live

Зберігати людяність: Як волонтери власними силами допомагають бездомним

Чернявська Катерина
Чернявська Катерина

Журналістка, кореспондентка, блогерка

ZIK Обід для бездомних та малозабезпечених від організації "Допоможи бездомному"
загрузка...
загрузка...

У суботу з самого ранку у сквері між Верхнім і Нижнім валами небувалий ажіотаж. Публіка специфічна — безпритульні та пенсіонери. Вони сидять на лавочках і парапетах, читають книги, діляться новинами та просто спілкуються один з одним. Всі вони чекають одного — теплого обіду від організації "Допоможи бездомному".

ZIK Бездомні та малозабезпечені в очікуванні обіду і теплого одягу

Організації вже майже чотири роки і кожну суботу о 14:00 у цьому сквері вони годують безпритульних та малозабезпечених гарячою домашньою їжею і дають їм теплий одяг. Як розповіла одна із засновниць організації Христина Дудіна, коли вони тільки починали, розвішували по району оголошення. На сьогодні їм це вже не потрібно, тому що сарафанне радіо серед столичних жителів і так чудово працює. Кожну суботу на обід приходить близько 160-200 чоловік.

"Ідея спала на думку моїй подрузі Ользі Роменській, — розповідає Христина, — вона написала пост у фейсбуці про те, що хоче допомогти нагодувати безпритульних домашньою їжею. Тоді якраз була зима. Ми погодилися, нас було шестеро осіб на першій роздачі. Прийшли десь 20 бездомних, вони повідомили, що вони нормальні бездомні (сміється), що до них можна приходити, вони пристойні".

ZIK Одна із засновниць організації "Допоможи бездомному" Христина Дудіна

До призначеного часу в сквер приходять волонтери, серед яких навіть кілька дітей. Вони розставляють столики роздачі, дістають одноразовий посуд, розкладають їжу. У меню цього дня — гаряче, схоже на тушковану картоплю з м'ясом, вінегрет, бутерброд, печиво, чай і кутя з нагоди свят. За столами роздачі стоїть кілька мішків з одягом, який приносять усі небайдужі.

— Скажіть будь ласка, чи є взуття 43 розміру? — запитує у волонтера один з присутніх.

— Поки не знаю, чекай, — одяг роздають вже після обіду.

ZIK Одяг приносять усі небайдужі люди

Спочатку волонтери розносять обіди тим, хто не ходить.

"Тому що їм самим складно стояти в черзі, якщо ми будемо їм у кінці роздавати — це буде обмеження за їх інвалідністю і їм може не вистачити", — пояснює Христина Дудіна.

Поки волонтери розносять їм їжу, невисока жвава жінка відтісняє всіх, хто прийшов, по праву сторону від роздачі — в чергу. Цю жінку звуть Валентина. Вона допомагає волонтерам організувати чергу.

"Чоловік, що ви там стоїте? Я ж сказала — всі відійшли і отримуйте номерки!"

Їжу видають за номером — учасники трапези отримують номерок, беруть їжу і здають номерок. Це необхідно для того, щоб всім всього вистачило, щоб ніхто не став у чергу двічі, і щоб волонтери могли порахувати, скільки людей вони нагодували.

ZIK Валентина допомагає волонтерам організувати чергу

"Ми прийшли до системи номерків, тому що, коли жива черга, дуже складно відстежити, хто вже поїв, хто не поїв, вони починають битися, лаятися і дуже нервово проходить роздача. Валентина приходить десь за годину-півгодини і роздає номерки. Вона плюс-мінус знає всіх в обличчя", — пояснює організаторка.

Але, очевидно, щоб отримати номерок, люди приходять ще раніше і таки дотримуються живої черги. Одна з тих, хто прийшов, намагається пробитися без черги, на що Валентина наказовим тоном каже їй взяти номерок. А жінка продовжує обурюватися, мовляв вона тут з 10 ранку.

Незважаючи на, здавалося б, безрадісний привід зустрічі, під час обіду панує святкова атмосфера. Навіть за умови, що пластиковий посуд, а обідніми столами служать парапети і лавочки. Вагомий внесок у це роблять самі волонтери, які під час роздачі всім посміхаються, обов'язково бажають приємного апетиту і вітають зі святами.

