live

Жодних висновків у напрямку до миру влада не зробила, - Віктор Медведчук

ZIK
ZIK
"Опозиційна платформа - За життя" Народний депутат Віктор Медведчук

Чому обмін "всіх на всіх" досі не відбувся, яка різниця в комюніке в англійській та українській версії, чи є зміни до закону про особливий статус Донбасу, що означає план "Б" Зеленського, чи буде газовий контракт, чи можливе відкриття кримінального провадження щодо державної зради проти експрезидента Петра Порошенка, чи існує "план Маршала" щодо відновлення Донбасу та яка роль та місце України на геополітичній карті.

Про це і не тільки - в ексклюзивному інтерв’ю з Юлією Литвиненко в ефірі телеканалу ZIK розповідає голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат України Віктор Медведчук.

Для мене обмін всіх на всіх - це найменше, на що ми могли розраховувати під час зустрічі у "нормандському форматі". Якщо б команда Зеленського не виносила сміття з хати, то цей обмін за сприяння вашої політсили міг би вже відбутися влітку чи я помиляюсь?

– Ні, ви не помиляєтесь. Річ у тім, що щодо того обміну, який розглядається, починаючи ще з лютого, із січня 2018 року як етап після найбільшого обміну, який мав місце у грудні 2017 року, то і при Порошенкові, і при новій команді Зеленського його можна було реалізувати і без рішення або пропозицій "нормандського формату" і глав держав "нормандського формату" щодо обміну.

Але справа у тому, що, як це повідомлялося у ЗМІ, а в мене є достатньо інформаційних джерел з представниками Донецька і Луганська, які розповідали мені, чому цей обмін досі не відбувся. Це, у першу чергу, торкається питання процесуального очищення людей, які повинні повернутися. Вимоги, які пред’являються для того, щоб усі кримінальні переслідування, всі кримінальні питання, які пов’язані як зі слідством, так і з судовим розглядом, повинні бути закінчені, і лише після цього може відбутися обмін всіх установлених на всіх установлених, щоб люди повернулися додому, у родини, до своїх близьких.

Те, що це питання було винесене на "нормандський формат", безумовно, додало значимості і сили цьому рішенню. Пропозиції уже глав держав чотирьох країн – не тільки України, а й Франції, Німеччини і Росії, – для того, щоб цей обмін за остаточною домовленістю між Києвом, Донецьком і Луганськом мав місце. І люди протягом 30 діб, до новорічних свят, до різдвяних свят повернулися додому. Думаю, що це так і відбудеться, якщо всі формальності, про які я у тому числі зараз говорю, будуть виконані всіма сторонами.

Тепер про різницю в комюніке в англійській та українській версії. Ви не могли цього не помітити. Йдеться про особливий статус. Чому, на вашу думку, ця помилка була виправлена і які сподівання від завтрашнього дня, адже комітет радить парламенту продовжити засідання, яке буде стосуватися статусу Донбасу, якою буде позиція вашої політичної сил?

– Хочу сказати про те, що, дійсно, це помилка, яка була допущена. Ми вважаємо, що мала місце фальсифікація перекладу комюніке, підписаного в Парижі за результатами засідання глав держав "нормандської четвірки".

Більше того, коли ми виявили це порушення, цю фальсифікацію, вчора вдень зробили заяву від нашої партії "Опозиційна платформа – За життя" про те, що це є фальсифікацією, навмисними діями, направленими на те, щоб змінити зміст того комюніке, яке було обговорене і з приводу якого було прийнято рішення в Парижі.

В чому питання? Питання в тому, що в українському перекладі з оригіналу, який узгоджувався англійською мовою, вкралися додатки в плані того, що коли йдеться про те, що особливий статус окремих районів Донецької та Луганської області повинен бути введений на постійній основі, йдеться про особливий статус і цілий спектр, який визначає цей особливий статус. А українська версія зазначала, що йдеться про закон про особливий статус (Донбасу, - Ред.), тобто звузила це поняття. Бо особливий статус, згідно з Мінськими угодами, включає не тільки закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, але й ще зміни до Конституції.

