Камінь в город УЄФА: Експерт про технічну поразку України в матчі зі Швейцарією

Україна - Швейцарія Фото з відкритих джерел

Найболючішою поразкою України на минулому тижні виявився конфуз на футбольно-дипломатичному фронті: Апеляційний орган УЄФА присудив нашій збірній технічну поразку від Швейцарії в Лізі націй, що автоматично видворило синьо-жовтих з елітного дивізіону змагань і перекреслило роботу команди Андрія Шевченка в розіграші. Через кабінетні "0:3" українці опинилися в таблиці нижче швейцарців, які не здобули на полі жодної перемоги, пише footclub.com.ua.

"У зв'язку з тим, що вся делегація збірної Української асоціації футболу була поміщена на обов'язковий карантин за рішенням компетентних органів охорони здоров'я в Люцерні (Швейцарія) після того, як члени її делегації отримали позитивні результати тесту на COVID-19, Матч групового етапу Ліги націй УЄФА-2020/2021 між збірними Швейцарії та України, який повинен був відбутися 17 листопада 2020 року, не відбувся, – цитує офіційне рішення УЄФА динамівський сайт Шурика. - ...Голова Апеляційного органу УЄФА сьогодні прийняв наступне рішення: відповідальність за не проведення матчу Ліги націй УЄФА-2020/2021 між Швейцарією та Україною, який мав відбутися 17 листопада 2020 року, фактично покласти на Українську асоціацію футболу (яка, отже, вважається такою, що програла з рахунком 0:3)..." (profootball.ua, 25.11.20).

Напередодні, нагадаємо, чиновники УАФ, лояльні Федерації ЗМІ та ангажовані юристи бадьоро тиражували думки про міцність українських позицій у цьому розгляді. Паралельно мусувалася версія з якоюсь "теорією змови": мовляв, швейцарці, не вірячи в успіх зустрічі з Україною, пустили в справу адмінресурс, а вже перемога в бюрократичних "іграх" їм забезпечена, оскільки саме в Швейцарії розташована штаб-квартира УЄФА.

"Картина не фантастична, якщо зміститися від Люцерна на дві тисячі кілометрів на схід. От тільки мова не про Україну, а про Швейцарію. Це в нас всупереч здоровому глузду можна випросити дозвіл у влади на міжнародні матчі з глядачами, коли країна б'є коронавірусні антирекорди. Швейцарія живе за абсолютно іншими порядками, де не зустрінеш на кожному повороті "рішалово"", – закликав тверезо поглянути на речі Роман Саврій (Football24.ua, 24.11.20).

З 14 засідателів Апеляційного органу УЄФА, який прийняв рішення про "технаря" України, Швейцарію представляють всього двоє. Однак, і сам вердикт, і Європейський футбольний союз в цілому опинилися під шквалом зневажливої критики – як з боку українських ЗМІ, так і в промовах багатьох примітних футбольних персон нашої країни, включаючи офіційних чиновників ФФУ/УАФ.

"Нічим іншим, окрім як знущанням з нас, даний факт не назвеш, - озвучив свою думку всезнаючий голова Комітету національних збірних УАФ Мирон Маркевич. – ...Мабуть, в цьому випадку доречно сказати: хто має більше прав, той і прав... Не думаю, що якби на нашому місці була Німеччина або Англія, вони б собі таке дозволили. Що ж до збірної України такий вчинок - зневага. Як і до нашої країни в цілому "(Ua-football.com, 25.11.20).

Наполягаючи на тому, що рішення УЄФА потрібно оскаржувати в арбітражному спортивному суді Лозанни, Маркевич завершує свій спіч наступним висновком: "Сподіваюся, в Лозаннському суді люди більш тверезомислячі, ніж функціонери УЄФА" (Ua-football.com, 25.11.20).

В унісон з Маркевичем виступає й Ігор Бєланов. Володар "Золотого м'яча" нині займає одну з весільно-генеральських посад у відомстві Павелка, при нагоді виступаючи як голова, що говорить і тим самим, очевидно, виправдовуючи свою нечувану платню.

"Це абсурд! Так УЄФА далеко може зайти. Такими рішеннями вони самі себе заганяють в кут! – цитує Бєланова Footboom.com (26.11.20). – ...Якщо УЄФА все одно, яким буде рівень такого матчу, то може нам варто було організувати збірну з лікарів і відправити її до Швейцарії? Раз вже швейцарські лікарі мають такий вплив в європейському футболі, то нехай би й наші лікарі зіграли за збірну своєї країни... Хто в Європі керує футболом - УЄФА або, скажімо, лікарі, які не мають відношення до футболу?".

