live

Законопроєкт про дезінформацію: Яку кримінальну відповідальність передбачено для медіа

Топ-новина
Топ-новина
З відкритих джерел

В Україні вчергове хочуть ввести правила роботи для журналістів. Проти ухвали законопроєкту виступають не тільки журналісти, а й незалежні експерти

Новий проєкт закону про дезінформацію експерти називають скандальним через запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності для журналістів і засобів масової інформації. У Міністерстві культури, молоді та спорту України переконані, що документ спрямований на підвищення рівня медіаграмотності населення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Розповідаємо детальніше про ініціативи, які прописані в проєкті закону про дезінформацію.

Що передбачено в законопроєкті

Документом передбачено запровадження уповноваженого з питань інформації. Він буде виконувати наступні функції:

- моніторитиме інформпростір та реагуватиме на заяви щодо поширення дезінформації;
- фіксуватиме та перевірятиме інформацію на наявність дезінформації;
- вимагатиме спростування дезінформації;
- звертатиметься до суду та правоохоронних органів.

Також планується запровадити обов’язкове навчання основам медіаграмотності школярів, студентів та держслужбовців.

Впровадження "знаку якості" для медіа, інформації яких можна вірити.

Поширювачів масової інформації зобов’яжуть розміщувати власні ідентифікаційні дані у доступному для отримувачів інформації місці.

Держава також буде сприяти створенню організації журналістського самоврядування, яке, у свою чергу, буде слідкувати за дотриманням професійної етики та стандартів.

Головне нововведення в роботі медіа - впровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за поширення дезінформації.

Адміністративна відповідальність за поширення дезінформації передбачена за:

- умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачається штраф у розмірі 1 000 МЗП за кожен випадок порушення;
- відсутність добровільного спростування тягне за собою накладення штрафу у розмірі 2 000 МЗП за кожен випадок поширення дезінформації.
Також передбачені штрафи за порушення норм, прописаних в документі.

Кримінальна відповідальність передбачена у наступних випадках:

- систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, праву українського народу на самовизначення, життю та здоров’ю громадян, стану довкілля у період відсутності повного контролю України за державним кордоном України – карається штрафом від 5 000 до 10 000 неоподаткованих доходів громадян або виправними роботами від 1 до 2 років. Виправні роботи будуть відбуватися за місцем роботи засудженого. Із суми його заробітку до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків;

- аналогічні дії, вчинені з використанням комп’ютерних програм, призначених для автоматичного масового розповсюдження інформації (ботів), або спеціально організованої системи (групи) облікових записів або користувачів інформаційних послуг або засобів умисного фальшування (підробки) джерел інформації - карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років;

- фінансування вищевказаних дій - карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років;

- повторне вчинення вказаних дій або організованою групою осіб, або якщо вони призвели до тяжких наслідків чи спричинили матеріальну шкоду у великому розмірі, караються позбавленням волі строком від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Аргументи Мінкульту

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський переконаний, що дезінформація спотворює суспільну думку та є суспільно небезпечною. Крім цього, на його думку, вона може розпалювати ненависть у суспільстві і призводити до розвалення держави.

Водночас він підкреслив, що намір розробити закон про дезінформацію підкріплений Доктриною інформаційної безпеки України від 25 лютого 2017 року, у якій сказано, що влада має протидіяти дезінформації.

Чи варто ухвалювати новий законопроєкт

Поки проєкт закону ще обговорюють у міністерстві, свою думку щодо нових норм висловили медійники та незалежні експерти.

Генеральна продюсерка телеканалу ZIK Наташа Влащенко заявила, що законопроєкт про протидію дезінформації є скандальним. Навіть якщо цей проєкт закону не буде проголосований, сама спроба є дуже симптоматичною і ввійде в українську історію як досить ганебна.

Вона зазначила, що Бородянський заявляв про відсутність кримінальної відповідальності, проте в презентації законопроєкту ця норма є.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Харлем Дезір висловив занепокоєння з приводу низки положень українського законопроєкту про протидію дезінформації. Дезір заявив, що розуміє закон у контексті боротьби з російської дезінформацією, але це не повинно робитися коштом втручання в роботу ЗМІ. Він заявив про готовність брати участь в обговореннях з владою і провести юридичну експертизу законопроєкту, щоб гарантувати, що він не вплине негативно на свободу ЗМІ та відповідає міжнародним стандартам.

У лютому документ має пройти публічне обговорення, а в березні його планують зареєструвати в парламенті.



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...