live

Закон про середню освіту: Декомунізація вилилася в завуальовану дерусифікацію

Блінов Андрій
Блінов Андрій

Економіст, радіоведучий, керівник проєкту "Шлях до успіху"

Верховна Рада України фото - з відкритих джерел

У прийнятому законі про повну загальну середню освіту враховано безліч новацій. У ньому розроблено цілі три моделі вивчення української мови в школах, але жодна з них повною мірою не вирішує проблему мов нацменшин.

Про це пише Андрій Блінов на своїй сторінці в Facebook.

16 січня — це день, в який треба заборонити ухвалювати будь-які українські закони.

Тому що виходить криво.

Ще попереду аналіз законопроєкту 1210 про підвищення податкового тиску на бізнес (поки що відомий лише один позитив у вигляді давно назрілого підвищення порогу доходів для груп фізосіб-підприємців). Думаю, професіонали в галузі освіти висловляться і щодо з/п 0901. Того самого, про посередню освіту.

Мені не дуже зрозуміло, як можна піти в 7 років у 12-річну школу за наявності призовного віку 18 років (який теж воскрес саме сьогодні).

Що стосується російських шкіл... А чого брехати самим собі? Декомунізація переросла в погано приховувану на офіційному рівні дерусифікацію, з квотами, придумками про вічну окупацію тощо. Але тільки на офіційному — почитайте ТГ-канали (телеграм-канали, - ред.) з парламенту, послухайте переговори ведучих або режисерів поза ефіром, поговоріть з активістами за пляшкою. Замість конкурентоспроможної ідеї, що зріла, — знати назубок при закінченні школи принаймні три мови — згодом більшість володітиме однією-півтора в кращому випадку. Кому треба — вивчать у приватному порядку або емігрують. Це тепер такий суспільний договір.

Сьогодні ж (так збіглося, я не винен) виповнюється півроку з часу набуття чинності Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". У Перехідних положеннях з метою балансу, зокрема, записано:

Кабінету Міністрів протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
• підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проєкт закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин;
• затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови.

Подали? Ратифікували? Новояз "ніт" тут дуже до речі.

Я б хотів, щоб кожен в Україні вільно володів українською, а не її подобою, суржиком або калькою. Мова красива, приємно слухати, хто володіє досконало. І при цьому кожен мав право на вільний розвиток і захист російської мови. Та інших мов національних меншин України. Теж приємно слухати, хто володіє досконало. Для цього потрібні школи.

Так, до речі, свідчить Основний Закон. Стаття 10. Із Конституцією таки велика проблема. Вона занадто хороша для нашого поточного суспільного договору. Практично у всіх соціальних аспектах.

Андрій Блінов



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...