live

Шапка Мономаха і алмазний фонд: Що ще Росія незаконно привласнила після розпаду СРСР, обділивши Україну?

Міжнародний кур'єр
Міжнародний кур'єр

Інтернет-видання, що висвітлює тенденції та важливі події світової політики й економіки

Шапка Мономаха в Оружейній палаті Московського кремля wikipedia.org

Після розпаду Радянського Союзу була домовленість про розподіл майна: що на чиїй території знаходиться, то йому і належить. На цій підставі ми успадкували збройні сили, ядерну зброю, підприємства. Але були цінності, які перебували за кордоном або в загальносоюзній скарбниці. На частину від чого Україна продовжує претендувати?

Про це пише Міжнародний кур'єр.

10 січня 2020 року стало відомо, що Федеральний суд Швейцарії зобов’язав Росію виплатити 80 мільйонів швейцарських франків ($82,1 мільйона) в якості компенсації 12 українським фірмам, майно яких було конфісковано після анексії Криму в 2014 році.

Але насправді це далеко не єдине, що завинила Росія Україні!

Про розпуск Союзу РСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) у 1991 року була укладена Біловезька угода.

Угода, про яку фактично всі чули, але що саме вона давала і які можливості відкривала - мало хто знає.

Сьогодні хочу порозмірковувати детальніше на цю тему та розглянути, чи були виконані домовленості, як розподілилося майно колишнього Радянського Союзу та чи отримала Україна свою частину цілком?

Тож почнемо з початку. Домовленість була така: що на чиїй території знаходиться, то йому і належить. На цій підставі у нас збройні сили, ядерна зброя, підприємства, на цій підставі ми претендували на чорноморський флот і, умовно кажучи, не претендували на інші.

Що стосується закордонних активів і пасивів, все мало ділитися інакше. Згідно з "Договором про розподіл усього майна колишнього союзу ССР за кордоном" від 6 липня 1992 року, Україна мала отримати 16,37% всіх закордонних активів і пасивів. Але до цього часу ми не підписали ані нульовий варіант, ані ратифікували договір про передачу. На цій підставі частина закордонної власності Радянського Союзу не була перереєстрована на Росію, адже ті країни не погоджували право дипломатичної власності саме тому, що вони вважають це питання неврегульованим. Британці визнали Росію як продовжувача, але, наприклад, Америка – ні. Закордонних установ було 4 (Відень, Париж, Нью-Йорк, Женева), але Україна лише у Нью-Йорку перереєструвала те, що у неї у власності.

23 червня 1992 року була підписана "Угода між Україною і Російською Федерацією про подальший розвиток міжнародних відносин", у якій сказано, що "сторони домовились про передачу Україні у власність частину майна колишнього СРСР за кордоном шляхом виділення найближчим часом окремих будинків для розміщення і нормального функціонування дипломатичних та консульських представництв". На якомусь етапі це все було узгоджено, але в останній момент російська сторона відмовилася. Ми з самого початку наполягали на тому, що ми є правонаступниками Радянського Союзу, тому як правонаступники маємо успадкувати свій відсоток активів і, природно, пасивів, включно з алмазним фондом. Але оскільки на той момент, на думку експертів, активи перевищили пасиви, то російська сторона, підписавши угоду, успішно її замовчала.

На частину від чого ми можемо претендувати фактично? Посольства, консульства, рахунки в іноземних банках (щонайменше в чотирьох), кредити, видані Радянським Союзом іншим державам, які були винні гроші, – це активи. Були й кредити, які Радянський Союз взяв у інших держав, – це пасиви. Алмазний фонд – це не підприємство, що було зареєстроване на конкретній ділянці СССР, це загальна скарбниця, що також підлягала розподілу.

Російська Федерація переконала інші радянські республіки підписати нульовий варіант, що вони не претендують ні на що, мовляв, легше вести справу та сплачувати все одній стороні, коли її представляє одна держава. І всі підписали. З нами вони також наполягали, потім погодилися, але ратифікація так і не відбулася. І, звичайно, своєю частиною ані активів, ані пасивів, ані алмазного фонду ми не володіємо, адже скарбниця знаходиться на території Росії. При всьому федералізмі Радянського Союзу навряд чи вона була б в іншій республіці.

Але це не єдиний приклад. Окрім алмазного фонду, давайте згадаємо культурні цінності, які привласнив наш "старший брат": Шапку Мономаха, що знаходиться в Оружейній палаті Московського кремля, а також "скіфське золото", на яке Росія почала претендувати після анексії Криму тощо.

Поверніть сюди! Поверніть те, що законом належить Україні. Але хто там поверне?...

"Росія непередбачувана. Росія не визнає міжнародні договори, під якими поставила свій підпис, наприклад, Будапештський меморандум (про гарантії безпеки України в обмін на відмову від ядерної зброї)", – каже президент Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв’ю для ВВС.

Наразі сподіваюся, що новий рік принесе Україні нових здобутків, а головніше – поверне те, що було у неї вкрадене, а я зможу детальніше проаналізувати цю тему та багато інших, не менш цікавих для наших читачів.

Пантелеймон Реконтра



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...