live

Як Росія й Туреччина ділили Лівію під наглядом світової спільноти у Берліні

Ілія Куса
Ілія Куса

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього

Учасники Берлінської конференції щодо Лівії

Сергій Гунеев/РІА Новини

Берлінська конференція з врегулювання конфлікту в Лівії стала знаковою для міжнародної політики – лідери впливових світових держав і міжнародних організацій зібралися разом, щоб припинити військове протистояння між фельдмаршалом Лівії Халіфою Хафтаром й прем'єр-міністром Фаїзом Сараджем. У цілому конференція заклала новий формат та закріпила формальний вплив Туреччини та Росії.

Про це пише Ілія Куса на своїй сторінці в Facebook.

Отже, мої висновки з масштабної Берлінської конференції щодо Лівії:

1. Конференція була більше схожою на "сходку" великих авторитетів, які ділять місто на "свої райони", а заодно розподіляють тіньові грошові потоки. Представників обох сторін конфлікту в Лівії навіть не включили до списку основних учасників конференції, лише згадавши їхню участь у пресрелізі. Коротше, кращі традиції Мюнхена-1938 чи Берліна-1884. Загугліть, хто не зрозумів.

2. Росії і Туреччині вдалося домогтися першого у всій цій вакханалії насильства режиму припинення вогню. Наскільки він буде дієвим? Думаю, таким самим, як і в Сирії - начебто працює, але з перервами на короткострокові спалахи бойових дій. Утім, для Анкари і Москви це перше реальне закріплення їхнього впливу і їхніх позицій у 9-річному конфлікті, тепер вже і формалізоване через міжнародний саміт і згоду країн Європи.

3. Пункти про "створення об'єднаного уряду" шляхом "чесних і справедливих виборів" - це радше вираження хорошої міни при поганій грі. Халіфа Хафтар та Фаїз Сарадж ненавидять один одного. За всю конференцію вони жодного разу не зважилися на прямий діалог. З якого переляку вони раптом візьмуть і домовляться - знає лише Аллах.

4. Ще один реальний пункт - створення "військових комісій", куди увійдуть по п'ять представників сторін конфлікту. Вони повинні будуть моніторити перемир'я. Думаю, ви і самі здогадаєтеся, як буде виглядати цей моніторинг: "я йому Федько, а він мені Серьожа". Всі будуть іноді порушувати, бачити ситуацію тільки одним оком, а в усьому буде винен єнот.

5. Блок про "реформу економічного сектору" зводиться до двох основних принципів – зберегти контроль над нафтою і народити 250 комісій, які будуть обговорювати структурні реформи в Лівії, які, може, коли-небудь, за сприятливих обставин стануть реальністю, коли племена перестануть сваритися та об'єднаються або коли настане друге пришестя Каддафі.

6. Всі залишилися при своїх нафтових інтересах. Національна нафтова компанія Лівії визнана єдиним органом, якому дозволено експортувати нафту, а нафтові об'єкти мають бути захищені і взагалі вони – це найсвятіше у всій цій історії. Не тому, що там качають і вивозять нафту всі учасники конференції, а тому що "справедливий і прозорий розподіл доходів" серед лівійців. Щоправда, що робити з "сірою" частиною цього бізнесу і як розподіляти тіньові доходи – незрозуміло. Взагалі, було очевидно, що доля лівійців якраз мало кого цікавила.

7. Халіфа Хафтар продемонстрував, що він все-таки неадекват. Ще під час Московських переговорів 13 січня ніхто не зрозумів його демонстративного демаршу, коли він покинув переговори, виїхав з РФ і відмовився підписувати перемир'я, хоча через день оперативна реальність на фронті змусила його висловити підтримку домовленостям, але вже після відходу з Бенгазі.

Тут та сама ситуація – він відмовився підписувати будь-що і звалив з конференції. Але це не завадило учасникам впоратися і без нього. Як кажуть, гордість – розрадниця слабких. А у фельдмаршала, окрім сил і мініармії, нічого за собою немає, а це і визначає самостійність ігри і твої реальні можливості. Це як Україна, яка вміє грюкати по столу і тупати ногами, але пуття від цього нуль, бо часто за цим нічого немає.

8. Однозначно перемога для команди дипломатів ООН. Вони фактично замкнули на собі всі процеси, пов'язані з моніторингом, верифікацією та організацією перемир'я, збройового ембарго та дотримання норм міжнародного права і прав людини на території Лівії. Всі мають із ними радитися, узгоджувати дії, затверджувати плани тощо. Можна привітати Гассана Саламе, а то він вже зневірився хоч чогось досягти в цій багатостраждальній Лівії.

9. Включено пункт про те, що майбутній новий уряд має узгоджуватися з невизнаним східним парламентом у Тобруку. Це вже загроза для Фаїза Сараджа в Триполі, який може втратити посаду, бо його ніколи не узгодять тобрукці. Тут явно продавили своє саудівці, еміратці та єгиптяни. Відтепер доля Хафтара і Сараджа тісно пов'язані між собою.

10. Відкрили доступ до гуманітарки - хороший пункт, якщо вона не буде розкрадатися і розпилюватися ще на кордоні всякими угрупованнями і бандами, як це відбувалося з міжнародною гуманітаркою ООН на півночі Сирії.

11. Щодо збройового ембарго виписали багато красиво складених пунктів і навіть зобов'язалися запровадити санкції проти порушників ембарго. Але в мене є обґрунтовані сумніви у тому, що це буде виконуватися, бо нинішня система контролю за озброєннями у світі і відсутність ефективного механізму примусу держав до виконання певних дій - це дно. Кумедно, коли під обов'язком виконувати ембарго підписуються 12 країн, 10 з яких постачають зброєю одну зі сторін конфлікту.

12. У цілому конференція заклала черговий "формат". Тепер з'явився Берлінський процес. Це закріпило формальний вплив Туреччини і РФ, хоча домовлятися треба буде куди більшому колу учасників, ніж щодо тієї ж Сирії. Однак нинішні домовленості ніяк не виключають нову ескалацію бойових дій.

Той самий Хафтар упевнений у своїй перемозі у боях за Триполі, і його бажання тиснути до кінця тільки зростає, як і непоступливість триполітанських угруповань, на яких тримається уряд у столиці.

Ілія Куса



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...