Дмитро Співак: Порошенко не міг шантажувати Суркісів самотужки

Дмитро Співак Фото з відкритих джерел

Петро Порошенко не міг шантажувати Суркісів самотужки. Таку думку висловив політик і телеведучий Дмитро Співак у блозі видання "Гордон"

Наводимо текст повідомлення дослівно:

2 вересня Печерський суд встановив порядок примусового виконання судового рішення, згідно з яким ПриватБанк має повернути тіло депозиту та нараховані відсотки на користь шести британських компаній, чим підтвердив рішення всіх попередніх судів, ухвалені ще у 2017 році.

Нагадаю, що останні роки ПриватБанк і багато офіційних осіб України невпинно повторюють, мовляв, гроші з депозитних рахунків цих компаній були вилучені державою законно в рамках націоналізації ПриватБанку у 2016 році, назад дороги немає і нема чого ворушити минуле. Суркіси стверджують, що вилучення грошей при націоналізації було ширмою, а в реальності гроші були вилучені з метою шантажу Ігоря Суркіса – подарувати Петру Порошенку частку Ігоря Суркіса в телеканалі "1+1" в обмін на повернення "націоналізованих" грошей...

І ось напередодні суд в черговий раз підтвердив необґрунтованість позиції ПриватБанку. Як то кажуть, скільки мотузочці ні витися, а кінець все одно буде.

Однак в цій довгій історії варто звернути увагу на обставини, що спливли недавно. Як повідомляє "Гордон", англійський суд направив Петру Порошенку документи за позовом Ігоря Суркіса і шести британських компаній проти п'ятого президента України та ексголови Нацбанку Валерії Гонтаревої.

Нескладно припустити, що цей позов стосується відстоювання версії Суркісів про справжні причини вилучення грошей шести британських компаній Суркісів при націоналізації ПриватБанку, тобто – шантажу з боку Петра Порошенка.

Кейс обіцяє бути цікавим, нічого подібного (поки) новітня політична історія України не знає.

Проте Суркіси обрали явно непростий шлях повернення грошей: одна справа заявити про шантаж, інша справа – довести. Адже де націоналізація ПриватБанку, а де – президент України Петро Порошенко? І чи міг він сам провернути таку аферу?

Часткову відповідь на друге питання можна знайти в тому ж інформаційному повідомленні – позов пред'явлено і до Петра Порошенка, і до Валерії Гонтаревої, яка обіймала посаду голови Нацбанку України в період націоналізації ПриватБанку. Мабуть, за версією Суркісів, Порошенко у своєму шантажі діяв спільно як мінімум із Гонтаревою.

Судячи з оприлюдненого скріншоту з сайту англійського суду, Валерія Гонтарєва в курсі пред'явленого позову, оскільки вже вибрала собі юридичного представника у цій справі – юридичну компанію WilliamGrace.

Що цікаво, ні Петро Порошенко, ні Валерія Гонтарєва ніяк не коментують поданий позов, що виглядає дещо дивно для українського політика, який зазвичай будь-яку претензію на свою адресу миттєво називає політично вмотивованою. Проте мовчання довжиною в майже вісім місяців вже виглядає як боязнь сказати зайвого, а значить, вимоги до політиків цілком можуть бути небезпідставні.

Для відповіді на питання, до чого тут пані Гонтарева, слід поставити інше питання - а чи міг Петро Порошенко, будучи президентом України, дати вступну Валерії Гонтаревій як голові Нацбанку запустити процес вилучення грошей в умовних компаній Суркісів? І відповідь на це питання, як не дивно, може бути ствердною.

