live

Бої за завод "Арсенал": Як УНР 102 роки тому виграла Січневе повстання

Топ-новина
Топ-новина
Озброєні робітники - учасники Січневого повстання. Центральний документальний архів України ім. Г.Пшеничного. Фото з відкритих джерел

Тоді УНР вдалося розбити прорадянських військовиків

29 січня – 102-а річниця Січневого повстання, що відбулося у Києві за участі прибічників та противників радянської влади. Розповідаємо, як це відбувалося і завдяки кому українська сторона перемогла.

Історія Січневого повстання у Києві

Це семиденне повстання часто називають ще Січневим заколотом, під час якого у Києві було проведено бій за завод "Арсенал" між військами Української Народної Республіки та проросійськими більшовиками. Цей бій був одним із ключових у війні УНР з радянською владою.

Січневе повстання — це збройний виступ у Києві 29 січня — 4 лютого 1918 року. Його організував Київський комітет більшовицької партії проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки. За умови перемоги радянської сторони вона мала шанс утвердити свою владу в Україні швидше, ніж це можна було зробити після наступу військ радянської Росії на Київ.

Насправді задумка радянської партії була далекоглядною – вона планувала розпалити повстання безпосередньо перед входом радянських військ в українську столицю. Так зі сторони було схоже, що радянську владу встановлювали самі українські трудящі, мешканці міста, а радянські війська лише допомагали їм. Такий сценарій з насадження радянської влади було реалізовано у Катеринославі, Одесі, Миколаєві.

Збройне повстання готували у приміщеннях київського заводу "Арсенал". При цьому керівництво УНР знало, що готується виступ, тому ще 18 січня вилучило з заводу багато зброї, заарештували кільканадцятьох більшовицьких діячів, закрили орган Київського комітету РСДРП(б) — газету "Голос социал-демократа". Останнім кроком на шляху до запобігання повстання залишалося вивезення вугілля – так завод припинив би роботу і закрився б.

Але прихильники більшовицтва зіграли на випередження – 28 січня робітники "Арсеналу" організували мітинг і вирішили розпочинати виступ проти влади.

Солдати Шевченківського полку, що мали охороняти склад конфіскованої зброї, допомогли її повернути на завод. Тієї ж ночі було розпочато повстання. Повстанці ставили собі за мету захопити будинок Педагогічного музею, де розміщувалося керівництво Центральної Ради, скинути її та проголосити у Києві радянську владу.

Хроніка повстання та бої за "Арсенал"

29 січня на київському заводі "Арсенал" прихильники революції створили революційний комітет на чолі з Олександром Горвіцем та Іполітом Фіалеком та Революційно-військовий штаб для керівництва повстанням. Серед 700 повстанців були робітники заводу (300 осіб), солдати з регулярних полків (150 осіб), Подільська сотня (100 осіб), Деміївський загін (100 осіб). 

Вранці 29 січня члени Київської ради робітничих та солдатських депутатів висунули УЦР ультиматум – передати владу Радам. Центральна Рада рішуче відхилила його і повстання продовжилося. Наступного дня у Києві відключили водопровід, електростанцію, зупинився міський транспорт. 

Реконструкція боїв за завод "Арсенал" у Києві voi.com.ua

Серед повстанців були робітники Дніпровського пароплавства, водопровідної станції, працівники взуттєвої фабрики Матіссона, суднобудівної верфі, лісопильного, пивоварного заводів, вантажники, робітники заводу Гретера та Криваненка, снарядного заводу та трамвайних майстерень. Разом з тим по всьому Києву створювалися більшовицькі загони: Шулявський (350 осіб), Деміївський (200 осіб) та Подільський (200 осіб) загони Червоної гвардії. Так до складу Червоної гвардії до рядів повстанців увійшло понад 1400 чоловік, тоді як всього у повстанні брали участь 2200 осіб.

Тим часом у розпорядженні Центральної ради було 2100 повстанців, якими керував особливий комендант Києва отаман Михайло Ковенко, начальник штабу полковник Георгій Глібовський та начальник Київського військового округу Микола Шинкар. 

Реконструкція боїв за завод "Арсенал" у Києві voi.com.ua

При цьому з чотиритисячного військового гарнізону, що перебував у Києві, половина солдат зберігали нейтралітет, продававши свою зброю та очікуючи, яка сторона виявиться сильнішою. Утрималися від участі у повстанні Полк імені Грушевського (800 осіб), Полк імені Шевченка (800 осіб), Кінний полк "Вільної України" (300 осіб) і навіть більшовики-залізничники. Щодо останніх, то вони були прихильниками національної ідеї, а тому відмовилися підтримувати план більшовиків "Арсеналу" і погодилися лише на мирні вуличні протести.

Фрагмент зображення у музеї заводу "Арсенал", що показує бій біля заводу liva.com.ua

УЦР не мала ані сил, ані єдиного командування, аби навести лад у Києві, тому намагалася вгамувати повстанців обіцянками провести невідкладні реформи. 1 лютого УЦР звернулася до киян з відозвою, у якій закликала повстанців припинити повстання, що паралізувало місто.

Ввечері того ж дня до Києва прорвалися проукраїнські війська на чолі з Симоном Петлюрою (900 осіб), а з Житомира прибув Чорноморський матроський український курінь, пізніше до Києва приїхали ще й військові Офіцерського республіканського загону (150 осіб), до якого належали російські офіцери, котрі палко ненавиділи більшовиків.

Отож, 2 лютого вуличні повстання Києва були придушені, але повстанці заводу "Арсенал" не здавалися. Симон Петлюра здійснив штурм і 4 лютого завод було взято українськими військами. 

Реконструкція боїв за завод "Арсенал" у Києві voi.com.ua

Наслідки Січневого повстання

За тиждень повстання загинуло понад 1500 осіб. До речі, у лютому, вже після встановлення у Києві Радянської влади, половина з них були поховані у братських могилах у Маріїнському парку. Через дев’ять років тут встановили пам'ятник, а у 1923 році на площі біля "Арсеналу" відкрили пам'ятник на честь повстанців-робітників "Арсеналу".

*************

Фактично це повстання і безпосередньо бій за "Арсенал" стали переламною подією перед входом у Київ більшовиків та насадженням радянської ідеології більшовицької партії.

Виходить, що Київському комітету більшовиків вдалося виконати свою головну мету – затримати українську армію, тим самим відкривши дорогу більшовикам з Росії. 4 лютого російські війська на чолі з Михайлом Муравйовим зайняли Дарницю і мости через Дніпро та почали обстрілювати місто, а вже 8 лютого повністю захопили Київ. Тому, незважаючи на перемогу проукраїнських військових, Січневе повстання прискорило падіння Центральної Ради в Києві та прихід до влади більшовиків.

 



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...