Віктор Медведчук: Законопроєкт Зеленського про всеукраїнський референдум не відповідає Конституції і має ознаки плагіату

Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат Віктор Медведчук Фото:"Опозиційна платформа - За життя"

Голова політради партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктор Медведчук заявив, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського про всеукраїнський референдум не відповідає Конституції і має ознаки плагіату. Про це йдеться у заяві політика на сайті політсили.

Наводимо її текст дослівно:

9 червня 2020 року президентом України внесено до Верховної Ради України проєкт Закону України "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" (реєстр. № 3612), визначений главою держави як невідкладний (далі – Законопроєкт).

Аналіз основних положень Законопроєкту вказує на його невідповідність нормам Конституції України, що гарантує повноту влади народу і його право на управління державними справами (статті 5 і 38 Основного Закону України), а сам зміст Законопроєкту має ознаки плагіату.

  1. На підставі розпорядження голови Верховної Ради України від 13 січня 2020 року в парламенті була створена робоча група для розробки проєктів законів з питань народовладдя. Зазначеною робочою групою був розроблений проєкт Закону "Про всеукраїнському референдумі", оприлюднений 4 березня 2020 року на вебсайті парламенту для громадського обговорення. 13 травня 2020 року голова Верховної Ради України звернувся з запитом про думку Венеціанської комісії щодо проєкту Закону України "Про всеукраїнський референдум".

Текст Законопроєкту, внесеного президентом України, по суті, є відтворенням проєкту закону, підготовленого парламентською робочою групою.

У зв'язку з цим необхідно зазначити, що Верховна Рада України (її органи) не є підрядною організацією президента України з підготовки його законодавчих ініціатив, а мовчазне використання законодавчих розробок народних депутатів України ‒ це плагіат, що неприйнятно в правовій державі, в якій конституційно визначено принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6). При цьому в силу статті 93 Конституції України народні депутати України, як і глава держави, є самостійними суб'єктами законодавчої ініціативи.

  1. Український народ відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України є єдиним джерелом влади, яку він здійснює безпосередньо і не може бути ніким обмежений чи позбавлений права висловлювати свою волю на всеукраїнському референдумі.
  2. На думку Конституційного Суду України, положення частини третьої статті 5 Конституції України слід розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізовувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі. Також Суд вказав, що "із нормативно-правового змісту положень частин другої, третьої, статті 5 Основного Закону України, згідно з якими народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні та народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, випливає, що народ має право приймати нову Конституцію" (Рішення від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України "за змістом статей 5, 72, 74 Конституції України народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення через референдум, може в порядку який має бути визначений Конституцією і законами України, приймати закони, вносити зміни до чинних законів, скасовувати їх (крім законів з питань податків, бюджету, амністії)" (Рішення від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008).

Положення частини першої статті 3 Законопроєкту, які визначають предмет всеукраїнського референдуму, нівелюють право Українського народу як єдиного джерела влади на управління державними справами, у тому числі на прийняття нової Конституції України, законів, внесення змін до законів на всеукраїнському референдумі тим самим звужують зміст і обсяг існуючих прав громадян України, що суперечить частині третій статті 22 Основного Закону України.

Статтею 74 Конституції України закріплено, що референдум не допускається щодо законопроєктів з питань податків, бюджету та амністії.

Законопроєкт розширює перелік питань, які не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму, а саме:

1) що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим у першу чергу у Загальній декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основних свобод, протоколів до неї;

2) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

3) щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;

4) віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури або суду.

При цьому на всеукраїнський референдум може виноситися лише одне питання (частина третя статті 3 Законопроєкту).

Контроль відповідності Конституції України питання всеукраїнського референдуму покладено на Конституційний Суд України (статтю 21 Законопроєкту).

Виходячи з конституційно визначених функцій і повноважень, Конституційний Суд України є судом права, а не факту. Дача висновків, зокрема, з питань, що "спрямовані на створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі", знаходиться поза сферою компетенції органу конституційної юрисдикції. Це, по суті, кримінальні делікти, правову оцінку яким повинні давати правоохоронні органи.

  1. Запропонований "Опозиційної платформою – За життя" проєкт Закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою" регістр. № 3177 від 05.03.2020) ‒ реальний механізм народовладдя. Предметом законодавчого референдуму є прийняття Конституції України, законів про доповнення Конституції України, внесення змін або визнання недійсними законів чи окремих їх положень, якими були внесені зміни до Конституції України ("народне вето"); законів України, законів про визнання недійсними або зміну законів (правових актів), прийнятих Верховною Радою України (Український народ як суб'єкт права власності на землю та її надра не може бути позбавлений права визначати, наприклад, статус землі сільськогосподарського призначення та її невідчужуваність як джерело свого добробуту).

Також передбачаються погоджувальні референдуми (узгодження з боку українського народу дій органів державної влади або дозвіл на прийняття ними конкретних рішень як у сфері внутрішньої життєдіяльності держави, так і у сфері міжнародних відносин, наприклад, вступ України в НАТО або ЄС) і контрольно-відкличні референдуми, якими передбачено здійснення народом контрольних функцій з виконання обов'язків державою в особі уповноважених нею органів, їх посадових осіб, які вони повинні виконувати у відповідності з приписами Конституції України. Громадяни отримають можливість на референдумах висловлювати недовіру Кабміну і Верховній Раді і тим самим відправляти їх у відставку, приймати рішення про відставку голів районних і обласних державних адміністрацій, рад усіх рівнів, голів сільських, селищних і міських рад.

Законопроєкт, підготовлений "Опозиційної платформою – За життя", спрямований на здійснення повноважень Українського народу через всеукраїнський і місцевий референдуми і відповідає демократичній європейській практиці. Так, в частині країн ‒ членів ЄС (Австрія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Словенія, Німеччина, Франція) передбачена можливість прийняття законів на загальнодержавних референдуми. За народною ініціативою законодавчі референдуми можуть проводитися в Італії, Латвії, Литві, Мальті, Польщі, Словенії, Угорщині.