А генеральний секретар ФФУ/УАФ Юрій Запісоцький у недільному ефірі "Великого футболу", випереджаючи звернення до Лозанни, спрогнозував, що боротьба за справедливість буде складною – через те, що суд... територіально розташований у Швейцарії.

Складається неоднозначна ситуація. Люди, які формально керують організацією, що підпорядкована УЄФА, (і, отже, апріорі підкоряються законам, за якими європейський футбольний союз функціонує), всупереч всім уявленням про корпоративну етику, паплюжать цей самий УЄФА, а разом із ним і Лозаннський CAS, по суті, звинувачуючи обидві організації в упередженості та заангажованості.

Питання навіть не в тому, що, не чекаючи повного тексту вердикту апеляційної інстанції, наші відповідальні особи абсолютно безвідповідально сіють конфронтацію, формують "образ ворога", спалюють за собою життєво важливі Мости. А в тому, наприклад, чи можлива така постановка проблеми в цивілізованих футбольних державах, на які кивають ці горе-управлінці? Чи не дивно, що подібні інсинуації продукують підлеглі чинного члена виконкому УЄФА Андрія Павелка - без найменшої реакції останнього на цей кричущий факт і навіть щобільше, за його безпосередньої участі?!

Вже не раз доводилося переконатися: допустивши черговий епічний прорахунок, Павелко і його організація зриваються на нестямний крик - "Тримай злодія!" - щоб, перш за все, відвести увагу громадськості від власного непрофесіоналізму.

Ще за кілька днів до оприлюднення вердикту УЄФА доводилося стикатися з припущеннями про те, що ФФУ/УАФ не проявила належних спритності та наполегливості щодо матчу збірної у Швейцарії, зумовивши тим самим негативне для нас рішення ситуації.

На це ми вказували, наводячи як непрямий доказ наступне спостереження сайту Sportanalytic.com: "Усе пояснив функціонер збірної Швейцарії П'єрлуїджі Тамі. Він сказав, що вважає недостатніми дії української сторони щодо проведення цього матчу і переконаний, що УАФ не задіяла всіх можливих важелів. Тому, на думку Тамі, це має бути технічна поразка для України" (Sportanalytic.com, 18.11.20).

Всі наступні заяви й рапорти українських чиновників про повну відповідність дій медичним протоколам УЄФА, так само як і припущення про "змову", були, виходить, нічим іншим, як спробою сфабрикувати собі алібі на випадок технічної поразки, що замаячила,  фактично інспірованої самими ж Павелком і компанією.

"УАФ банально нічого не зробила, і зараз намагається просто удавати боротьбу за нашу збірну", - прибив чиновників до ганебного стовпа Ілля Кіціо (Ua.tribuna.com, 25.11.20).

"Далеко не факт, що футбольній громадськості з боку УАФ донесли повну інформацію, про ситуацію, що склалася, - розкрив нарив Олексій Сливченко (Sport.ua, 26.11.20). - На це наштовхує не тільки твердження директора збірної Швейцарії П'єрлуїджі Тамі про те, що "Україна не шукала способів вирішення ситуації", але і з'явилася напередодні інформація від українського журналіста Артема Франкова".

"За моєю інформацією, пропозиція УЄФА перенести гру на пару днів з тим, щоб Україна на четвер підігнала до Швейцарії іншу команду – без ковіда, було, – відкриває завісу згаданий Франков. – Пропонувати. Власне, ФФУ/УАФ і не приховувала, тільки не робила на цьому акценту, спорудивши дивну заяву про те, що гравці молодіжної збірної недоступні – мовляв, тільки що грали та паспорти у них не біометричні...

Дебільні казочки про застарілі паспорти, вважаю, випливали з прийнятого нагорі ФФУ/УАФ однозначного рішення. Грати іншою командою не будемо, нехай переносять на весну або дають технар швейцарцям! Чи мало подібне рішення право на існування? Мало, якщо федеральні діячі були впевнені в силі нашої позиції та здатності підтримати її юридично.  Вони й були, роздаючи урочисті інтерв'ю – Протасов, Маркевич ... Павелко, як завжди, мовчав. Щось знав? Або наївно вірив?" (Footclub.com.ua, 25.11.20).

У підсумку по лузерах з ФФУ / УАФ і по підставленій ними збірній України вдарили бумерангом ознаки діяльності, що зводяться в ранг чеснот, - недбалість, безвідповідальність, віра у власну непогрішність і безкарність, а також келійність. Знаючи про ситуацію з ковідом, чиновники в першу чергу повинні були "дути на воду", перестраховуючись багаторазово. А по факту виникає питання - чи знайомі вони взагалі з "вірусним" медичним протоколом УЄФА. На цьому банальному, але принципово важливому питанні акцентує у своєму матеріалі Ігор Цвік.

