live

Як Новий рік став "старим", або Щедрий вечір: традиції, прикмети та історія

Топ-новина
Топ-новина
ZIK.UA "Старий" Новий рік - це фактично Щедрий вечір
загрузка...
загрузка...

"Старий" новий рік збігається з Щедрим вечором

Так званий старий Новий рік ми за звичкою святкуємо як продовження традиційного першосічневого Нового року. До того ж цього дня віряни відзначають Щедрий вечір, готують кутю, засівають та щедрують. Ми розповімо, чому і коли Новий рік став називатися старим і як його повелося правильно святкувати в Україні. 

Як Новий рік став "старим"?

Старий Новий рік святкують у ніч з 13 на 14 січня за старим, тобто юліанським календарем. Це свято з’явилося, інакше кажучи, відділилося, у 1918 році, коли у Російській імперії перейшли на григоріанський календар. Тобто це новий рік за юліанським календарем, а через відмінність та розходження між двома стилями називається "старим" новим роком, тобто таким, що святкується за "старим" стилем. Нині це свято неофіційне. 

Власне, історія "старого" Нового року нерозривно пов’язана з традиціями святкування Нового року. Здавна, ще у язичницькі часи, у Київській Русі початком року прийнято було вважати 22 березня – день весняного сонцестояння. Проте пізніше старт року перенесли на 1 вересня. І лише у 1700 році цар Петро I "переніс" офіційно новий рік на 1 січня за юліанським календарем.

Але наприкінці ХІХ сторіччя календар Російської імперії відставав від європейського, тобто григоріанського, на 13 діб. Отож, аби нівелювати розбіжності, у 1918 році почали користуватися григоріанським – так 14 січня стало "старим" Новим роком.

Традиції святкування старого Нового року у Щедрий вечір

Зараз в Україні старий Новий рік відзначають символічно, так би мовити, "досвятковуючи" традиційний Новий рік. Однак гучно та весело святкувати Новий рік не 1, а 14 січня зручно православним, котрі відзначають Різдво 7 січня, закінчуючи цього дня Великий піст.

На вечерю 13 січня традиційно готують щедру кутю, яку заправляють медом та маслом, тому цей вечір називається щедрим. Також на стіл ставлять млинці, пироги та вареники з сиром, смажену або печену свинину, холодець, кров’янку, ковбасу, сало. 

Фото з відкритих джерел На Новий рік ходили щедрувати та засівати

Після вечері зі "щедрою" кутею прийнято було ходити до сусідів, аби вибачитися навіть за неіснуючі, але вірогідні провинності та недомовки. Це необхідний ритуал, аби новий рік минув у гармонії та злагоді. Далі – щедрування.

Засівання та щедрування, які українці люблять досі, є традиціями саме нового року, коли його ще святкували за старим стилем. Цей обряд пов'язаний з побажанням гарного врожаю – мовляв, якщо у хаті добре засіють, то протягом року господарі матимуть багаті запаси овочів, фруктів, меду, зерна.

Здавна повелося, що щедрувала молодь ввечері, співаючи щедрівки та бажаючи гарного нового року. А засівали уже вранці 14 січня – передусім діти, розсипаючи у домівках зерно з торбинки чи рукавички. Після пісень та примовок господарі пригощали щедрувальників та засівальників солодощами та випічкою, давали гроші. 

Фото з відкритих джерел Частування мають бути ситними та скоромними

Також дуже чекали хлопців-щедрувальників – за старовинними повір’ями, до хати першим має неодмінно зайти чоловік. Тож дівчатам, хоч і дозволялося щедрувати, але тільки під вікнами і лише під кінець щедрого вечора, тобто майже опівночі.

Народні прикмети та забобони на старий Новий рік

  • Якщо на старий новий рік падає м'який сніг, значить буде гарний врожай.
  • Коли цього дня тепло надворі – літо буде дощовим.
  • Як 14 січня на вулиці з’являється туман, рік буде врожайний.
  • Багато "пухнастої" паморозі на деревах – до "медового" року.
  • Завірюха ввечері 13 січня обіцяє великий врожай горіхів, а зоряна ніч віщує ягідне літо.

Здавна вважалося, що на старий Новий рік не можна вимовляти вголос слово "тринадцять" та перераховувати монети – мовляв, це до бідності та сліз. Також віруючі люди намагаються нічого не позичати 13 та 14 січня – нібито щоб самому потім не позичати нічого у інших. А ще дехто вірить, що 14 січня не можна виносити сміття, щоб не винести з домівки щастя.

Існує ще одна цікава традиція: з вечора 13 січня потрібно насипати у тарілку з чистою водою багато різних монет і залишити на ніч на підвіконні, щоб у воді відображалося небо та природа. А вранці дівчатам потрібно умити обличчя цією водою – аби не втрачати красу, свіжість та молодість. 

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...