ZIK Під час обіду панувала святкова атмосфера

На контакт відвідувачі обіду йдуть неохоче, навіть дещо вороже. Мало кому хочеться розповідати про те, як вони дійшли до такого життя. Організаторка говорить, що саме бездомних з усіх присутніх приблизно 50 відсотків, решта — просто незаможні. Деякі з малозабезпечених навіть не обідають, а відразу займають чергу на роздачу одягу.

ZIK На контакт відвідувачі обіду йдуть неохоче, мало кому хочеться розповідати про те, як вони дійшли до такого життя

Маргарита Степанівна (ім'я змінено на прохання героїні), наприклад, пенсіонерка. У неї є квартира, з сім'єю практично не спілкується. Діти виїхали за кордон і майже не допомагають.

"Пенсія маленька. Вистачає лише на комуналку, ліки і недорогі продукти. А тут годують смачно завжди. І є з ким поговорити, поділитися новинами (сміється)", — розповідає пенсіонерка.

Під час роздачі до Христини підходить один з бездомних: "Я ціпок просив…". Вона простягає йому нову тростину з малюнком полум'я внизу, майже як у доктора Хауса в однойменному серіалі. Христина розповідає, що іноді бездомні просять щось таке — тростини, бандажі, перев'язувальні матеріали.

ZIK Бездомні просять - тростини, бандажі, перев'язувальні матеріали, а волонтери по можливості намагаються допомогти

"І ось ці питання ми збираємо на роздачі, я записую їх. І ми потім з волонтерами обговорюємо це все, хто може допомогти, хто може щось принести або із загального бюджету ми виділяємо гроші на бандаж, наприклад", — розповіла організаторка.

Один з бездомних з милицями підходить, усміхається, каже, Настю Каменських два тижні тому бачив. Захоплено розповідає, що фотографувався з нею спілкувався. Про себе говорити не хоче й імені не називає. Але співачку бачив, каже. Радість у людини. Інший підходить і розповідає про те, що на різних телеканалах часто виступає, просить знайти для нього адресу одного з телеканалів, мовляв там ще не був, а його чекають.

Після трапези починається роздача одягу. Цей процес більше схожий на аукціон, тільки замість підвищення ставок працює правило "хто перший сказав "мені", тому і лот". З двох сторін від роздачі натягнута червоно-біла стрічка, за нею стоять люди в очікуванні оновлення гардеробу.

ZIK Після обіду починається роздача одягу

— Сіре пальто жіноче. Кому? — запитує волонтер.

— Штани, дай мені штани! — кричить один з бездомних. Натовп спочатку намагається його вгамувати, щоби дочекався, поки дійдуть до штанів.

Але одна пенсіонерка не витримує і звертається до волонтерів:

— Та дайте ви вже йому штани, стояти поруч неможливо!

Христина Дудіна розповідає, що одяг привозять люди прямо перед роздачею. Волонтери навіть самі не знають, що там у пакетах, вже по ходу розбирають і роздають. Взимку потреба в теплих речах величезна. У тих, хто живе на вулиці, одяг зношується швидко, буквально за тиждень-два.

"До нас підходять перед роздачею та запитують: "Можна мені джинси?", "Можна мені куртку?". Зрозуміло, що ми не можемо заповнити всі потреби, але ми намагаємося дивитися на візуальний вигляд людини, якщо у неї реально дуже пошарпане взуття, ми не можемо не дати", — розповідає Христина.

Волонтер дістає з пакета теплу чоловічу куртку в хорошому стані, відразу же два чоловіки з натовпу починають кричати "Мені!". Волонтер віддає її тому, що ближче стоїть, другий хапає за рукав куртки, тягне на себе.

— Братан, зроби йому курточку, — говорить волонтеру той, кому дісталася ця.

Його звати Петро Іванович (ім'я змінено на прохання героя). На вулицю потрапив банально — у 90-х він мав свій бізнес, з'явилися гроші, почав випивати час від часу. Потім це переросло в залежність. Бізнес йшов на спад, почав залазити в борги. Дружина довго цього терпіти не стала і вигнала його. Петро Іванович стверджує, що вже багато років не п'є і по можливості підробляє.

"До життя на вулиці звикнути можна. Завдяки ось таким організаціям є їжа, одяг. Іноді добрі люди дають підробіток. За дітьми тільки сумую. Вони вже виросли так, напевно. Кілька років тому зустрів доньку на вулиці, але вона зробила вигляд, ніби не впізнала мене… Прикро, звичайно. Але сам винен, що поробиш".

Чернявська Катерина

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...