"Коли УЄФА розробляла свій медичний протокол повернення футболу на стадіони, то там чорним по білому було прописано, що пріоритет щодо прийняття рішень по проведенню матчу належить місцевій владі. Не футбольний, тут варто підкреслити, а звичайній місцевій владі, котра і вирішує, чи не буде футбольний матч нести в собі загрозу додаткового поширення коронавірусу на даній території. Але якщо УАФ погодилася грати за цими правилами, то тепер мусить їх виконувати. Dura lex, sed lex - суворий закон, але закон" (Sportanalytic.com 28.11.20).

Хотілося б розуміти - з якими аргументами виступали на слуханні справи Апеляційним органом УЄФА перший віцепрезидент Протасов і генсек Запісоцький, які представляли там ФФУ/УАФ.

"Чи є шанси в УАФ домогтися рішення на свою користь в Спортивному арбітражному суді? - до місця ставить риторичне запитання А. Сливченко (Sport.ua, 26.11.20). - Віриться в це насилу. Для перегляду рішення, як правило, потрібні "забійні" аргументи, а не просто незгода. Якщо УЄФА не визнав позицію УАФ "забійною", то важко уявити, що має статися, щоб Спортивний арбітражний суд пішов назустріч іншій стороні. Зрештою, історія знає не так і багато випадків, коли CAS скасовував рішення УЄФА..."

Безумовно, в ситуації, що склалася звернення в Лозанну - єдиний вірний, хоча, цілком можливо, не дарує великих надій крок. Історія з присудженням технічної поразки, з одного боку, викликає справедливе обурення української сторони, з іншого – не передбачає ясних шляхів виходу з положення, що загрожує всьому футболу юридичним колапсом. Хоч би що там було, на даному етапі виваженість у вчинках і висловлюваннях набуває особливої цінності.

"Наскільки я розумію, за протоколом УЄФА навіть такий важливий медичний працівник кантону не може заборонити грати, якщо є 13 футболістів, серед яких хоча б один воротар, – прокоментував те, що відбувається почесний член УЄФА Григорій Суркіс. - Все інше знаходиться за рамками розуміння. Є тільки припущення. Тому дочекаймося 30-го числа, побачимо мотиваційну частину і зможемо більш ясно розуміти ситуацію. Я переконаний в тому, що якщо в ньому не було нічого такого, то це рішення абсолютно необґрунтоване стосовно українських уболівальників, самим гравцям і до тренерського штабу" (Dynamomania.com, 29.11.20).

У дні томливого очікування чиновникам ФФУ/УАФ, мабуть, логічно було б поділитися з громадськістю коментарями щодо деяких аспектів, що зачіпаються у зв'язку зі швейцарським скандалом. Їх короткий перелік наводить у матеріалі для порталу "Фраза" Андрій Шахов.

У цій ситуації так і залишаються без відповіді наступні питання:

1. Чи потрібен був товариський матч із Польщею?
2. Чи все було зроблено всередині команди, щоб зупинити вірус?
3. Чому Павелко і його заступники були так впевнені в кабінетному тріумфі та що не спрацювало?
4. Чи не вважали в Федерації такий варіант безпрограшним? Програли ж не на полі, Україну засудили, покарали несправедливо - ось вони, буржуї мерзенні! А ми ж хотіли, були готові напівхворим складом зіграти, але нам не дали такої можливості.
5. Кого зроблять крайнім? (Fraza.com, 26.11.20).

Цей список актуальних питань цілком доречно було б розширити ще, як мінімум, двома взаємопов'язаними. По-перше, цікаво знати, наскільки правдивою є інсайдерська інформація про те, що у зв'язку з хворобою голови спортивно-медичного Комітету УАФ В. Попова, робота цього органу фактично паралізована, починаючи з липня? Тобто, виходить, що ніякої стратегії організованої протидії вірусу на рівні керівництва Федерації просто не існує? І по-друге, про що ми вже запитували в попередньому огляді - де можна ознайомитися з докладним звітом УАФ про використання цільової фінансової допомоги від УЄФА на боротьбу з пандемією?

"Наш вид спорту натрапив на безпрецедентні труднощі, викликані кризою COVID-19. УЄФА хоче допомогти своїм асоціаціям відповісти на виклик так, як буде доречно в їхніх обставинах. Ми вирішили виплатити кожній асоціації до €4,3 млн - ці кошти можуть бути використані нашими асоціаціями на відновлення футбольної спільноти в тому вигляді, в якому вони вважатимуть за потрібне", – пояснив це рішення президент УЄФА Александер Чеферін.