Влада або співробітники Офісу президента навмисно допустили це звуження, для того, щоб розумілося, що вони сприймають особливий статус виключно, як цей статус, який врегульовується законом, а не тими актами, які перераховані в Мінських угодах, зокрема і зміни до Конституції. Це була навмисна помилка, тому що не можна було помилитися в тому, що українська делегація і пан Зеленський, і до зустрічі, і під час пресконференції за результатами "нормандської четвірки", озвучував, що вони проти змін до Конституції. Це було виправлено і в українському тексті, і в тексті, викладеному російською, і вже в англомовному тексті, який подає Офіс президента.

Щодо законопроєкту про зміни до закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської області: справа у тому, що те, що пропонується, це, безумовно, не є підтвердженням того, що влада рухається, а особливо після рішень у Парижі, після засідання "нормандської четвірки", по шляху припинення бойових дій і встановлення миру. Ми впевнені, що такого шляху немає. А те, що пропонують змінити у законі, поміняти цифру 2019 на 2020, – це, фактично про те, щоб продовжити дію закону, який закінчується 31 грудня поточного року, і виконати формальність. Я підкреслюю – формальність.

Чому формальність? Тому що наша фракція кілька тижнів тому внесла законопроєкт, який торкається врегулювання питання, передбаченого і в правовому контексті врегульованого законом про особливості місцевого самоврядування, який передбачає зміни до статті першої, статті другої, статті десятої. Що мається на увазі: це, по-перше, про те, що цей закон повинен діяти на постійній основі, як це безпосередньо випливає з Мінських угод, і, як це, між іншим, вирішено у цьому ж комюніке, підписаному і затвердженому у Парижі на засіданні глав держав "нормандської четвірки". Більше того, це витікає із "формули Штайнмаєра", до якої приєдналася Україна, першого жовтня підписавши відповідний текст цієї формули. І там ми вбачаємо, що після закінчення виборів цей закон вступає на тимчасовій основі, о 20:00 у день виборів. І після висновків ОБСЄ він повинен бути введений у дію на постійній основі.

Саме імплементація цієї формули передбачена у нашому законопроєкті, який ми подали на розгляд. Проте цей проєкт закону у парламенті не розглядають, попри те, що він відповідає Мінським угодам, "формулі Штайнмаєра", рішенням, які були ухвалені у Парижі на засіданні керівників держав "нормандської четвірки". А виконується тільки формальність з приводу того, що запропонувала фракція "Слуги народу", щоб продовжити ще на один рік дію закону, який не діє.

Така формальність свідчить про те, що жодних висновків за підсумками засідання "нормандської четвірки" влада не зробила і руху до миру, припинення бойових дій не здійснює.

Але ми всі чудово пам’ятаємо, що напередодні нормандської зустрічі президент анонсував такий собі план "Б". Зрештою після завершення візиту ми побачили лише повідомлення, що один з російських каналів покаже серіал "Слуга народу", тому виникає питання, де тоді план "Б" і чи взагалі він існував? Щодо газового контракту, то тут угоди також немає. Чи припускаєте ви, що існують певні домовленості з Росією, про які нам наразі нічого не відомо?

– Про перше, я думаю, що все може бути. Може бути план B, план C, план D. Може бути п’ять варіантів, як це озвучував секретар РНБО щодо розв’язання проблем, пов’язаних з Донбасом і питаннями мирного врегулювання. Я вам хочу сказати відверто і щиро: я знаю лише один варіант, і в усьому світі знають один варіант розвитку подій, цей варіант - виконання Мінських угод, що було підтверджено всіма представниками держав, які входять у "нормандський формат", їх главами, підписавши і підтвердивши комюніке у Парижі 9 грудня.

Інших планів немає. Щодо того, які були ідеї, - ну, ми сьогодні можемо судити про те, якими вони були, це було питання щодо зміни щодо встановлення контролю за кордоном між Україною та Росією. Тому що неодноразово пан Зеленський висловлював точку зору, що контроль за кордоном повинен бути отриманий Україною до проведення виборів. Хоча в Мінських угодах йдеться про те, що контроль за кордоном починає встановлюватися в перший день після виборів і закінчується після внесення змін до Конституції України. Про це, зокрема, говорилося на пресконференції за підсумками нормандської зустрічі.

