Новини » Львів Читать эту новость на русском

Хто і чому узурпував Львів?

Мер Львова Андрій Садовий

Фото з відкритих джерел

Щойно закінчились вибори мера — у Львові заговорили про узурпацію влади. Але не Садовим (як могло би логічно здатися, з огляду на його перемогу четвертий раз поспіль і тепер уже 20 років безперервного головування у місті). А депутатами. І заявив про це сам міський голова. Про це йдеться у матеріалі "Вголос".

Подаємо його текст дослівно:

Садовий обурився тим, що виборчком призначив перше засідання міської ради нового скликання на той день, коли він ще офіційно не буде знову затверджений мером, відповідно — не зможе узяти у ньому участі. А відтак звинуватив депутатський корпус у спробі перевороту. Підхопили цю тему й заступники Садового. Зокрема Любомир Зубач заявив про "колапс" у селах Львівської ОТГ, спровокований нібито депутатами (мовляв, через скликання сесії Львівської міської ради держказначейство заблокувало приєднаним селам рахунки). І хоч за деякий час з’ясувалося, що все це — фейк, ЗМІ Садового розтиражували його як неспростовну правду настільки нав’язливо, що про протистояння мера із депутатами почали розповідати навіть центральні телеканали.

Відтак як би депутати надалі не виправдовувались, пояснюючи, що не всупереч закону, а саме задля його дотримання, і не вони, а виборчком зібрав перше засідання ради нового скликання — зняти зі себе клеймо "узурпаторів" виявилося справою не з легких. Тим часом сам Андрій Садовий вкотре постав у ролі "жертви", яку, за його ж словами, "намагаються позбавити законної влади "злочинні клани". Але чи так все насправді?

Дерибан останнього дня

Розповсюджуючи небилиці про начебто страшні наслідки зібрання депутатів на сесію, чиновники Садового де в чому мали рацію — у приєднаних до Львова населених пунктах в останні дні й справді сталися фінансові труднощі. Однак сесія Львівської міської ради їх не спричинила, а навпаки — завершила.

Суть у тому, що з переобранням мера Львова й Львівської міської ради (вона ж — новостворена рада Львівської ОТГ) голови сіл, селищ і міст, які приєдналися до Львова, а також їхні місцеві ради втратили всі повноваження. Вони вже не можуть збиратись на сесії й голосувати за управління громадою. Їхньою господаркою починає займатися єдиний орган — рада Львівської ОТГ.

Юридично все це вступило у дію тоді, коли рада Львівської ОТГ зібралась на перше засідання — 24 листопада.

Що це змінило на практиці? Майнові, земельні й бюджетні афери, які місцеві посадовці почали провертати на термінових позачергових засіданнях рад у громадах в останні дні своїх повноважень, нарешті завершились. Відповідно — якби перша сесія Львівської ОТГ зібралася аж у грудні, як того вимагав Садовий, місцеві ділки мали би додаткових два тижні, щоби закінчити з успіхом всі свої оборудки.

Який зиск Садовий особисто мав і ще міг мати із цих процесів — належить ще з’ясувати правоохоронним органам. Однак, це точно не єдине, чим міський голова скористався, здіймаючи гучний скандал довкола нібито "узурпації влади" у Львові.

"Ручний" виконком або Закритий клуб за не зовсім законними інтересами

Щойно Міська виборча комісія затвердила Андрія Садового на посаді міського голови Львова, він запланував термінове засідання виконавчого комітету. Чиновники Садового мали зібратися о 10.00 год в п’ятницю, 27 листопада, щоби розглянути низку майнових і земельних питань. Втім, після того, як депутати дізналися і повідомили в ЗМІ, що на цьому засіданні збираються протягнути одне зі скандальних рішень (про узаконення гетто на Щурата), Садовий скасував засідання.

Офіційно причин такої раптової зміни в мерії не повідомили, однак вони напрошуються самі по собі. Вочевидь, Садовий зрозумів, що реалізація цієї афери в кращому для нього випадку закінчиться шквалом об’єктивної критики в ЗМІ, а у гіршому — реальною судовою тяганиною. Адже після того, як депутати зібрались на перше засідання новообраної ради Львівської ОТГ, виконком втратив свою легітимність (збиратися на засідання і ухвалювати якісь рішення він уже не має права.) Тепер депутати мусять затвердити новий склад виконкому. І яким він буде — залишається під питанням.