Відтоді минуло пів року, але доля цільового траншу УЄФА залишається таємницею за сімома печатками. Може бути, хтось чув, що ФФУ/УАФ допомагає клубам з оплатою тестів? Або Федерація якось сприяє лікуванню футболістів, що підхопили інфекцію? Або, може бути, була запропонована матеріальна допомога командам і дитячим тренерам, які опинилися на межі зникнення, щоб вони могли пережити складний період?..

Поки Павелка товариші грають у свою улюблену мовчанку, недолік інформації доводиться заповнювати журналістам. Так, на думку популярного блогера Костянтина Андріюка, УАФ могла б запросто уникнути скандалу, якби контролювала ситуацію.

Facebook

Facebook

"Збірна України приїхала до Швейцарії з "букетом" інфікованих гравців і тим самим видала швейцарській владі та її лікарям пропуск, – пише він на своїй сторінці в Facebook (26.11.20). - Зауважте, на карантин посадили саме збірну України, а не Швейцарії. УЄФА не зміг і не збирався переносити матч. Ні дат, ні вікон, і є суцільні ризики коронавірусу. Так, Швейцарський санітарний лікар теоретично міг змусити українців здавати аналізи та перевірити, чи збереться 14 гравців, і вирішувати долю гри на полі. Але ключове слово тут - "міг"! Тому що наша Федерація зробила всі умови для того, щоб швейцарці скористалися таким шансом! Грала в російську рулетку з вірусом і... програла".

Подібне рано чи пізно мало статися, переконаний інший авторитетний майстер пера - Микола Несенюк. Проблема нашого футболу в тому, що його керівництво відчуває гострий дефіцит грамотних людей.

"Наша футбольна асоціація допустила помилку, яка знищила працю тренерів і футболістів національної збірної, - пише Н. Несенюк (Gazeta.ua, 27.11.20). - Перша її причина - елементарна неграмотність і звичайна недбайливість, властиві діям української асоціації футболу (УАФ). Будь-який грамотний юрист відразу вказав би на неприпустимість відмови привезти до Швейцарії інший склад футболістів. Прийняті перед стартом сезону зміни до регламенту європейських змагань свідчили - жодних переносів матчів через коронавірус не буде! Це вам не Чемпіонат України, де з цими переносами зовсім заплуталися і невідомо що будуть робити далі!

Друга можлива причина неадекватних дій керівників нашого футболу ще гірша за неписьменність і некомпетентність. Виникає думка, що на технічну поразку України від Швейцарії наші футбольні керівники пішли свідомо. Бо не вірили в те, що збірна швейцарцям не програє! Вирішили краще отримати "технар" і звинуватити у всьому УЄФА, ніж зганьбитися на футбольному полі.

Скажете, що такого бути не може! Я теж так думав поки не дізнався, що Андрій Павелко, президент УАФ, відбув на відпочинок 21 листопада. Саме тоді, коли в УЄФА вирішували долю матчу Швейцарія – Україна. Чому Павелко не помчав до штаб-квартири європейської футбольної асоціації, де він є членом виконкому? Чому не сидів там цілодобово, відстоюючи інтереси головної команди України? Виглядає так, що в цьому не було потреби. Результат був заздалегідь відомий, тому можна було спокійно їхати на тепле море".

На цьому тлі витяги з фейсбучних постів глави ФФУ/УАФ виглядають витонченим цинізмом.

"Ще раз дякую всім вболівальникам, футболістам, команді та тренерському штабу на чолі з Андрієм Шевченком за незламний характер! Ми не програли цей поєдинок на футбольному полі! Міцного здоров'я всій футбольній родині України! Завжди зі збірною! Слава Україні!" - так футбольний казнокрад завершив інформацію про присудження синьо-жовтим технічної поразки (Facebook.com, 25.11.20).

"Ми будемо боротися за збірну до кінця!!!️" - а так підвів риску під перспективою звернення до Лозанни (Facebook.com, 25.11.20).

За його словами, відразу після отримання ФФУ/УАФ розшифровки мотиваційної частини рішення Апеляційного органу УЄФА буде подано позов до CAS.

"Нас представлятимуть дуже сильні юристи, в тому числі й наші. Приємно, що навколо цієї ситуації об'єдналися всі вболівальники, громадяни України, яким небайдужа доля нашої збірної та честь країни, – юродствував Павелко в інтерв'ю, опублікованому "Трибуною". - Дуже багато дзвінків із державних структур, від юридичних компаній, відомих юристів. Об'єднуємо цю позицію щодо дуже сильного формулювання в КАС. Нас також супроводжуватимуть іспанські та швейцарські юристи.

