live

Хрещення Господнє: Таємниці свята, що завершує святки

Топ-новина
Топ-новина
19 січня - третє свято новорічно-різдвяного циклу Фото з відкритих джерел

Цього дня традиційно мають прийти найсильніші за всю зиму "хрещенські" морози

Вважається, що Хрещення Господнє завершує зимові святки, тобто свята різдвяно-новорічного циклу. Цього дня втретє готують кутю, щедрують та роблять обряди на красу і достаток. Далі – детальніше про історію та традиції свята, якому стільки ж років, скільки і християнству.

Історія свята

Хрещення відзначають 19 січня як одну з п’ятьох найзнаковіших подій життя Ісуса. Іншими чотирма найважливішими подіями є Преображення, Розп'яття, Воскресіння та Вознесіння. Релігієзнавці, історики та дослідники вважають хрещення доведеним історичним фактом, тобто подією, що відбувалася насправді.

Безпосередньо з Хрещенням Господнім, за біблійними легендами та розповідями, пов'язано хрещення Ісуса Христа Іваном Хрестителем на річці Йордан. Ісусові тоді було тридцять років.

Найцікавіше те, що сам Іван, знаючи, що має хрестити Божого Сина, не знав, хто він і як виглядає, тобто намагався вгадати його серед юрби людей, які готувалися прийняти хрещення у воді річки.

Тієї миті прозвучав голос Святого Духа, який дозволив Іванові пізнати Ісуса. Він зайшов у воду, як і всі інші, проте не виявив ніякого гріха, а коли виходив на берег, то Святий Дух у вигляді голуба зійшов на нього з неба і пролунав голос: "Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його".

Саме через сходження Святого Духа в образі голуба свято Хрещення ще називають днем Богоявленням, що значить, що Бог явився всім присутнім. А християни всього світу вважають хрещення Ісуса знаковим днем таїнства Святої Трійці, бо цього дня Бог з'явився людям у своїх трьох іпостасях: Бог-Отець, Син Божий та Святий Дух.

Традиції, обряди та прикмети на Водохреща

Хрещення Господнє ще називають Водохрещем, святом Йордань або Ордань. Вранці 19 січня у церквах проводяться Богослужіння. Подекуди в Україні після богослужінь люди йдуть на річку та набирають воду з ополонки. Процесія на чолі зі священником вирушає на річку, де попередньо чоловіки прорубали у льоді ополонку у формі хреста. Після відправи священик занурює в ополонку хрест, таким чином освячуючи воду. 

У кризі на річці вирізають хрест Фото з відкритих джерел

Опісля люди набирають у свій посуд води. Тож набрана опівночі або вранці 19 січня вода з ріки є нібито цілющою – кілька століть тому, а де-не-де в Україні і зараз, віряни використовують її протягом цілого року як ліки на випадок хвороби. Цього дня традиційно найвідважніші занурюються в ополонку – аби цілий рік бути міцним та здоровим. 

Священик освячує воду у відкритій водоймі Фото з відкритих джерел

Також цього дня втретє колядують, віншують, щедрують, співають величальні пісні, у яких бажають господарям здоров’я, достатку, миру та сімейного затишку. Подекуди на Поділлі та у Гуцульщині 19 січня на богослужіння біля ополонки на водоймищі несуть "трійцю" — три свічки, пов'язані яскравою хусткою, намистом і кольоровими стрічками.

До в’язанки додають кілька гілочок червоної калини та сухих суцвіть – волошок чи безсмертнику. На богослужінні "трійцю" запалюють від церковних свічок. А перед виходом з церкви "трійцю" гасять в ополонці, де відбувалося освячення води.

Вдома, коли господиня готує страви до подачі до столу, господар святить домівку пучком сухих квітів, змочених у свяченій воді. Після цього родина сідає до столу і перед обідом п'є по кілька ковтків свяченої води – вважається, що вона має захистить від хвороб і сумних думок.

Цікаво, що з давніх-давен зберігся звичай на красу: після обіду дівчата ходили на річку умитися у йорданській воді — "щоб були рожеві лиця", тобто щоб цілий рік бути гарною.

Цей обряд дещо змінився, і тепер дівчата спершу набирають свяченої води у церкві, а вдома наливають її у тарілку, поклавши на дно гарний пучок калини або яскраве намисто. Цією водою дівчата умиваються – також аби бути молодими, свіжими та красивими.

Надзвичайно цікава легенда, пов’язана з Водохрещем, побутує на Слобожанщині. Тут вірять, що 19 січня на кілька хвилин вода перетворюється на вино. Такому повір'ю передувала історія – нібито купець, їдучи з ярмарку, заїхав на річку напоїти коней, але замість води побачив у річці вино. Він набрав вина у посудину та взяв з собою. А коли за кілька годин ковтнув з пляшки – виявилося, що вино перетворилося знову на воду.

Існує ще одна легенда, актуальна до Хрещення: тієї миті, коли священник занурює хрест у воду в ополонці, вважається, що уся нечисть вистрибує з річки і залишається на землі до того моменту, коли хтось з жінок не прийде на річку прати білизну. А коли білизна опускається у воду, нібито разом з нею занурюються у воду і всі чорти, що досі були на землі. Саме через це здавна жінки перед Хрещенням не ходили прати білизну цілий тиждень — щоб потім знищити побільше нечистої сили.

Вважається, якщо 19 січня дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тижня, аналогічний дню, на який випало Хрещення, треба сіяти ярову пшеницю. При цьому ясний і сонячний день на Водохреща віщує гарний і чистий врожай пшениці.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...