100 і 1 рік соборності України: Історія свята української державності

Топ-новина
Топ-новина
День соборності ZIK.UA

22 січня у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, наша держава відзначає День соборності

Цьогоріч ми маємо 101-у річницю Акту Злуки і, власне, соборності нашої держави. Тож, далі розповідаємо, що таке соборність і як в Україні відзначають це державницьке свято.

Історія свята: як з’явилося

Поняття соборності є нематеріальним та достатньо ефемерним, але ми все ж спробуємо пояснити, що це таке, і чому є надважливим для нашої держави.

Соборність втілює у собі безапеляційну необхідність територіальної єдності та об’єднує ідеї неподільності і незалежності української землі. Соборність як державотворницька ідея та патріотичне переконання почала формуватися після об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Саме цю ідею мали за вектор українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Пилип Орлик. Особливо гостро питання соборності та неподільності постало у XVIII — початку XX століття, коли тогочасна Україна була поділена між Польщею, Московією, Румунією та Австро-Угорщиною.

Українські філософи та мислителі розвивали ідею територіальної єдності, що у майбутньому – аж до ХХІ сторіччя було основоположним принципом та наріжним каменем у боротьбі за національні інтереси України.

Акт злуки і соборність

Після прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради – головного органу управління (7 листопада 1917 року) – було проголошено Українську Народну Республіку, що об’єднувала дев’ять українських губерній. А за рік після цього – у 1918 році – в Австро-Угорській імперії перемогла революція і утворилися незалежні держави: Чехословацька Республіка, Австрійська Республіка та Угорщина. Тим часом у Львові за ініціативи членів партій Західної України було створено Українську Національну Раду, а за кілька днів – офіційно проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Одразу після цього УНР та ЗУНР почали обговорення, як, мовляв, можна якнайкраще втілити в Україні ідею соборності. Уряд ЗУНР (Директорія) мав на меті об’єднатися з Наддніпрянською Україною, аби мати силу для боротьби проти територіальних зазіхань Польщі на українські землі.

Однак голова УНР (Східна Галичина) Євген Петрушевич не поспішав погоджуватися на об'єднання з гетьманською Україною і прогнозував, що це загрожує УНР входженням до складу Росії.

Зрештою, 1 грудня 1918 року у місті Фастів було укладено Передвступний договір, у якому йшлося про "злуку обох українських держав (УНР та ЗУНР) в одну державну одиницю" задля створення єдиної держави. За кілька днів було схвалено закон про об'єднання ЗУНР з Наддніпрянською Українською Народною Республікою у Народну Республіку. 21 січня 1919 року у місті Хуст Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.

А 22 січня 1919 року о 12:00 був підписаний Акт Злуки, що і стало державним святом, на честь якого Київ прикрасили гербами та синьо-жовтими прапорами, а у церквах відправили богослужіння. Урочисте проголошення злуки пройшло на Софійській площі біля спеціально зведеної тріумфальної арки.

День Злуки у Львові фото з відкритих джерел

Цікаво, що цю дату обрали неспроста. Саме цього дня 1918 року було прийнято Четвертий Універсал Української Центральної Ради, що проголошував абсолютну незалежність УНР. Універсал про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну стверджував з'єднання в соборну Українську державу двох "уламків" територій, що залишилися після руйнування Російської і Австро-Угорської імперій.

Незважаючи на підписання доленосного документу, Україна все ж не змогла тоді стати по-справжньому незалежною. Західні регіони України: Галичина, Холмщина, Підляшшя та Західна Волинь, відповідно до Варшавського договору, були передані Польщі, а Чехословаччина приєднала до себе Карпати. Тож у Першу Світові війну Україна вступала знову роздробленою. Наступне возз'єднання українських земель стало можливим у 1939 році – вже у складі Радянського союзу та напередодні Другої Світової війни. Однак і це врешті-решт обернулося для України роз’єднанням. Але 22 січня 1939 року вперше за останні 20 років українці відзначили День Соборності на офіційному рівні – у місті Хуст.

Як День соборності святкують в Україні зараз

Незважаючи на 100-літню історію Дня Соборності, офіційно в Україні цей день став святом лише у 1999 році.

У відповідному Указі Президента України, виданому 21 січня 1999 року, йдеться про встановлення свята соборності в Україні "…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…".

"Живий ланцюг" у Києві, 2017 рік. фото з відкритих джерел

Цікаво, що вже у сучасній Україні відзначання свята соборності на офіційному рівні було призупинено на кілька років. Це сталося у 2011 році, відповідно до указу тодішнього президента Віктора Януковича, а замість цього було встановлено свято під назвою "День Соборності та Свободи України". Проте у 2014 році п’ятий президент України Петро Порошенко повернув свято Дня соборності.

"Живі ланцюги"

На честь Дня Соборності українці почали проводити "живі ланцюги" між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, як символ незламності волі та єдності західних українців. Перший ланцюг було організовано 21 січня 1990 року. Тоді учасниками акції стали від половини до трьох мільйонів українців в Івано-Франківську, Стрию, Львові, Тернополі, Рівному, Житомирі та Києві. Також локальні "живі ланцюги" проходили у 2008 - 2011 рр. безпосередньо у Києві та Львові.

*************

Акт Злуки двох Україн свого часу був прагненням до возз'єднання, але минуло сто років і він залишився символічним святом – Днем Соборності України. України, котра у будь-який час та у будь-яких реаліях залишається волелюбною та непохитною.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...