live

Нові обличчя на головних посадах ПАРЄ: Президент – бельгієць Дамс, віцепрезидент – українець Мережко

Топ-новина
Топ-новина

Гендрік Дамс.

Фото - flickr.com

У Парламентській асамблеї Ради Європи нові президент та віцепрезидент

В України багато пов’язано з ПАРЄ, особливо останнім часом – українська делегація то відмовлялася від участі у сесії, то поверталася назад. І от 27 січня напередодні зимової сесії ПАРЄ було обрано нових президента та віцепрезидента. Далі розповідаємо про нових осіб на ключових посадах Парламентської асамблеї Ради Європи.

Новий президент ПАРЄ – хто він?

33-м президентом Парламентської асамблеї Ради Європи став бельгієць Гендрік Дамс. Тож зимова сесія ПАРЄ у Страсбурзі проходить уже за його головування. За регламентом організації, президента обрали на два роки.

До речі, за словами головуючого на засіданні депутата від Латвії Бориса Цилевича, на посаду президента ПАРЄ була запропонована лише одна кандидатура — бельгійця Гендріка Дамса. У Бельгії він є головою "Альянсу лібералів і демократів за Європу".

Цікаво, що ще під час осінньої сесії ПАРЄ, у вересні 2019 року, було відомо, що головою ПАРЄ стане саме Дамс. Його кандидатуру одноголосно підтримала група лібералів у Парламентській асамблеї.

Біографія 60-річного Гендріка Дамса доволі насичена та цікава. Він закінчив Solvay Business School у Брюссельському університеті, свого часу був членом Палати представників Бельгії і членом міської ради Левена. З 2007 року Дамс представляє бельгійську делегацію у ПАРЄ. З того часу і до 2020 року він встиг попрацювати у Комітеті з правових питань та прав людини, Комітеті з політичних питань і демократії, Комітеті з правил процедури, імунітетів та інституційних питань, Комітеті з виконання обов'язків та зобов'язань державами – членами РЄ. 

Гендрік Дамс.

Фото з відкритих джерел

Примітно, що Дамс утримувався від голосування стосовно українських питань у ПАРЄ, зокрема, щодо оскарження повноважень делегації Росії в 2015 році та щодо резолюцій по Криму і Донбасу. Він не голосував, незважаючи на те, що був присутній в асамблеї. Так, Дамс проголосував стосовно України лише у 2015 році – за одну резолюцію по Криму і Донбасу – вона стосувалася гуманітарної ситуації в Україні. Також він утримався від голосування, котре вирішувало "прощення" Росії і її повернення до ПАРЄ.

В інавгураційній промові Гендрік Дамс зазначив, що визначив для себе пріоритетним зв'язок між правами людини та навколишнім середовищем. Також він підкреслив, що прагне додати кліматичний протокол до Європейської конвенції про права людини.

Дамс замінив на головній посаді ПАРЄ 63-річну представницю Швейцарії Ліліан Морі-Паск’є. Вона представляє Соціал-демократичну партію Швейцарії та Раду кантонів Швейцарії.

У ПАРЄ вона працювала у Комітеті з політичних питань та демократії і Комітеті з питань виконання зобов'язань держав-членів Ради Європи, а також очолювала Комітет з правил процедури, імунітетів та інституційних питань та була співдоповідачкою з моніторингу Росії. Вона є четвертою жінкою на посаді президента ПАРЄ з моменту створення організації у 1949 році.

Новий віцепрезидент ПАРЄ – українець

ПАРЄ отримала не лише нового президента, а й віцепрезидента. Ним став член української делегації, народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Мережко.

Олександр Мережко. Фото з відкритих джерел

В Україні Олександр Мережко з 17 січня 2020 року працює головою комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. На цій посаді він замінив скандального Богдана Яременка.

Олександр Мережко є доктором юридичних наук, вченим та фахівцем у галузі міжнародного права. Свого часу він працював у США, Польщі, Індії, Азербайджані та Вірменії.

Посада віцепрезидента передбачає можливість заміни президента ПАРЄ та головування на засіданні Асамблеї чи на дебатах. До того ж віцепрезидент автоматично входить до складу Бюро, що займається керівництвом роботи ПАРЄ та готує порядок денний сесій.

Щороку на початку чергової сесії обирають двадцятьох віцепрезидентів (від країн-учасниць Асамблеї), котрі залишаються на посаді до відкриття наступної сесії.

Перипетії з українською делегацією у ПАРЄ

16 січня український парламент проголосував за відновлення участі української делегації у ПАРЄ. При цьому восени минулого року Україна відмовилася від поїздки до Страсбурга через відновлення прав Росії у ПАРЄ.

Мета участі української делегації у роботі ПАРЄ – не допустити збереження чинної ситуації в Європі, що склалася через агресивну зовнішню політику Росії.

Російська Федерація була позбавлена права голосу у сесіях ПАРЄ з 2014 року через анексію Криму і збройну агресію на Донбасі. Відтоді Росія не брала участі у сесіях Асамблеї та не платила регламентовані членські внески.

У червні 2019 року Парламентська асамблея РЄ зняла з Росії санкції, таким чином дозволивши їй повернутися до участі у сесії. Тоді у відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України залишили зал засідань.

*************

Тим часом зимова сесія ПАРЄ триває – до її завершення ще п'ять днів. За цей час учасники сесії мають розглянути суперечливу реформу судів у Польщі, виступ президента Грузії, порушення прав людини в Туреччині і Лівії, функціонування демократичних інститутів у Польщі. Також делегації розглянуть повідомлення про політичних в’язнів у Азербайджан та питання загрози свободі слова та безпеки журналістів у Європі.



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...