live

Скандал із Гончаруком: Продовження можливе

Максим Степаненко
Максим Степаненко

Експерт МЦПД

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук kmu.gov.ua

У кінці минулого року практично не було сумнівів, що уряд прем’єр-міністра Олексія Гончарука зазнає змін вже на початку 2020-го. Причиною таких дискусій було розуміння того, що Гончарук не справляється не тільки із керуванням урядом, а й економічними процесами у державі. Тому рішення президента Володимира Зеленського дати йому шанс працювати далі було доволі несподіваним. Невдовзі після цього були оприлюднені славнозвісні записи його розмов. Гончаруку вдалося витримати перший удар, але, швидше за все, кампанія проти Гончарука ще не завершена. Тож, головними питаннями залишаються хто був зацікавлений у даному "зливі" та які шанси у Гончарука втриматися у прем’єрському кріслі?

Перший період роботи уряду Олексія Гончарука продемонстрував відсутність у нього стратегічного розуміння розвитку держави, її економіки та сутності реформ, які має здійснити уряд. Першим тривожним дзвіночком була презентація програми дій уряду, написана на колінці. Швидкість формування нового Кабміну та наявність монобільшості у парламенті зробили можливим те, що парламент проголосував за уряд, який не мав власного продуманого порядку денного реформ, а лише орієнтувався на політичну волю Володимира Зеленського. Результатом став інституційно слабкий уряд, який не сприймається більшою частиною українського парламенту, включно з президентською фракцією "Слуга народу", а також бізнесом. Українці ставляться до Гончарука як до проекції Володимира Зеленського і його політики, а не до як самостійної політичної фігури.

Під завісу 2019-го року Олексію Гончаруку не було особливо чим похизуватися. Більшість міністрів витратила час на акліматизацію у новому для себе середовищі, проведенні ревізії у відомствах та складанні реального плану дій. Водночас, неінклюзивний процес підготовки низки важливих реформ призвів до гальмування їх у стінах парламенту, часто під тиском вуличних протестів. Своєю чергою, економічні показники під кінець 2019-го року також не свідчили про ефективність уряду Гончарука: неконтрольоване зміцнення гривні, дефіцит бюджету у розмірі близько 50 млрд грн, хаотичне нагромадження внутрішніх позик за ОВДП, продовження падіння промислового виробництва тощо.

Ігноруючи ці питання, уряд Гончарука зосередився переважно на виконанні однієї цілі – зниження розміру платіжок за комунальні послуги, які отримують українці. Таке завдання перед Гончаруком поставив президент Зеленський. На стратегічній нараді з цього приводу Олексій Гончарук заявив, що його уряд знайшов рішення, яке дозволить зменшити рахунки українців за газ на 30%, але було занадто пізно. Більша частина політичного та бізнесового істеблішменту вже не вірила в ефективність Гончарука, схоже, до такої думки почав схилятися і президент.
Здавалося, прем’єрство Гончарука добігало кінця, але Володимир Зеленський вирішив не змінювати очільника уряду. Невдовзі після цього і були опубліковані "записи Гончарука". У публічному просторі немає відповіді на питання, хто був ініціатором прослуховування та оприлюднення записів із розмовами Гончарука.

Проте, можна зосередитися на трьох найбільш вірогідних сценаріях:

  1. Внутрішній конфлікт у команді Зеленського. Розуміння неефективності прем’єра Гончарука та небажання президента Володимира Зеленського звільнити його могло спонукати когось з найближчого оточення Зеленського (Андрія Богдана, Андрія Єрмака тощо) "підштовхнути" президента зробити остаточні висновки щодо прем’єра. Саме тому на оприлюднених записах не було нічого кримінального, що могло би дискредитувати всю команду Зеленського, а лише прояви неповаги до самого президента та некомпетентності прем’єр-міністра.
  2. Лобі великого бізнесу. Мотивами цієї умовної групи можна вважати несприятливу економічну ситуацію для українських експортерів. Стрімке зміцнення гривні призвело до зниження прибутків великого бізнесу, який здебільшого орієнтується на експорт української продукції. Не викликає довіру національного бізнесу і ситуація із надмірним розміщенням державою ОВДП, що потенційно створює ризики для фінансового ринку у разі, якщо власники державних облігацій почнуть повертати свої вклади. Годі й казати, що українські олігархи звикли мати своїх людей у владі. Переформатування уряду – чудова нагода завести у міністерства нових людей, які є більш чутливими до потреб олігархату.
  3. Тиск на владу з боку Ігоря Коломойського. Олігарх продовжує системно тиснути на владу через лояльних до себе депутатів у парламенті та вуличні протести проти відкриття ринку землі та керівництва НБУ. Коломойський зацікавлений продемонструвати власну силу Зеленському, намагаючись дестабілізувати ситуацію всередині країни. Олігарх націлений повернути собі "Приватбанк", також він знаходиться під загрозою переслідування з боку правоохоронців США. Більше того, на меті Коломойського покращити власні бізнесові позиції за президентства Зеленського. Також дані записи можна використовувати для просування на Захід тези про непрофесійність керівництва НБУ та Мінфіну. Тому Коломойський міг бути зацікавленим у публічному скандалі за участі цих осіб. Показово, що саме депутати з його групи були ініціаторами питання щодо відставки Гончарука на засіданні фракції "Слуга народу".

Це лише шортлист груп, зацікавлених у звільненні Олексія Гончарука. Відповідно, кожна з груп має власні мотиви та переслідує різні цілі від зміни прем’єра. Практично немає сумнівів в тому, що проти Гончарука та його міністрів буде продовжена публічна кампанія з дискредитації. Цього разу прем’єру вдалося встояти завдяки позиції Зеленського та підтримці з боку МВФ, який традиційно виступає проти частої зміни урядів через невизначеність щодо наступників та їх позиції у співпраці з Фондом.

Олексій Гончарук та його міністри мають дуже мало часу, щоб щось принципово змінити. Запланований звіт прем’єра на 4 лютого майже не залишає йому шансів, щоб продемонструвати власну ефективність. Ймовірно, Олексій Гончарук буде використовувати тему зменшення тарифів на комуналку, про яку він прозвітував 20 січня. Але рішення про його подальшу долю знаходиться у політичній площині, і він, швидше за все, заплатить за нього кількома членами свого Кабміну. Чи вистачить Гончаруку досвіду уникати подібних помилок у майбутньому, покаже час. Але останнє китайське попередження було зроблено.

Максим Степаненко



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...