Щодо інших питань, які можуть бути обговорені і про які не відомо, то, безумовно, все це може бути.

Якщо торкатися питання газу, транзиту газу, прямих поставок газу в Україну, то я можу сказати, що Україна, на жаль, вже програла і не може встановити ті інтереси, які були останні роки, коли за рахунок транзиту газу Україна в дохідну частину бюджету отримувала 250-300 мільйонів доларів щомісячно або 3 мільярди доларів за рік.

Ніякі домовленості, які можуть бути досягнуті з 1 січня 2020 року зараз, тому що, якби перемовини велися раніше і домовлялися так, як ми пропонували ще у березні цього року, то можна було досягти збереження тих чи інших умов, збереження національного економічного інтересу України. Сьогодні такі домовленості досягнуті бути не можуть, тому що не вистачило часу. Більше того, є позиція, яка на сьогодні демонструє, що баланс газу, який поставляється російським "Газпромом" у Європу, він є недостатнім для того, щоб задіяти у наступному році газотранспортну систему України. Чому? Тому що відкривається "Турецький потік" 1 і 2. А це більше 31 мільярда кубів газу за рік. Буде відкрито через декілька місяців "Північний потік"-2, це 56 мільярдів кубів газу за рік. І баланс газу, який транзитувався територією України, – це 84-87 мільярдів кубів газу, який є дорожчим, ніж "Північний потік" і транзит "Північним потоком", як і транзит двома "турецькими" лініями потоку, то, виходячи з економічних інтересів, безумовно, газ у Європу піде і на півночі, і на півдні, а не через Україну.

Тим більше що контракт на транзит газу закінчується 1 січня 2020 року. Тому навіть підписання нового контракту, на рік продовження чинного або підписання на 3-5 років, він не може зберегти умови, а для нас головні економічні умови від контракту – це отримання тих коштів у бюджет, у дохідну частину, які ми отримували всі ці роки, на суму, про яку ми говорили, – близько 3 мільярдів доларів. Такої суми ми, на жаль, вже не отримаємо.

Тому Україна, як попередня влада і діюча, ці переговори щодо транзиту газу, виходячи з національних інтересів України, вже програла, і вина за це повністю лягає на плечі команди Зеленського, а також попередньої команди, яка була при владі за президентства Петра Порошенка.

Дійсно, ми чули, що під час зустрічі у "нормандському форматі" Зеленський не обійшовся без згадки про свого попередника. З огляду на те, що з’явилась можливість відкриття кримінального провадження щодо державної зради проти п’ятого президента Петра Порошенка, чи, на вашу думку, ця справа має перспективу і що це означає для президента Володимира Зеленського? Чим це може обернутися для нас, у такий спосіб Зеленський шукав союзників зовні, однак чому він не шукає союзників в Україні?

– Де президент шукає своїх союзників – це питання до нього. При цьому, я думаю, що кожен скаже, що ці союзники повинні відповідати, і цей союз між Зеленським і тими, кого він визначить як своїх партнерів чи союзників, повинен відповідати національним інтересам. Щодо кримінальної справи, яка була порушена щодо Мінських угод, то це питання розслідування і результатів правоохоронної діяльності чи рішення суду. А от щодо того, що він критикував пана Порошенка через Мінські угоди, зокрема і 9 грудня в Парижі, то тут треба відмітити, що він критикував, але він погодився з комюніке, яке було затверджене на зустрічі, де в його преамбулі зазначено, що Мінські угоди повинні бути виконані і повністю імплементовані в національне законодавство, як у сфері безпеки, так і сфері імплементації політичної частини.

Більше того, комюніке і домовленостями в Парижі 9 грудня було підтвердження і введення в дію на постійній основі закону про особливий статус, як і взагалі повного спектру особливого статусу, який передбачений не тільки в законі, але і в змінах до Конституції та імплементації "формули Штайнмаєра".

