у мене є стабільність".

Солвіта поїхала одразу після фінансової кризи, коли тисячі латвійців опинилися у безвиході: ВВП обвалився на 18%, зарплати впали в середньому на 10-20%, десятки тисяч людей залишилися без роботи.

Все це сталося одразу після іпотечного буму. Квартири на тлі кризи подешевшали, їх неможливо було продати, щоб погасити кредити, які треба було віддавати. При цьому зарплати впали, а безробіття зросло.

Проте не всі емігранти залишили Латвію через гроші.

Дайга працювала на керівній посаді, пристойно заробляла, але в якийсь момент "перегоріла".

Тепер вона живе в Лондоні, працює в офісі і цілком задоволення життям.

"Одного разу у мене теж може з'явитися бажання повернутися додому, тому що це дім", - каже вона. Коли настане цей час, вона не знає.

Додому тягне не лише етнічних латишів. Ігор народився у Ризі, але десять років тому поїхав до Великої Британії, тепер живе у Бірмінгемі, працює водієм автобусу, отримає три тисячі фунтів на місяць і цілком задоволений життям.

"Якби була пристойна зарплатня і робота, напевне, можна було б подумати (про повернення), - каже він Російській службі Бі-бі-сі. - Багато хто через якийсь час їде додому. Але за рік-другий повертаються до Британії".

Коли і де в Латвії з'явиться ця пристойна зарплатня, ніхто не знає.

Працювати нема кому

шпротний завод
BBC

Але робочі руки латвійським підприємцям потрібні не колись потім, а вже зараз. Пік відтоку населення припав на кризовий 2009 рік, і відтоді процес не зупиняється.

Представник міністерства закордонних справ Латвії Гіртс Егерманіс розповів Російській службі Бі-бі-сі, що, за офіційними даними Управління з питань громадянства і міграції, за кордоном зареєстровані близько 180 тисяч латвійських громадян.

Проте не всі емігранти проходять офіційну процедуру реєстрації, тому загальна кількість вихідців із Латвії, які живуть за кордоном, за його словами, може становити до 370 тисяч.

Відтоді як більшість цих людей залишили Латвію, ситуація на ринку праці суттєво змінилася.

За цей час кількість безробітних скоротилася майже втричі: у серпні 2009 без роботи були 203 тисячі осіб (18,9%), а у травні 2018 - 71 тисяча (7,3%). Кількість вакансій, зареєстрованих державною службою зайнятості, зросла у 10 разів.

У серпні 2009 вільними були 1875 вакансій. У травні 2018 року - 19421.

Працівників знайти складно попри те, що зарплати зростають: у березні 2010 року середня зарплатня у Латвії була 449 євро, у березні 2018 - вже 733 євро (за даними Центрального статистичного управління).

"Раніше ми говорили, що не вистачає програмістів і шоферів, а тепер ми бачимо, що складно знайти працівників за усім периметром", - визнає голова правління Латвійської торгово-промислової палати Яніс Ендзиньш. За його словами, деякі роботодавці вже зараз автобусами возять працівників з Литви.

шпротний завод
BBC

Голова асоціації перевізників Latvijas auto Валдис Трезиньш розповідає, що працедавці готові платити далекобійникам по 1500-2000 євро на руки, тобто у 2-3 рази більше середньої зарплати.

Попри це, у галузі не вистачає близько 2000 працівників.

"Молоді не хочуть далекобійниками працювати, старі не можуть, - розповів він в інтерв'ю агенції LETA. - А можливості винаймати працівників з третіх країн обмежені".

Як наслідок - машини, що простоюють, недоотримані прибутки, відсутність розвитку і потенційне скорочення обсягів перевезень.

Не кращі справи і у харчовій промисловості. Півроку тому компанія Karavela стала єдиним латвійським виробником шпрот, для якого Росія відкрила свій ринок. Ще тоді співвласник Karavela Андріс Біте казав Російській службі Бі-бі-сі, що виробляти консерви для російського ринку майже нема кому - в Ризі вкрай важко знайти робочу силу.

У підсумку, за перші півроку компанія поставила на ринок Митного союзу 400 тисяч банок консервів, хоча, за словами Андріса Біте, він міг би перетравити і 20 мільйонів банок з Латвії. Компанія, за його оцінками, не дотягне до цих обсягів. І тут є дві проблеми: по-перше, ринок є нестабільним, а по-друге, на підприємстві хронічно не вистачає робочих рук.

Свої не хочуть, українці - із задоволенням

Знайти у Ризі людей, які б були готові розкладати рибу по бляшанках, нелегко. Тому компанія вже почала завозити робочу силу з України.

"Це вологість, запах... Наші люди вже не хочуть так працювати, - розповідає Російській службі Бі-бі-сі Андріс Біте. - Латвійське сільське господарство трималося на працівниках з України, вони були активними і за радянських часів".

шпротний завод
BBC

Наталя родом з Дніпра, два місяці тому вона разом зі своїм другом переїхала до Риги.

За чистку скумбрії вона отримує близько 600 євро на місяць і каже, що вдома їй платили утричі менше. Робота їй подобається, ціни у латвійських магазинах - прийнятні. Вона планує залишитися, "поки вистачить сил".

"Якщо люди працюють, значить можна працювати. Все чудово! Мені подобається. Далі, я думаю, сюди (,,,) мама, може, приїде, - розповідає вона Російській службі Бі-бі-сі. - В нас пів-України вже виїхали. Кажуть, у Польщі погано, а в Латвії добре. (Кажуть, що в Польщі) мало платять і треба багато працювати".