У нас буде дуже чітка позиція, що це рішення має бути обов'язково переглянуте. Це дуже поганий прецедент для європейського і світового футболу "(Ua.tribuna.com, 27.11.20).

На довершення чергової порції "видаємо бажане за дійсне" Павелко прозоро натякнув на неохайність Швейцарської футбольної федерації. Настільки прозоро, що будь-який юрист може вхопитися за слова українського чинуші та, своєю чергою, подати на нього до суду за наклеп.

"Я пишаюся, що команда Андрія Шевченка і гравці збірної настільки навели шороху в європейському футболі, що суперники намагаються знайти будь-які хитрощі, щоб не на футбольному полі битися з нами", - глибокодумно прорік Павелко (Ua.tribuna.com, 27.11.20).

Загостримо увагу: це офіційна позиція голови Футбольної асоціації та члена виконкому УЄФА!

Зовсім недавно він рапортував про підсумки засідання вищого виконавчого органу Європейського футбольного союзу, де акцентувалася увага саме на проблемах, пов'язаних з пандемією ковіду.

"Звичайно ж, червоною ниткою порядку денного засідання стали різні аспекти футбольного життя в умовах обмежень, які наклала пандемія COVID-19, - читаємо в пості Павелка на його сторінці в Фейсбуці. – Приємно було чути від представників національних асоціацій інших країн компліменти на адресу УАФ щодо успішного завершення чемпіонату і Кубку України сезону-2019/20 за спортивним принципом і повернення вболівальників на трибуни там, де це дозволяє епідеміологічна ситуація" (Facebook.com, 24.09.20).

І треба ж долі-лиходійці розпорядитися таким чином, щоб ще одна жирна пляма на парадному мундирі Павелка з'явилася саме у зв'язку з підступним вірусом, що оголив цілковиту професійну імпотенцію чиновника та очолюваної ним організації.

Команда Шевченка - не перша серед збірних України, постраждалих від головотяпства чиновників. Досить згадати про іншу технічну поразку - команда 17-річних, яка через це не була допущена до фінального турніру європейської першості. Сьогодні без вини винні - гравці і тренери вітчизняної еліти. Більш грандіозні розчарування і ганьбу навіть важко уявити.

"Нам зараз дуже важко, - зізнався Андрій Шевченко в ефірі телешоу "Свобода слова Савіка Шустера". - Є таке поняття як фейр-плей. Результат матчу повинен вирішуватися на футбольному полі. Але, на жаль, ми опинилися в рамках цієї ситуації й рішення, яке прийнято. Я не збираюся коментувати та обговорювати, правильне це рішення чи ні. Є відповідні органи, які повинні займатися такими питаннями" Dynamo.kiev.ua, 28.11.20).

А асистент Андрія Миколайовича, італійський наставник Андреа Мальдера, відреагувавши на "технар" у своєму Instagram, написав, зокрема: "Ми просто хочемо поваги..." (Dynamomania.com, 25.11.20).

Чи поважає збірну України організація, покликана в першу голову забезпечувати команді режим найбільшого сприяння? Чи готові Павелко і його оточення визнати свою провину в цьому скандалі?

Піддаючи сумнівам основоположні принципи діяльності УЄФА, член її виконкому Павелко ні за що не вимагатиме призупинити це членство – хоча б до завершення розгляду апеляції ФФУ/УАФ, щоб уникнути чергового конфлікту інтересів. І ні в якому разі навіть не задумається про відставку, якщо CAS підтвердить рішення УЄФА про технічну поразку українців.

На жаль, на нинішній момент український футбол має імпотентного голову. "Даремний член" - так назвав свій свіжий фейсбучний пост про голову ФФУ/УАФ авторитетний футбольний експерт Сергій Васильєв (112.ua, zik.ua, newsone.ua, 26.11.20).

"Адже він же - член! Він просто зобов'язаний знати те, про що і здогадуватися не можуть прості смертні вболівальники. Адже він важлива людина в УЄФА! Павелко скрізь говорить, що вдень і вночі тільки й печеться про інтереси України, а не просто так бовтається між Києвом і Ньоном.

Чому ж тоді ця каламутна історія з "технарем" не має членороздільного пояснення з вуст самого члена виконкому? Примітивні виправдання та обіцянки піти в Лозанну – не беруться до уваги. Треба б на пальцях популярно розтлумачити людям, що і як. Інакше виникає цілком резонне питання - а чи є реальна користь для УАФ від такого члена?".

Loading...