Тому критикувати свого попередника він може, але він приєднався до цих угод та рішень, які були затверджені свого часу резолюцією Ради безпеки ООН, і тим самим він взяв на себе обов’язок їх виконувати заради миру та припинення режиму бойових дій на Донбасі.

– Чи може ця справа проти Порошенка у разі набуття розголосу відтермінувати розгляд і дотримання Мінських угод?

– У жодному разі. Я думаю, що вона не може загальмувати процес безпосередньої реалізації Мінських угод. Тому що дії Порошенка можуть оцінюватися слідством, вони можуть бути предметом дослідження у судовому порядку, але це не означає, що Мінські угоди не будуть виконуватися. Тому що це передбачено у тому числі і резолюцією Ради безпеки ООН, що означає, що цей нормативний документ, який був прийнятий 12 лютого 2015 року, є міжнародно-правовим документом. Більше того, нагадую – він визнаний безальтернативним і в Європі, і в США, і в Україні, як у Києві, так і в Донецьку та Луганську.

Тому кримінальні справи можуть розслідуватися, а Мінські угоди повинні виконуватися.

Чому, на вашу думку, президент Зеленський під час нормандської зустрічі не говорив про можливий "план Маршала" щодо відновлення Донбасу, а, складається враження, відтермінував виконання Мінських домовленостей? На вашу думку, чому Зеленський не говорив про це зі своїми партнерами?

– Тут все дуже просто: коли збираються представники різних держав і обговорюють різні питання, то вони виходять з того, що напрацьовано і що запропоновано як предмет розгляду.

Повертаю до подій вересня, бо саме 11 вересня на засіданнях і переговорах радників глав держав країн, які входять в "нормандський формат", були узгоджені і той документ, який сьогодні іменується "комюніке", і ті рішення, які повинні бути розглянуті, за якими прийнято рішення глав держав "нормандської четвірки" 9 грудня. Все те, що відбувалось до 11 вересня, все те, що пропонувалось, воно могло бути предметом розгляду, а те, відносно чого було узгоджено, було винесене 9 грудня на засідання "нормандської четвірки".

Нічого іншого не можна було виносити, тому що ці питання, як і рішення по них, були попередньо узгоджені і за якими було досягнуто відповідних домовленостей.

Щодо "плану Маршала", щодо зміни щодо встановлення контролю за кордоном, інші зміни Мінських угод, вони повинні обговорюватися завчасно, і якщо є підтримка інших сторін, які беруть участь у цих перемовинах, або тих, хто підписував Мінські угоди, то такі зміни можуть бути внесені. Як виявилося, такої підтримки пан Зеленський на міжнародному рівні від сторін, які представляють "нормандський формат", не отримав, тому це питання і не могло бути озвучено в Парижі.

Він озвучив свою позицію щодо змін до Конституції і щодо федералізації, хоча не знаю, хто пропонує йому федералізацію: якщо мова йде про надання автономного статусу – то це не федералізація. Ми не пропонуємо у даному випадку змінювати унітарний статус України. Ми пропонуємо ввести автономний статус у межах і в рамках і в складі України як зміни до Конституції. Тому що Конституція України передбачає автономний статус одного з регіонів, і це не змінює цю Конституцію з Основного закону унітарної держави на інший тип і форму правління, тобто на федеральну державу. Він був незгодний і в питаннях кордону, він був незгодний в питаннях, хто повинен представляти Донбас у Мінську, але це питання для дискусії, це питання для того, щоб проінформувати про публічну позицію з цього приводу, не більше.

– Чи тактика "поміж крапельками" президента Зеленського означає те, що за 5 років його каденції ситуація щодо врегулювання конфлікту на Донбасі так і не буде вирішена?

– На жаль, на превеликий жаль – це може так означати. Але те, що останнього року не було ніяких дієвих кроків в питаннях, які би призвели до припинення бойових дій і мирного врегулювання, не було ні від попередньої влади, ні від вже сучасної, яка знаходиться при владі вже більше півроку.

