live

Робота чиновником не заради зарплати: Що робити, якщо хочеш грошей

Віктор Андрусів
Віктор Андрусів
Засідання Кабінету міністрів України Фото - kmu.gov.ua

Дискусії навколо теми підвищення заробітної плати чиновникам не припиняються. Але питання має стояти не про обсяг зарплати, а про логіку її формування. Скільки, чому і за яких обставин потрібно платити на державній службі? Чи рятують високі зарплати від корупції? І чи можуть успішні бізнесмени бути хорошими управлінцями?

Про це пише Віктор Андрусів на своїй сторінці в Facebook.

Зарплати, міфи і підходи.

Зарплати на державній службі є реформою №1. Я про це говорив, говорю і буду говорити. Поки зарплати не стануть нормальними — забудьте про реформи, зміни і так далі. Не може начальник департаменту отримувати менше, ніж грузчик на Новій пошті, і значно менше, ніж майстер на СТО.

Однак дискусію про зарплати слід вести не навколо розміру зарплати, а навколо логіки їх формування. Скільки, чому і за яких обставин слід платити на державній службі? Це ключові питання.

Існують різні підходи до зарплати топ-чиновників. Однак, якщо ми подивимося на зарплати прем’єр-міністрів ключових країн, то ніяких космічних зарплат там немає. Наприклад, середня щомісячна зарплата прем’єрів: Великобританія — 17 тисяч дол., Німеччина — 30 тисяч дол., Франція — 18 тисяч дол., Італія — 10 тисяч дол. Якщо взяти наших сусідів: Польща — 4700 дол., Чехія — 10 тисяч дол., Угорщина — 8200 дол., Румунія — 5000 дол., Литва — 4200 дол., Латвія — 5000 дол., Естонія — 6100 дол. Як бачимо, якщо порівняти це з ринковими зарплатами їх топ-менеджерів, які виплачують собі мільйонні гонорари, то навіть говорити немає про що.

Чому так? Зрозуміло, що на подібні зарплати в розвинутих країнах сильно не порозкошуєш. І, до речі, там також трапляються скандали щодо низьких зарплат, як-от в Польші на це пожалівся колишній віце-прем’єр публічно. Логіка оплати праці в цих країнах є абсолютно іншою. Так, державна служба, як і громадський сектор — це не про гроші. Якщо людину цікавлять гроші і вона хоче бути мільйонером — йди в бізнес. Якщо ж людину цікавить слава, історія, амбіція і лідерство — ок, але це не про гроші. Сама система підготовки кадрів для державної служби відразу передбачає пошук людей з відповідними цінностями, і високі зарплати там посідають одну з найнижчих мотивацій. В першу чергу державна служба — це престиж, це влада і статус. Саме тому великі кошти витрачаються на забезпечення діяльності топ-керівників, а не на їх зарплату. Також для підтримання престижу є спеціальні соціальні пакети. Наприклад, у Німеччині тільки державні службовці мають державну пенсію і медичне страхування, які користуються високою довірою.

Більше того, державних службовців, як і громадських діячів, готують по інших програмах, зокрема, по програмі — master of public administration. Ця програма є альтернативною до master of business administration, призначеною для роботи в бізнесі. Обидві програма колосально відрізняються предметами та підходами до навчання.

Тут також треба зробити важливу ремарку. Зарплати на державній службі і на державних підприємствах — не мають нічого спільного. Переважно державні підприємства, які не мають монопольного становища, діють в ринкових умовах. І тому всі зарплати там такі, як на ринку.

Повертаючись до нас. Виходячи із логіки і принципів зарплат на Заході, можна виділити два міфи, суперпопулярні в Україні щодо зарплат і управління.

Міф 1 — високі зарплати протидіють корупції. Це відверта дурниця, бо з таким самим успіхом можна сказати, що у корупціонерів є ліміт, скільки красти. Якщо людина заробляє півмільйона гривень і це головна її мотивація — то чому мільйон їй вже забагато? Звісно, що якщо хтось про гроші, то він про гроші у всьому. Однак, якщо справжня мотивація не гроші, то гідна зарплата абсолютно вирішує всі матеріальні потреби. А саме це і потрібно людям, які мають лідерські амбіції, прагнуть слави і честі.

Міф 2 — ефективні менеджери з бізнесу. Одним з аргументів є те, що на низькі зарплати не прийдуть "чесні" люди з бізнесу, топ-менеджери. А ці люди "нібито" можуть круто все змінити, бо в бізнесі їм все вдавалось. Це все нісенітниці. Державне управління і бізнес-управління — це дві різні професії. Саме тому на Заході їх і навчають по-різному. У бізнесі треба конкурувати і думати тільки про себе. У держслужбі треба нести відповідальність і думати про інших. Я бачив бізнес-менеджерів на державних посадах і я точно знаю, що за місяць роботи вони її хотіли кинути, і зовсім не через низькі зарплати. Чиновник обмежений купою законів, постанов і правил. Чиновник може нести кримінальну відповідальність за свою роботу. Державні фінанси — це взагалі катастрофа. Щоб щось оплатити, треба витратити безліч робочого часу, а не як в бізнесі — зайшов в Приват24 і все.

Будь-який представник бізнесу, який заходить на державні посади, — насправді буде тривалий час навчатись, щоб щось почати робити. Цю ситуацію ми можемо спостерігати і зараз у чинному уряді. Звісно, що після занурення і інтенсивного навчання на наших з вами долях — бізнесмен стає чиновником. Але питання, для чого взагалі це? Чи не краще зразу готувати відповідні кадри і тоді призначати?

На завершення є ще один аспект високих премій і зарплат. Коли міністр паяє своїм замам по 300-400 тисяч гривень — він підриває солідарність всередині системи управління. У бізнесі — це нормальна історія, там є власник, і він вирішує. В державній службі — власника немає, а конкретні результати є колективним досягненням. Найгірше, що з вами може трапитись на державній службі, — це втратити повагу і солідарність в колективі. Це означає, що у великій кількості документів і процедур проти вас будуть закладені серйозні порушення, які ви самостійно не зможете проконтролювати.

Яка ж зарплата є гідною в сучасних умовах? Виходячи із цін і можливостей, я вважаю, що зарплата топ-керівників має коливатись в розмірі 2-3 тисячі доларів, середньої ланки 1-1,5 тисячі доларів. Це достойна конкурентна заробітна плата, яка дозволяє нормально жити сім’ї з двома дітьми в Києві. Мають бути премії, які чітко прив’язуються до показників ефективності конкретного відомства, але премії — солідарні, коли виписуються всім і з незначним розривом.

Віктор Андрусів



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...