Як стверджується в ЗМІ, Валерія Гонтарєва є давнім бізнес-партнером Петра Порошенка і, зокрема, керувала компанією з управління активами, яка допомагала вести справи його підприємствам. Саме Петру Порошенку пані Гонтарева зобов'язана кріслом голови Нацбанку. Фінансова група ICU, в якій пані Гонтарева пропрацювала якраз сім років аж до призначення на посаду голови Нацбанку України, розробляла продаж бізнесу Порошенка – компанії Roshen. Навіть після завершення каденції Гонтаревої про її теплі стосунки з Порошенком говорить маса публікацій у ЗМІ – вони хвалять один одного, Порошенко летить до Лондона з дружиною підтримати Гонтареву в лікарні.

В історії націоналізації ПриватБанку є вельми цікавий епізод тісної взаємодії пані Гонтаревої та пана Порошенка. 18 грудня 2016 року Рада національної безпеки України з ініціативи Валерії Гонтаревої приймає рішення "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників", яке Петро Порошенко вводить в дію своїм указом №560/2016. 

Згідно з цим рішенням, РНБО бере до відома Доповідь пані Гонтаревої про необхідність націоналізації ПриватБанку і рекомендує уряду України націоналізувати банк на умовах, запропонованих Нацбанком. 

Пікантність цього рішення полягає в тому, що процедура націоналізації банків не вимагає прийняття жодних рішень РНБО. Президент не міг не знати цього і тому був вправі не вводити таке рішення в дію навіть після його прийняття РНБО. Отже, факт введення цього рішення в дію Петром Порошенком може говорити про те, що пані Гонтарева ініціювала це рішення за вказівкою тодішнього президента України.

Таким чином, характер та історія особистих і ділових взаємин Петра Порошенка та Валерії Гонтаревої, ступінь залученості останньої в бізнес-інтереси першого говорять про те, що пан Порошенко цілком міг давати пані Гонтаревій чутливі вступні, які залишалися за кадром офіційних прес-релізів їх апаратів.

Другий важливий момент - це сума вилучених у шести британських компаній Суркісів грошей, яка в загальній сумі становить близько $350 млн "тіла" депозиту і нарахованих відсотків. Технічно шість британських компаній Суркісів були позбавлені коштів через визнання їх пов'язаними з акціонерами ПриватБанку. Відповідне рішення спеціальна комісія Нацбанку України прийняла 13 Грудня 2016 року.

Величезну сумнівність цього рішення детально розклав Володимир Фесенко. Коротко, абсурдність такого рішення полягає в його штучній вибірковості, повній необґрунтованості та елементарному невмінні (або небажанні) порахувати частку участі Ігоря Суркіса в акціонерному капіталі телеканалу "1+1". Однак це рішення призвело до реальної втрати власником своїх законних коштів.

Комісію Нацбанку, яка прийняла зазначене рішення, очолювала заступник пані Гонтаревої Катерина Рожкова, а до складу комісії входили заступник голови Нацбанку Яків Смолій, а також начальники профільних підрозділів Центробанку – департаменту банківського нагляду, юридичного департаменту, департаменту інспекційних перевірок банків, Управління моніторингу пов'язаних з банками осіб, тобто надзвичайно грамотні фахівці своєї справи.

Отже, з урахуванням найвищої професійної кваліфікації, члени зазначеної комісії не могли не розуміти, що вони приймають вибіркове та абсолютно необґрунтоване рішення.

На практиці в Україні прийняття такого рішення без відома керівника державного органу представляється фантастикою: чиновник будь – якого рангу та достатку швидше звільниться або хоча б захворіє - аби не брати участь у прийнятті такого роду рішень. Звичайно, винятком може бути або особиста зацікавленість, або тиск з боку керівництва. Таким чином, вкрай малоймовірно, що шість британських компаній Суркісів були визнані пов'язаними з акціонерами ПриватБанку без відома або вступної з боку Валерії Гонтаревої.

Кілька перерахованих вище фактів однозначно говорять про те, що Петро Порошенко не міг шантажувати Суркісів сам. Якщо такий шантаж і був (що ще слід довести в англійському суді), то пан Порошенко не обійшовся без спільників, коло яких ще потрібно з'ясувати.