Суди мають бути відкритими для суспільства, - голова Конституційного суду Литви

Голова  Конституційного Суду Литви Дайнюс Жалімас в інтервʼю аналітично-інформаційній програмі «Погляд на тиждень» телеканалу ZIK поділився думками щодо проведення люстрації серед суддів, дав кілька порад, як треба будувати судочинну систему та зробити українську Феміду справедливою

- Пане Дайнюсе, в Україні має пройти процес очищення судової гілки влади. Поділіться досвідом: як у Литві проводили люстрацію?  

  • Питання люстрації дуже складне. Минуло 9-10 років після відновлення незалежності Литви, перш, ніж ми прийняли перший закон про люстрацію. Тоді було обіцяно, що у наслідок люстрації кримінальне переслідування не застосовуватимуть до осіб, які потрапляють під цей процес.  А ще для проведення люстрації має бути політична воля. Адже коли Литва стала незалежною і після виборів до влади прийшли нові особи, все ж деякі з них теж не хотіли люстрації.
    Люстрація в Литві передусім передбачала недопущення на державну службу колишніх працівників КДБ. Але під люстрацію не потрапляли люди, зайняті у приватному секторі. І тут можна зробити порівняння з Україною. Наскільки мені відомо, у вашій країні люстрацію проводять у кількох напрямах: стосовно  осіб, які були спецагентами КДБ, колишніх комуністів, осіб, які були при владі за режиму Януковича. Також під люстрацію потрапляють люди, які не можуть пояснити джерела свої великих доходів.

 

- У суспільстві є побоювання, що судді КСУ, половина з яких у 2010 році своїм рішенням дозволила узурпувати владу Віктору Януковичу, можуть скасувати  закон про люстрацію, й очищення судової гілки влади в Україні припиниться так і не розпочавшись…

 

  • Я розумію, що українське суспільство прагне якнайшвидше встановити справедливість і передусім стосовно тих, хто тим чи іншим чином були залучені до влади під час антидемократичного режиму Януковича. Утім я не маю сумніву, що рішення КСУ надалі будуть повністю правовими і ґрунтуватимуться на фундаментальних юридичних принципах. Суддя має бути незалежним не лише від влади, а й має унезалежнитись від суспільної думки. Не завжди думка народу є  правильною. Також варто зазначити, що люстрацію, яку проводили в Литві, деякою мірою визнав неправомірною не КС Литви, а Європейський суд з прав людини.
    Вважаю, що будь-який суд, і зокрема Конституційний, розглядаючи питання відповідності Конституції, має бути дуже обережним і обов'язково брати до уваги правові наслідки, які він може спричинити. Також хочу звернути увагу, що  ситуація 2010-го року, коли було порушено процедуру внесення змін до Конституції України – не провина суду. Як на мене, це урок для всіх, передусім для судової гілки влади, що не варто порушувати процедури, бо можуть бути прикрі наслідки.

    - Сьогодні КСУ також розглядає справу щодо законопроекту про скасування недоторканності народних депутатів і суддів. У Литві закон теж гарантує суддям та депутатам недоторканість?

- Питання зняття недоторканності актуальне і для Литовської Республіки. Воно часто піднімається стосовно депутатів та інших осіб, але менше стосовно суддів. І в цьому контексті, наскільки мені відомо, імунітет в Україні ширший.  Наприклад, у Литві недоторканість не поширюється на суддів, які розглядають справи адміністративного характеру. А ще кримінальну відповідальність несуть члени литовського парламенту, уряду, судді, якщо вони вчинили правопорушення, що тягнуть за собою таку відповідальність.
Серед політиків важливий консенсус щодо того, яке значення матиме імунітет для посадових осіб. Якщо йдеться про забезпечення неупередженості депутатів чи членів уряду, то це загалом добре, і в такому разі можна сказати, що імунітет виконує свою функцію. Але в жодному разі не для того, щоб вчинити свавілля.
Загалом питання недоторканності не можна розглядати як щось універсальне.  Кожна країна повинна окремо його вирішувати залежно від своєї ситуації - політичної, правової.  І я розумію, що в Україні, зважаючи на необхідність боротися з корупцією і певною мірою зменшити вплив олігархів на правову і політичну системи, зняття недоторканності справді можна вважати обґрунтованим рішенням.

Також варто закцентувати на тому, що зняття недоторканості не може бути інструментом для переслідування посадових осіб за їхню діяльність, яка лежить у межах їхньої компетенції, а лише за правопорушення, яке вони вчинили.

- На Ваш погляд, які реформи потрібно провести у судовій системі України, щоб  суди стали дійсно чесними, прозорими і незалежними?

- Це дуже складне запитання. І для Литви також. Довіра людей до суддів деякою мірою специфічна і неоднозначна. Я не знаю, яка насправді ситуація в українському суспільстві, але можу зробити висновок із соцопитувань, що проводили в Литві. Довіра до суддів справді невисока, але до політиків - ще менша. Тому варто думати не лише про те, як збільшити довіру до суддів, а як підвищити довіру до влади загалом.
Як на мене, для України важливо здійснити майнову люстрацію. І що особливо важливо – у судовій гілці влади. Інший аспект - перевірка кваліфікації суддів, передусім тих, які брали участь у розгляді справ стосовно учасників Євромайдану. А ще має бути набір нових кадрів у судову гілку влади, бо інакше українські суди житимуть за старими правилами. Необхідно також навчати нових суддів. Їхня освіта має відповідати європейським стандартам. Розумію, що люстрація скоріше зможе очистити суди. Але підготовка і навчання нових кадрів - теж дуже важливі у цьому процесі.
Дуже важливі публічність та відкритість суддів до суспільства. Наприклад, у Литві представники громадських організацій та журналісти можуть брати участь не тільки у розгляді справ, які відбуваються відкрито, а й у діяльності органів, що мають вплив на литовське судівництво, зокрема у Вищій раді юстиції. Також має бути частішою комунікація суддів та суспільства, обґрунтування тих чи інших рішень, як виносять суди.
 

Розмовляла Оксана Щобак
 
Дивіться повний випуск програми
Інші сюжети випуску
реклама
реклама
усі новини
Ви можете розмістити коментар, використовуючи для авторизації акаунт соціальних мереж:
Top
2019-01-23 01:07 :04