live
Новини » Світ Читать эту новость на русском

День вшанування пам'яті жертв Холокосту: Як з'явився цей день і що йому передувало

Топ-новина
Топ-новина
27 січня у всьому світі є Днем пам'яті жертв Холокосту ZIK.UA

27 січня світ відзначає День пам'яті жертв Холокосту

Слово "холокост" є похідним від англійського Holocaust, латинського holocaustum та грецького ὁλόκαυστον, проте прямого перекладу не існує. Отож, ми розповімо не лише про Холокост як безпрецедентне історичне явище, а й про особливості Дня вшанування пам’яті жертв Холокосту.

Що таке Холокост

Дослівно точно перекласти слово "Холокост" неможливо, проте об’єднавши кілька відтінків значень цього поняття, можна зрозуміти його суть. Отож, воно значить "цілий" або "повний" та "спалений" (у контексті ритуального жертвоприношення), тобто "всеспалення" чи "жертва спалення".

Власне Холокост – це величезна трагедія єврейського народу, що мала місце під час Другої світової війни. Це геноцид єврейського народу, нацистські злочини, направлені на знищення євреїв, боротьба фашистської Німеччини проти семітів, що розгорнулася в усіх країнах, захоплених або окупованих нацистами у ХХ столітті.

Холокост мав невідворотні наслідки у всьому світі. Навіть тепер – через понад сімдесят років після завершення Другої світової війни – весь сучасний світ продовжує розділяти колективну відповідальність за подолання наслідків трагедії, яку неможливо повністю описати та передати на словах.

Один з концтаборів нацистської Німеччини Фото з відкритих джерел

День вшанування пам’яті жертв Холокосту передбачає проведення заходів, направлених на підтримання історичної пам’яті, догляд за монументами, пам’ятниками та історичними об’єктами, які мають стосунок до цієї події.

Політика нацистської Німеччини щодо євреїв

Нацистський режим, що встановився у Німеччині у 1933 році, і проголосив його представників "вищою расою", мав на меті знищити євреїв, котрих вважали "нижчою расою". Німці були безпідставно ображені так званим дезертирством євреїв під час Першої світової війни та вважали, що надалі євреї становитимуть для них загрозу.

Найжахливіше у цій трагедії те, що усі шість мільйонів вбивств не були випадковими, не ставалися безпосередньо на фронті, де сенс воєнних дій зводиться до вбивства ворога будь-яким чином. Це була сувора, методична робота нацистського керівництва, в рамках якої розроблялися та втілювалися найнеймовірніші способи, методи та механізми вбивств.

Євреї у гетто Фото з відкритих джерел

Це була по-справжньому задокументована, точна та скрупульозна робота з тотального знищення цілої народності без можливості її відродження у майбутньому. І робота ця велася на найвищому державному рівні – їй на сприяння та допомогу відправлялися будь-які ресурси: кошти, техніка, людські кадри.

Тож нацисти розпочали втілення державної політики, ухваленої на найвищому рівні, – "Остаточне вирішення єврейського питання", передрікаючи всім євреям смерть.

Ув'язнені у концтаборі Фото з відкритих джерел

Освенцим (Аушвіц) – найвідоміший та найбільший концтабір, "фабрика смерті", котра почала працювати у 1942 році. Там, у сімдесяти кілометрах від Кракова, у фашистських таборах було знищено понад 6 мільйонів євреїв та кілька мільйонів осіб інших національностей: поляків, росіян, сінті та ромів. Окрім Освенцима, у 1942 році запрацювали ще двадцять концтаборів на всіх територіях, окупованих нацистами під час Другої світової, як-от Бухенвальд, Дахау, Треблінка.

Євреїв затримували прямо на вулицях або забирали з домівок, арештовували та поміщали у концтабори або гетто, де розстрілювали, спалювали живцем або труїли у газових камерах. Найвідомішим стало Варшавське гетто – відгороджена територія, де жили 400 000 євреїв у повній ізоляції від світу. В’язні гетто у 1943 році зуміли підняти повстання, яке, втім, було швидко і жорстоко придушене. 

Арешт євреїв у Варшавському гетто після невдалого повстання Фото з відкритих джерел

Нацистські лідери, винні у нелюдському поводженні з представниками єврейського народу, у тортурах та вбивстві євреїв, були покарані рішенням військового трибуналу у 1946 році. Міжнародний військовий трибунал над колишніми керівниками нацистської Німеччини тривав з 20 листопада 1945 року по 1 жовтня 1946 року у Нюрнбергу та отримав назву "Нюрнберзький процес".

Звинувачення, висунуті проти нацистів, стосувалися, зокрема і їхніх злочинів проти людства: вбивства та жорсткого поводження з військовополоненими та цивільним населенням, рабства вихідців з окупованих територій, переслідувань, репресій, катувань та винищення народів.

Загалом трибунал звинуватив у злочинах організації СС, СД, гестапо, керівництво нацистської партії та очільників Вермахту. Всього було проведено 403 судові слухання, внаслідок яких до повішення були засуджені лідери нацистської верхівки: Герман Герінг, Мартін Борман, Ернст Кальтенбруннер, Йохим фон Ріббентроп, Вільгельм Кейтель, Альфред Розенберг, Ганс Франк, Вільгельм Фрік, Юліус Штрейхер, Фріц Заукель, Артур Зейсс-Інкварт, Альфред Йодль. Довічне ув’язнення отримали Рудольф Гесс, Вальтер Функ та Еріх Редер.

Історія Дня вшанування пам’яті жертв Холокосту у світі

Кожного року 27 січня ЮНЕСКО вшановує пам'ять жертв Холокосту, підтверджуючи свою незмінну солідарність у боротьбі з антисемітизмом та расизмом. Цей день запроваджено для того, аби весь світ усвідомлював та не забував страхітливі наслідки переслідування та винищення євреїв і за жодних обставин не допустив нічого подібного у майбутньому.

Дату 27 січня було обрано через певний символізм: саме цього дня радянські війська звільнили у 1945 році в'язнів нацистського концентраційного табору Освенцим-Біркенау на території сучасної Польщі.

У 2005 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй офіційно оголосила цей день Міжнародним днем пам’яті жертв Холокоста. Ініціаторами прийняття такої резолюції стали Ізраїль, Канада, Австралія, Росія, Україна та США. Вперше цей Міжнародний день відзначили у всьому світі у 2006 році.

Меморіал пам'яті жертв Холокосту у Берліні Фото з відкритих джерел

Цікаво, що кожного року цьому Дню дають унікальній лозунг, який так чи інакше окреслює особливості Дня пам’яті. Приміром, у 2014 році День мав назву "Шляхи через Холокост", у 2015 – "Свобода, життя і спадщина тих, хто пережив Холокост", у 2016 – "Холокост і людська гідність", у 2017 – "У пам’ять про Холокост: просвіта в ім’я кращого майбутнього", у 2018 – "Пам’ять і розповсюдження знань про Холокост: наша загальна відповідальність", у 2019 році — "У пам’ять про Холокост: вимагайте і захищайте ваші права людини". Цьогоріч День матиме назву "75 років після Освенцима — розповсюдження знань і збереження пам’яті про Холокост у цілях досягнення загальної справедливості".



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...