live

За власним небажанням: Чи відправлять Гончарука у відставку?

Лебідь Наталія
Лебідь Наталія

Журналістка, публіцистка, райтерка. Кореспондентка 112

 
Олексій Гончарук Фото - kmu.gov.u

Стаття 87-ма Конституції України гарантує уряду імунітет протягом першого року після його обрання. Вона ж говорить і про те, що протягом однієї парламентської сесії питання про відставку Кабміну не розглядається двічі. Таким чином, у прем’єра Олексія Гончарука є час до осені 2020 року. І навіть довше, якщо відставка його уряду не буде проголосована з першого разу. Але це в теорії.

Про це пише Наталія Лебідь.

На практиці ж "українська політика – це політика необмежених можливостей, у ній можливе все", – коментує для 112.ua керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. "Якщо буде ухвалене політичне рішення про відставку уряду Гончарука, то й юридичну форму для цього знайдуть. Або й не юридичну, а психологічну, тобто зроблять так, щоб Гончарук пішов сам", – каже він.

Так, єдиний спосіб позбутися Гончарука до завершення його "законного" року – примусити главу уряду написати заяву за власним бажанням. Опитані нами експерти солідарні в тому, що чинний прем’єр не стане чинити опір бажанням Володимира Зеленського.

"Гадаю, якщо на Гончарука натиснути, то він навряд чи почне воювати з президентом – прем’єр недостатньо самостійна для цього фігура. Звісно, все залежатиме ще й від домовленостей з групою осіб, яка у свій час Гончарука і висунула, тобто від фінансових спонсорів України. Якщо ці спонсори погодяться на відставку, тоді все вирішиться швидко й легко", – переконаний заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Але чи дійсно на Банковій вже все вирішено, і чутки про відставку теперішнього уряду, які вперто циркулюють протягом останніх тижнів, небезпідставні?

Відповідь на це питання – і так, і ні.

Президентський стандарт

Власне, сам Володимир Зеленський пообіцяв виставити оцінки роботі Кабміну наприкінці року. Однак рік майже минув, а для міністрів все обійшлося без складання іспитів. Інсайдери стверджують, що публічне шмагання уряду відкладене на традиційне для українців "після свят". Розбір польотів відбудеться не раніше лютого, і поговорити буде про що.

"Гончарук зробив все можливе, щоб бути відправленим у відставку. Простий приклад: у нас шостий місяць поспіль падає промислове виробництво. А це означає рецесію – поки що не рецесію економіки в цілому, бо є також аграрний сектор та сектор послуг, які ситуацію рятують, але рецесію промислову. Котра, на додачу до всього, ще й поглиблюється інфляцією промислових цін", – говорить фінансовий аналітик Олексій Кущ.

"Якщо сільське господарство не завжди напряму залежить від дій уряду, бо тут в гру вступають інші чинники, то промислове виробництво – найкращий маркер розвитку економічної політики. Економіка завжди починає падати з промисловості. Спочатку зупиняються підприємства, а вже слідом за ними закриваються магазини та згортається сфера обслуговування. В даному випадку звучить подзвін по уряду, і його невідставка означатиме, що президент розділяє відповідальність за ту катастрофічну економічну політику, яку зараз реалізують в країні", – переконаний він.

Аналітик агентства MPP Consulting Павло Мельник звертає увагу на інші обставини. Зокрема, на те, до чого призвело штучне зміцнення гривні і натужне бажання уряду подобатися виборцю, який й досі марить "доларом по вісім".

"Якщо мати таку дірку в бюджеті, то давно треба йти у відставку, – переконаний експерт. – Ми маємо курс, закладений в бюджеті – 27 гривень за долар. Коли ми щось експортуємо, то платимо акцизи та податки відповідно до курсу 27. Але якщо фактичний курс 23, то ми дуже багато втрачаємо в гривнях. Укріплювати національну валюту можна лише тоді, коли є величезний профіцит бюджету. Але у нас колосальний дефіцит! І що ж ми робимо? Ще більше зміцнюємо валюту, щоб зменшити надходження по податках".

