Медведчук: Основний економічний результат 2019 року – подальше поглиблення системної кризи української економіки

Народний депутат Віктор Медведчук "Опозиційна платформа - За життя"

Основний економічний результат 2019 року – подальше поглиблення системної кризи української економіки, що найбільше проявилося у промисловому виробництві та фінансово-кредитній сфері. І каталізатором кризових процесів у економіці є неадекватність уряду. Про це йдеться у заяві голови політради партії "Опозиційна платформа - За життя", народного депутата України Віктора Медведчука, розміщеній на сайті політсили.

Подаємо її дослівно:

Розміркуйте самі. Прем'єр Гончарук представив документ з амбітною назвою "Підсумки Кабміну-2019: підготовка до великого старту". При цьому, підбиваючи економічні (!) підсумки 2019 року, прем'єр навіть не згадав про падіння промислового виробництва в Україні. Тобто цю ключову проблему Кабмін просто не помітив. А між тим цифри демонструють однозначно негативну тенденцію.

У 2019-му промислове виробництво досягло трирічного мінімуму. Промвиробництво в Україні за січень – листопад 2019 року склало 98,8% від рівня аналогічного періоду 2018-го (і це навіть якщо не розглядати дуже дивний "приріст" промисловості на 12% у березні 2019 року, згідно з даними офіційної статистики).

Максимальні втрати відзначені в таких галузях (за 11 місяців 2019 року):

– легка промисловість – 10,1%;

– деревообробка – 5,9%;

– машинобудування – 4,8%;

– металургія – 2,5%.

Наявна кількамісячна тенденція падіння промисловості веде до незворотної деіндустріалізації економіки України вже у 2020 році.

Про який тоді "великий старт" говорить прем'єр? У "світле" майбутнє бананової, вибачте, "ріпакової" республіки? Але і для цього немає жодних підстав.

Якщо розглядати підсумки роботи сільського господарства, то треба відзначити, що приріст виробництва зернових мало що дав економіці країни: надходження до бюджету з цього джерела збільшилися незначною мірою, а залучення додаткових трудових ресурсів і зростання суміжних галузей відзначено не було. Незважаючи на хороші врожаї, ціни на хліб в Україні продовжували зростати – 9,4% за 11 місяців.

Тваринництво залишилося у негативному тренді – скорочення поголів'я худоби та зниження обсягів готової продукції. Відповідно ціни на м'ясо-молочну продукцію в 2019 році продовжили зростання: молоко – на 5,6%, а м'ясо – на 3,7% (за 11 місяців).

Овочівництво у 2019-му стало провальною галуззю українського сільгоспвиробництва. Тож у країні ціни на картоплю та багато інших овочів – найвищі у Східній Європі. Картоплю почали завозити навіть з Африки.

Залежність України від африканської картоплі глава Союзу українського селянства І. Томич вважає ганебною. Він вказав на те, що імпортозалежність країни катастрофічно зростає.

Земельна "реформа", запланована нинішньою владою на 2020 рік, неминуче створить нові кризи в сільському господарстві України, а отже, призведе до нового витка скорочення виробництва і зростання цін на продукти харчування в країні.

До кінця року з усією очевидністю проявилася фінансово-кредитна криза в Україні. Цю проблему, на відміну від падіння промвиробництва, Кабмін змушений був помітити. Гончарук ситуацію коментує так: "Проблеми з наповненням бюджету... намагалися вирівняти це просідання. Додаткове зміцнення гривні у грудні не дало нам це зробити".

Однак "зміцнення гривні" – передбачуваний результат погашення заборгованості за зовнішніми кредитами і значною мірою наслідок побудови фінансової піраміди ОВДП. Із середини 2019 року спостерігається штучне підвищення курсу національної валюти, яке зумовило зокрема й істотне зниження прибутковості експортерів, і падіння надходжень до бюджету. До кінця року така порочна кредитна політика призвела до різкого падіння курсу гривні та припинення бюджетних виплат за держпрограмами.

Про те, що НБУ разом із Мінфіном будують піраміду ОВДП, знають в країні практично всі. І якщо НБУ – незалежний (від українського народу і влади) орган, то Мінфін все ж таки підпорядковується Кабміну (чи вже ні?) і міг би припинити будівництво фінансових пірамід, які мають властивість руйнуватися. Гривня тоді б не продовжила "зміцнюватися".

Збереження нинішньої фінансово-кредитної політики веде країну до дефолту вже у 2020 році, причому на гірших для України умовах.

Єдиний шлях його уникнути, схоже, полягає у співпраці з МВФ, домовленості з яким Гончарук видає за значущий успіх: "Вона не лише дасть нам ресурси на проведення системних реформ, однак є свідченням довіри до наших дій з боку міжнародних партнерів".

Хочу розчарувати Гончарука: МВФ на жодні "системні реформи" кредити не дає – виключно на обслуговування зовнішнього боргу. Крім того, обіцяні МВФ на 3 роки $5,5 млрд – це значно менше, ніж ті кошти, що надсилають в Україну за рік "заробітчани": за оцінкою Світового банку, $14 млрд лише за 2018 рік. Тому боротися за довіру МВФ не варто – у фонді ціну Гончаруку і Ко знають. Боротися варто за довіру українців. Але замовчуванням існуючих проблем і гончаруковскими міркуваннями про "великий старт" цього не досягти.

Близькість повного економічного краху країни, непрофесіоналізм уряду, діяльність Мінфіну та НБУ, спрямована на подальшу побудову сумнівних фінансових пірамід, – усе це свідчить про необхідність терміново змінити керівництво всіх економічних і фінансових міністерств та відомств і невідкладно сформувати уряд національного порятунку. Інакше вже у 2020 році може виявитися, що рятувати більше нічого, та й нема кому...

Нагадаємо, раніше голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат України Віктор Медведчук заявляв, що позиція МВФ щодо України ніколи не змінювалася – ця організація має намір поставити під контроль економіку, фінансові потоки тощо.



Loading...