Це те, що викликає занепокоєння і те, що потрібно вирішувати в іншому ракурсі і в іншому плані.

Більше того, сценарій вирішення є – це Мінські угоди. Сценарій вирішення – це те, що підтверджене на очному засіданні "нормандського формату". Тому тут шлях є, потрібна політична воля, тим більше, що пан Зеленський має політичний ресурс для цього. Він має ресурс і у владі, і у законодавчій владі, тому що достатньо голосів у парламенті для того, щоб приймати і реалізовувати питання, пов'язані з імплементацією в українське законодавство законів, передбачених Мінськими угодами, – це і спеціальний закон про вибори, це і введення в дію і зміни до закону про особливий статус, це закон про амністію, і навіть внесення змін до Конституції. Такий ресурс є. Значить що потрібно? Потрібна політична воля глави держави. Тільки вона буде направлена на безпосередню реалізацію такої політики, і все може відбутися, а все це означає те, чого чекають наші громадяни, а їх більше 70%.

– Роль та місце України на геополітичній карті – чи є відповідна стратегія у президента Володимира Зеленського? Якщо не вирішення війни на Донбасі, то з якими викликами ще може стикнутися президент і його команда?

– Я думаю, що ви, як представники ЗМІ, не гірше мене знаєте, що такої стратегії немає. Більше того, на жаль, Україна не обіймає сьогодні гідного місця для однієї з найбільших країн у Європі, яка ще й геополітично знаходиться у центрі Європи, у питаннях економічного розвитку, у питаннях економічної інтеграції. Тому що той шлях, який був обраний минулою владою і президентом Порошенком і щодо європейської інтеграції, і щодо інтеграції до НАТО, означає не що інше, як той шлях для України, який не приносить користі.

Чому? Так, ми хочемо побудувати Європу в Україні, ми хочемо, щоб рівень життя був не гіршим, аніж в Європі. Проте це в жодній мірі не засвідчує, що підписання зони вільної торгівлі між Україною та ЄС створює відповідні підвалини для вирішення цього питання. На жаль, зона вільної торгівлі з ЄС знищує українську економіку, не дає можливостей для того, щоб забезпечити соціальні виплати, знищуються економічні процеси, погіршується рівень життя українців.

Питання неврегульованості з Росією та країнами СНД щодо прямого постачання газу, транзиту газу на наступний рік – усе це свідчить про те, що у нас немає перспектив і в питаннях економіки. А тим більше якщо аналізувати і оцінювати програму уряду, яка є непрофесійною, нефаховою та дилетантською, якщо аналізувати закон про бюджет на 2020 рік – усе це фактично є тим фактажем, який засвідчує, що ми не бачимо перспектив у цієї команди щодо побудови в Україні успішної країни.

Тому коли ми говоримо про геополітичний розвиток, коли ми говоримо про економічний розвиток, коли ми не використовуємо ті транзитні коридори… Сьогодні ми говорили, і сьогодні є актуальним транзит газу через Україну, як і транзит нафти, як і інші питання, які могли б створити в Україні підвалини для того, щоб Україна виконувала функції мосту між Росією і країнами СНД з одного боку і Європою – з другого, і використати це геополітичне положення в інтересах розвитку нашої економіки. Якщо цього немає у планах, якщо цього немає у діях, то дійсно говорити про перспективи України у світі, про перспективи України у Європі як держави, яка претендує і впливає на щось, на жаль, на превеликий жаль, не доводиться.

– Все-таки в нас попереду 4 місяці підготовчої роботи до наступної нормандської зустрічі, як ви проведете ці місяці, чи розглядаєте варіант повернення до Тристоронньої групи? Як ці місяці проведе влада, бо був сценарій розробки "Мінська-3"? Чи вам щось відомо, що цей сценарій буде озвучений?

– Почну з кінця. Відносно "Мінська-3", то це незрозумілі і безпідставні уподобання, бо для цього треба змінити "Мінськ-2", а щоб це зробити, треба отримати згоду всіх сторін, які в цьому зацікавлені. Я не думаю, що така згода може бути отримана найближчим часом.

