live

Візит Меркель до Путіна: Україна відходить на другий план, актуалізуються питання Близького Сходу та Північної Африки

Der Spiegel
Der Spiegel
Російський президент Володимир Путін і канцлерка Німеччини Ангела Меркель twitter.com/RegSprecher

Федеральна канцлерка Ангела Меркель прибула до Москви на зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним для того, щоб обговорити проблеми Близького Сходу та Північної Африки. А Україна, питання якої обговорювалися останні шість років, відходить на другий план.

Про це пише Der Spiegel.

Федеральний канцлер Ангела Меркель (ХДС) вже давно не була в російській столиці — п'ять років пройшло з того моменту, коли в травні 2015 року разом з Володимиром Путіним вона поклала квіти на могилу Невідомого солдата біля кремлівської стіни в пам'ять про закінчення Другої світової війни.

У суботу федеральний канцлер зустрінеться з російським президентом у Кремлі під час спільної робочого вечері, і на цей раз її у поїздці супроводжує міністр закордонних справ Хайко Маас (СПД). Про цей візит на запрошення Путіна було оголошено у вівторок, всього за кілька днів після атаки на іранського генерала Касема Сулеймані, в самий кульмінаційний момент конфлікту між Вашингтоном і Тегераном.

Федеральний уряд наполягає на дипломатичному вирішенні лівійського конфлікту

Однак у Берліні, як і в Москві, було заявлено про те, що цей візит було заплановано вже давно. Насправді, в ході майбутньої зустрічі в центрі уваги знаходиться не тільки війна на сході України, як це було нещодавно на паризькій зустрічі в нормандському форматі з президентами України та Франції, але і Близький Схід, а також Північна Африка. Особливе значення для Берліна має тема Лівії. В цьому питанні Німеччина, зокрема, намагається проявити ініціативу:

- Федеральний уряд планує проведення міжнародної зустрічі у верхах для вироблення довготривалої угоди про припинення вогню між міжнародно визнаним урядом прем'єр-міністра Файеза аль-Сараджа і регіональним військовим правителем Халіфою Хафтаром. Туреччина і емірат Катар підтримують уряд у Лівії, тоді як підтримку Хафтару, зокрема, надають Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія і Єгипет.

- Міністр закордонних справ Маас говорить про дипломатичний "Берлінський процес", який по можливості має охопити всі сторони — у тому числі Єгипет, який межує з Лівією. Метою є пошук політичного рішення під егідою ООН.

Для такого саміту потрібна підтримка Росії, оскільки Кремль, в кінцевому рахунку, також підтримує Хафтара, на боці якого, мабуть, воюють російські найманці. Якраз недавно сам Путін закликав до припинення вогню в Лівії — і зробив він це в той момент, коли знаходився поруч з турецьким президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом, який надає військову підтримку уряду в Тріполі. Путін і Ердоган в середу цього тижня зустрілися в Стамбулі на церемонії відкриття газопроводу "Турецький потік".

В сирійському конфлікті Берлін є стороннім спостерігачем

Про Сирію також піде мова в Москві. Без Путіна не може бути досягнуто припинення громадянської війни, оскільки після свого безцеремонного втручання на стороні диктатора Башара аль-Асада Росія перетворилася в найважливішу зовнішню силу в цій країні. У Сирії Путін теж тісно співпрацює з Туреччиною, незважаючи на абсолютно протилежні інтереси. Федеральний уряд поки лише безпорадно дивиться на події. Берлін є стороннім спостерігачем.

Тема Ірану набула особливої гостроти в ці дні. Однак до порядку денного вона була включена вже давно. Росія, як і Німеччина, є учасниками укладеної в 2015 році ядерної угоди, за якою Іран обмежує свою ядерну програму для того, щоб домогтися скасування міжнародних санкцій. Американський президент Трамп вийшов з цієї угоди.

Чи можна ще врятувати цю угоду? І Москва, і Берлін зацікавлені в її збереженні. "Однак ні Москва, ні Берлін не мають в цьому відношенні великого впливу. Це була, насамперед, угода між Тегераном і Вашингтоном", — підкреслює московський експерт з питань зовнішньої політики Федір Лук'янов.

Україна відходить на другий план

Україна, питання про яку впродовж останніх шести років Меркель і Путін обговорювали, ймовірно, найдетальнішим чином, на цей раз відступає на другий план. Тим не менше, і з цього питання є рух: у грудні відбувся широкий обмін полоненими між Києвом і вірними Москві незаконними військовими формуваннями (НВФ) на сході України.

Таким чином було реалізовано важливу домовленість, досягнуту в листопаді на зустрічі в нормандському форматі. Однак попереду рішення найскладнішого питання — як Україна може провести вибори на підконтрольній НВФ території, не маючи контролю над кордоном з Росією? Без поступок зі сторони Москви проведення виборів є неможливим для Києва.

І, нарешті, як зазначено в опублікованій заяві, будуть обговорюватися також "двосторонні питання". Під це визначення підпадають різні питання — наприклад, завершення будівництва газопроводу "Північний потік — 2", яке через американські санкції триватиме довше, ніж було заплановано, або вбивство в Берліні народженого в Чечні громадянина Грузії, до якого, ймовірно, були причетні російські державні відомства.

Крістіан Еш

За матеріалами: ІноЗМІ



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...