"Зробити таке і не розуміти, що ти робиш – вершина дилетантства, – продовжує Мельник. – Не треба мати економічну освіту, що усвідомити: чим дешевший товар (в даному разі – в гривнях), тим менше надходжень до бюджету. З цим пов’язане і падіння промислового виробництва, бо з кожної великої поставки наші підприємства недоотримають величезний відсоток. І постає питання: чи варто їм працювати далі взагалі, чи саме час згортати діяльність? Але промислове виробництво дещо інертне, і до нас тільки зараз докотились наслідки недоотримання відсотків за те, що було виготовлене влітку. А тепер тільки уявіть, що буде навесні, коли дійде хвиля осіннього недоотримання?".

Чи усвідомлюють подібні ризики в президентській команді, наразі невідомо. Але незадоволення урядовою командою у Зеленського почали висловлювати вже через пару тижнів після її формування. Зокрема, голові президентського офісу Андрію Богдану не подобалася надмірна присутня міністрів у Фейсбуці. Крім того, за даними джерел, той таки Богдан регулярно вичитує урядовців за те, що всі вони – за рідкими винятками – не "почистили" свої відомства і не позбулися кадрового баласту.

Претензія номер три – низька якість законопроектів, які продукує Кабмін. "Віддуватися" за це доводиться спікеру Дмитру Разумкову, котрий вимушено ставить на голосування сирий продукт. Постійне тертя не сприяє дружбі між урядом, президентським офісом та Верховною Радою. Кабмін Гончарука став причиною розбрату у владній команді, але одна безсумнівна користь від нього є.

Чим чудовий поганий уряд

"Навряд чи Гончарук піде у відставку – він цілком задовольняє Зеленського. Ніякої політичної доцільності в цьому нема. Зеленський на тлі Гончарука виглядає і солідно, і адекватно. Якщо він поставить сильного прем’єра, це буде не дуже добре для нього", – заявляє економіст Олександр Охрименко.

Інші експерти зазначають, що Гончарук потрібен Зеленському не стільки для того, щоб відтіняти його самого, скільки для того, аби стати згодом ритуальною жертвою.

"Уряд – у нас традиційний цап-відбувайло, – каже Богдан Петренко. – Якщо в країні спостерігається якийсь негатив, то завжди можна випустити пару, розігнавши Кабмін. Нічого нового в цьому немає. Тим паче, Зеленському це буде нескладно зробити – у нього в руках більшість. Та й Гончарук – не з команди Зеленського, а з команди так званих "соросят", тож зняти з себе відповідальність Зеленський завжди зможе з легкістю, і недопрацювання Гончарука на нього навіть не перейдуть. Але під власною нездатністю сформувати професійний уряд Зеленський розпишеться. Хоча, мабуть, в офісі президента придумають, як обіграти невдалі кадрові рішення".

"Люди бачать, що нинішній уряд – це збіговисько фріків, які займаються маніловщиною і слугують подразненням суспільної думки, – коментує Андрій Золотарьов. – Тому вирішальним для Кабміну стане лютий-березень, бо саме тоді і вирішуватиметься його доля. Можлива не повна відставка всього складу, а такий собі гібридний варіант, який включатиме окремі ротації, але хтось буде змушений відповісти за нинішню ситуацію".

З відставкою уряду Гончарука дійсно можливі два варіанти. Перший: Кабміну "відрубують голову", тобто звільнюють прем’єра, а це тягне за собою відставку всього складу. Другий: проводять, як це називає Золотарьов, "окремі ротації", тобто "відстрілюють" найменш ефективних міністрів.

Про коливання між двома можливостями 112.ua говорить політолог Кирило Сазонов: "Ми бачимо, що зараз падають рейтинги і Кабміну, і Верховної Ради, і президента. Це зумовлено економічними негараздами, затримками зарплати, а тому президенту знадобиться якась жертва, аби було кого відправити у відставку. А голова Кабміну і міністри – завжди найкращі кандидати на відставку, це завжди подобається виборцю. Тож поки що неясно тільки одне – у відставку підуть окремі міністри чи увесь уряд".

Але хто з чинних міністрів є найпершими кандидатами на "виліт"?