Виходить, саме за це Садовий і боровся, намагаючись не дозволити депутатам зібратися на першу сесію. Міський голова сподівався, що поки ще "ручний" виконком в останні дні своєї легітимності встигне протягнути декілька грошовитих земельних і майнових рішень. А також боявся, що за відсутності голови ради (тоді ТВК ще не затвердила Садового мером), депутати на власний розсуд призначать новий склад виконкому і таким чином розвалять "родинний бізнес", який Садовий облаштовував у міській раді впродовж останніх років.

Суть у тім, що здобувши прихильну до себе більшість у Львівській міськраді на виборах 2015 року, Садовий змусив підконтрольних депутатів проголосувати за передачу фактично всіх їхніх основних функцій виконавчому комітету. До чого це призвело? Міський голова із чиновниками здобули повну свободу дій фактично у кожній сфері, а депутатський корпус втратив будь-які можливості контролю і перетворився у цапів-відбувайлів. Простіше кажучи, Садовий врешті зміг керувати всіма процесами в місті одноосібно, зберігши при цьому можливість у разі проблеми скинути всю відповідальність на депутатський корпус (львів’яни ж у своїй абсолютній більшості не розуміють, які повноваження кому реально належать, а ще фактично не мають можливості слідкувати за тим, що відбувається на засіданнях виконкому).

Щоб зрозуміти, які саме повноваження Садовий забрав у депутатського корпусу, "Вголос" звернувся по коментар до юриста Юлія Рудницького. Фахівець проаналізував закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", а також Регламенти міської ради, положення про постійні комісії, положення про виконавчий комітет та структуру ради часів різних попередніх каденцій Львівської міської ради, підготувавши короткий виклад питання по суті.

Отже, перелік основних повноважень, які з ініціативи Садового перейшли від депутатського корпусу до виконкому, самого мера і його посадовців:

  1. Формування порядку денного сесій та пленарних засідань

    Раніше порядок денний погоджували депутати, маючи змогу зняти із нього скандальні, корупційні чи не готові до роботи питання. Тепер його формує особисто міський голова на власний розсуд.

  2. Участь у контролі публічних закупівель

    Раніше депутати входили у тендерні комісії з державних закупівель, тобто мали реальний контроль над використанням бюджетних коштів. Зараз депутатський корпус фактично усунуто від цього процесу.

  3. Розпорядження бюджетом

    Під приводом пандемії Covid-19 виконком, сформований із заступників Садового, отримав безпрецедентне право розпоряджатися бюджетними коштами у сумі до 5 млн грн на потреби боротьби з Covid, в той час як на інші потреби стоїть ліміт — 750 тис. грн. Таким чином депутатів фактично позбавили функції контролю за витратами бюджету. Аналогічна ситуація і з валютними кредитами, які бере місто — право дозволяти міському голові укладати кредитні договори надали виконавчому комітету.

  4. Звітування комунальних підприємств та виконавчих органів ради

    Обов’язковість звітування чиновників перед депутатами скасовано (хоча контроль за діяльністю чиновників — це і є основна функція депутата, згідно із законодавством).

  5. Структура ради та її штатна чисельністьВиконком на власний розсуд збільшує кількість працівників в будь-якому управлінні чи департаменті, не питаючи про це раду.
  6. Залучення сторонніх організацій, в тому числі за рахунок бюджету, для розробки проектів ухвал чи важливих нормативно-правових актів

    Раніше для підготовки важливих для міста проектів депутатам можна було створювати спеціальні робочі комісії із залученням університетських кіл, адвокатури та спеціалізованих організацій, щоби напрацьовувати якісні документи. Сьогодні цим займається винятково міський голова на власний розсуд.

За словами Рудницького, цей перелік не є вичерпним. Однак і він дає реальну, підтверджену картину концентрації повноважень. Показує фактично повну узурпацію влади міським головою Андрієм Садовим. Новообрана рада може спробувати це змінити. Питання тільки — чи вдасться? Бо ламати практику, яка до того складалась десятиліттями, буде надзвичайно важко. Але, якщо на те буде воля депутатського корпусу — цілком можливо.

Loading...