Ви говорите про чотири місяці. Так, дійсно, через чотири місяці визначили провести наступний раунд засідання глав держав "нормандського формату". Я не впевнений, що так може відбутися, тому що якщо влада буде себе вести так, як вона веде вчора і сьогодні, я маю на увазі, що до Ради подано законопроєкт, де цифра змінюється з 2019 на 2020, а не змінюється те, що передбачене Мінськими угодами. Більше того, те, що вирішено в Парижі на останньому засіданні "нормандської четвірки" і викладено в комюніке, влада повинна імплементувати ті рішення, які були прийняті, але ж вона цього не робить.

Влада формально виконує роль того, щоб закон не припинив дію, і продовжує його ще на один рік. Формально, не вносячи змін, які викладені у "формулі Штайнмаєра", до якої приєдналася Україна, не вносячи зміни щодо особливого статусу, який потребує змін, тому що він в тому законі, який продовжує дію, викладений інакше і щодо якого вирішено питання на засіданні "нормандського формату". То яким чином за ці чотири місяці буде реальна зустріч, якщо не буде виконане те, що передбачено в паризькому комюніке? Тому чотири місяці - це умовний термін, якщо Україна буде діяти так, як вона діє сьогодні, то, я думаю, що ці чотири місяці знову можуть розтягнутися на роки. На жаль, на роки, тому що влада, маючи політичний ресурс, повинна проявити політичну волю і йти шляхом до миру.

– Ви не дали відповідь щодо вашого можливого повернення в якості представника України в Тристоронній контактній групі.

– Я не можу визначати цей шлях повернення, тому що це визначає президент України. Він сформував команду, яка веде переговори і в Мінську, і в питанні підготовки зустрічі в "нормандському форматі". Це його безпосереднє право і за конституцією, і за діючим законодавством, тому це його безпосередній обов’язок і його політична воля.

Чи означає це, що президент не готовий до такого діалогу, тому що, враховуючи факти обшуків у вашому офісі, чи ви знайшли відповідь на запитання, кому це вигідно?

– Це вигідно владі сьогодні, тому що вона демонструє своє ставлення до "Опозиційної платформи…", до керівників і партії, і фракції "Опозиційної платформи…". Причому вона це сьогодні формулює і проводить такі дії, які є незаконними. Ви знаєте, що Державне бюро розслідувань порушило кримінальне розслідування відносно Служби безпеки України, до тих чиновників, які порушували закон, і йде розслідування. Ми впевнені, що ці факти знайдуть-таки своє підтвердження, тому що вони, по суті, мали місце у питаннях і оперативно-розшукової діяльності, і контррозвідувальної, і окремих дій, які мали місце з боку СБУ. Але це те, що йде від команди Зеленського і безпосередньо самого Зеленського. Він же публічно озвучував і питання фінансування партії, і питання того, що буде розкрито, що буде публічно проінформовано щодо партії.

Питання полягає в тому, що буде робити президент і як він займатиметься пошуком діалогу всередині країни та серед політичних сил, то його справа. Я можу сказати, що будемо робити ми.

І наша фракція, і наша партія буде відстоювати питання мирного врегулювання. Ми будемо продовжувати переговори. Ми будемо робити все, щоб якомога більше людей повернулися додому, у сім’ї, у свої родини. Ми будемо робити все, щоб було прийнято законодавство, направлене на імплементацію Мінських угод. Ми будемо робити все необхідне для того, щоб була імплементована "формула Штайнмаєра". Ми будемо наближати мир і на рівні парламенту в країні, і на рівні міжпарламентських зв’язків.

Ми домовилися про зустрічі і з парламентарями з Франції в рамках "нормандського формату", і з Бундестагом, і парламентарями Росії, щоб акумулювати всі зусилля, спрямовані на досягнення миру в Україні. Це ми точно будемо робити, а все інше – це вже справа пана Зеленського і його політична воля. Ми зі шляху мирного врегулювання не відійдемо і не відступимо.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...