Таких, як Наталя, в Латвії не дуже багато: на початок 2018 року в країні було зареєстровано 4006 працівників із третіх країн, понад половина - 2155 - з України.

Місцеві підприємці кажуть, що їх було б ще більше, якби держава послабила контроль над імпортом робочої сили. Третіми державами в Латвії вважають країни, які не входять до ЄС, - наприклад, Україна чи Росія. Жителі інших країн Євросоюзу можуть майже вільно працювати у Латвії, а українцям треба виконати кілька умов.

Наприклад, роботодавець має платити такому працівнику не менше середньої зарплати в країні. На сьогодні це 926 євро до сплати податків чи приблизно 630 євро чистими. Цієї вимоги складно дотримуватися у галузях, де середня зарплатня є нижчою, ніж середня зарплатня в країні. Наприклад, у сільському і рибному господарстві та переробній промисловості.

За словами Андріса Біте, запрошеному працівникові треба платити не середню зарплатню в країні, а середню у галузі. Крім того, підприємці змагаються за скорочення бюрократичних витрат, - оформлення документів може тривати кілька місяців.

"Все зроблено для того, аби відбити бажання запрошувати сюди людей", - каже він.

Коли економіка втрачає сенс

Економісти також наводять аргументи на користь відкриття ринку праці. "Було б добре, якби це зробили раніше, - каже Російській службі Бі-бі-сі економіст, академік Латвійської академії наук Райта Карніте. - Якщо залишити все, як є, у першу чергу зростуть зарплати. Це небезпечно для економіки, тому що настає загроза кризи, - такої, як була нещодавно".

За словами Райти Карніте, якщо не відкрити ринок праці, то підприємці і надалі таємно завозитимуть робочу силу. "Без людей - ніяк, гроші самі нічого не створюють", - додає вона.

Міжнародні експерти попереджають про негативні наслідки, пов'язані із низькою конкуренцією на ринку праці. "Еміграція і надалі позбавляє країну необхідних професійних навичок, скорочення робочих ресурсів провокує зростання зарплат і підриває конкурентоздатність", - пишуть у своїх рекомендаціях фахівці Міжнародного валютного фонду.

Вирішувати цю проблему вони пропонують, зокрема, і відкриттям ринку праці, що могло б сприяти зростанню продуктивності і конкурентоздатності.

МВФ регулярно оприлюднює рекомендації, до яких латвійський уряд дослухається незалежно від того, яка партія формує цей уряд.

Заради економічної стабільності країна вже запроваджувала і підвищувала податки, реорганізовувала (як правило, закривала) лікарні і школи, скорочувала зарплати і персонал у державному секторі. Проте дослухатися до рекомендацій про відкриття ринку праці для іноземців із третіх країн, що не входять до ЄС, латвійські політики відмовляються категорично.

Позиція є, відповідальних нема

"У цій політиці в нас є одні передовики - націоналісти, які (недалекі люди) за своєю натурою, як такі. Ми з ними довго билися - і все, як проти стіни, - каже Андріс Біте. - Їх політична гра на свого не дуже освіченого виборця дає своє. Їх не можна переконати нормальними аргументами".

Політики з консервативної партії VL-TB/LNNK традиційно виступають проти ввезення робочої сили. Депутат парламенту Яніс Домбрава посилається на радянський досвід. За його словами, в республіку було ввезено до мільйона працівників.

шпротний завод
BBC

"Наслідки досі не подолані. Ми знаємо, який вплив це мало на культурне середовище, - каже він Російській службі Бі-бі-сі. - Латиші досі є меншістю у багатьох містах. Коли британця в магазині не зможуть обслужити англійською, він зрозуміє, що є проблема.

Більш помірковані латвійські політики також виступають проти ввезення робочої сили.

Згідно із повідомленнями LETA, прем'єр-міністр Маріс Кучинськіс вважає, що треба працювати над більш ефективним використанням наявних ресурсів, а також над тим, як повернути назад тих латвійців, які поїхали на заробітки за кордон.

Попри чисельні обіцянки прес-служби, на питання Російської служби Бі-бі-сі прем'єр не відповів.

Голова комісії парламенту із соціальних питань Айя Барча, у свою чергу, розповіла Російській службі Бі-бі-сі, що питання не є у компетенції парламенту,- за нього відповідає міністерство добробуту.

Там відповідальним називають міністерство економіки. Міністр економіки не зміг поговорити із Російською службою Бі-бі-сі, але його прес-служба повідомила, що міністерство підтримує завезення висококваліфікованої робочої сили, а от з іншими працівниками - інша ситуація.

"Застосування спрощених умов для масового ввезення дешевої робочої сили не підтримується, тому що це може створити ризики зниження середньої заробітної платні для конкретної спеціальності чи галузі", - йдеться у листі міністра економіки Арвілса Ашераденса.

Політолог Пилип Раєвський пояснює позицію латвійського уряду впливом партії VL-TB/LNNK.

"Це одна з трьох партій, що створили коаліцію. Не буде її - не буде й коаліції, не буде уряду, - каже він Російській службі Бі-бі-сі. - Європейські партії, які використовують таку (націоналістичну) платформу, схожі між собою, вони усі проти мігрантів, проти чужих, все - своїм. І там жодні економічні аргументи не працюють".

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

ВВС Україна


реклама
більше новин
реклама
Top
2018-09-20 23:03 :19