За нашими даними, на Банковій незадоволені роботою міністра соцполітики Юлії Соколовської. Вона, мовляв, взагалі не утруднює себе комунікацією з парламентом. Неприємний осад лишився й після буцімто озвучених міністрами юстиції і економіки (а це відповідно – Денис Малюська та Тимофій Мілованов) заяв, що вони незадоволені рівнем своїх зарплат. Обидва фігуранти відкараскалися від приписаного їм обурення та наміру звільнятися, але питання до міністрів лишилися.

На прицілі – й Володимир Бородянський, якому дісталося укрупнене міністерство культури, молоді та спорту. Бородянському закидають відданість політиці попереднього президента, зокрема, впровадження мовних квот. Подейкують, що "порохобота" Бородянського можуть замінити на "слугу народу" Олександра Ткаченка, колишнього гендиректора телеканалу "1+1". Якщо тільки Ткаченко не надумає реалізовувати свої плани, пов’язані з балотуванням у мери Києва.

Супутні складнощі

Однак якщо склад Кабміну буде підданий точковим ротаціям або (тим паче!) змінений повністю, влада зіштовхнеться з однією складністю. "Питання полягатиме у тому, з кого сформувати новий Кабмін. У вересні 2019-го Верховна Рада працювала в режимі "шаленого принтеру" і ухвалювала все, що пропонував президент. Зараз так вже не буде, бо решта фракцій стануть вимагати портфелі для своїх представників – вони захочуть посилити власний вплив. І в цій ситуації, ймовірно, фракція "Слуга народу" буде нездатна проявити себе як монобільшість. А це вже призведе до переформатовування коаліції – можливо, за участю "Голосу" Вакарчука", – зазначає Богдан Петренко.

Таким чином, варто лише зачепити уряд, як посиплеться й без того хитка конструкція теперішньої парламентської більшості. А фракції меншості, відчуваючи слабкість "Слуги народу", дружно накинуться на вакантні посади, розтягуючи міністерські портфелі по кутках. І протистояти подібним настроям буде нікому. "Того впливу, який був у Ігоря Коломойського на початку осені, більше нема. Тому, можливо, до складу уряду увійдуть ті люди, за рахунок яких інші групи впливу посилять свої позиції", – зауважує Кирило Сазонов.

Його колега Андрій Золотарьов переконаний в тому, що при бажанні до складу уряду можна ввести адекватних фахівців. "Гадаю, що в Україні знайдуться відповідальні професіонали, здатні виконувати обов’язки міністрів – навіть попри те, що ми перетворилися на країну масової евакуації населення", – каже він.

Словом, виглядає на те, що питання відставки уряду Гончарука – це лише питання часу. "Поки що Кабмін справляється зі своїм завданням - відтягувати негатив від президента. Коли він перестане справлятися і стане токсичним для самого президента, от тоді й настане момент звільнення Гончарука", – вважає Богдан Петренко.

Втім, є й відмінна точка зору. Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зауважує, що в розмовах про відставку Гончарука та його команди "більше домислів, аніж реальних сценаріїв". Його просто "намагаються зламати, аби він працював в інтересах фінансово-промислових груп, а не президента. Бо їм потрібна своя людина на чолі Кабміну", – говорить він.

Але, додає Карасьов, існує і план "Б". Якщо з Гончарука не вдасться виліпити те, що потрібно вище згаданим "фінансово-промисловим групам", то чинному прем’єру знайдуть заміну. І такою заміною Карасьов бачить Арсенія Яценюка. "Багато хто вважає Яценюка непоганим прем’єром. Тим паче, що в нього непогані зв’язки з міжнародними групами, а також й з вітчизняним бізнесовим колом. Дехто серйозно замислюється над тим, як би включити катапульту і запустити Яценюка у прем’єрське крісло", – стверджує експерт.  

Таким чином, декому може випасти другий шанс. Це дуже обнадійлива новина для колишніх чиновників. Та й для нинішніх, котрі знаходяться під загрозою звільнення, – теж. Бо їхнє повернення у владу – попереду.

Наталія Лебідь

Оригінал на 112.ua.



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...