live

Міжнародний день прав людини: Українські правозахисниці про свою діяльність та цінності

Чернявська Катерина
Чернявська Катерина

Журналістка, кореспондентка, блогерка

Facebook

Голова Центру правових і кримінологічних досліджень Анна Маляр

загрузка...
загрузка...

Міжнародний день прав людини затвердили у зв'язку з ухваленням резолюції ООН

10 грудня весь світ відзначає Міжнародний день прав людини. Саме у цей день 1948 року Організація об'єднаних націй ухвалила Загальну декларацію прав людини. Декларація стала першим у світі міжнародним актом з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості - рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші.

У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Попри те, що Декларація носить рекомендаційний характер, багато країн поклали основні її положення у власне законодавство.

Дню прав людини передували 16 днів проти гендерного насильства. І тема цьогорічної кампанії — "Розфарбуй світ в помаранчевий колір: Покоління рівності виступає проти зґвалтувань".

Наша журналістка поспілкувалася з трьома правозахисницями і дізналася, як і чому вони долучилися до цього руху, яка ситуація з правами людини в Україні є на сьогодні, та наскільки актуальною є тема цьогорічної кампанії "16 днів проти гендерного насильства.

Олена Шевченко. Голова громадської організації "Інсайт", одна з організаторок "Фестивалю Рівності"

До правозахисного руху долучилася саме тому, що сама належить до дискримінованої спільноти.

"Права людини для мене це про справедливість"

З відкритих джерел Міжнародний день прав людини відзначають 10 грудня

Десять років тому я заснувала громадську організацію "Інсайт", яка займається правами ЛГБТ-спільноти та гендерною рівністю. Я належу до дискримінованої групи сама, тому в мене майже не було виходу. Я розуміла, що треба щось з цим робити, і якось захищати свої права. Тобто долучення до правозахисного руху було вимушеним.

В цілому тема прав людини для України кожного року все ще нова. Думаю, що мало хто зможе відповісти на питання, що таке права людини. Тому важливо кожного року обирати якісь дуже фокусовані теми, на яких можна зосередитися, і поговорити саме про значення цього дня для конкретної спільноти.

Я думаю, що цьогоріч тема обрана досить складна. Але в контексті того, що відбувається останніми роками — видимості сексуального насильства, я думаю, що тема обрана правильно.

В цілому, якщо говорити про захист прав людини в Україні, то на сьогодні люди вже більш менш розуміють, хто такі правозахисники_ці.  Але якщо запитати, наприклад, чим займаються правозахисні організації, то тут ми вже матимемо проблему. І на мою думку, це пов'язано з пропагандою, яка йде до нас з Росії, щодо того, що всі ГО, які займаються захистом прав людини, це так звані іноземні агенти. Ми вже бачимо як в Україні цей тренд реплікується.

Анна Маляр. Правозихисниця, юристка-кримінологиня

Бажання захищати інших усвідомила ще у школі — на початку 90-х, коли кримінальна тематика була постійно на слуху.

"Права людини — це те, що відрізняє людину з цивілізованої держави від людини з дикої держави. І дуже важливо, щоби вони однією людиною не реалізовувались за рахунок прав іншої людини"

Facebook

Тіна Собко виступає за права жінок та представників ЛГБТ-спільности

Я усвідомила в собі бажання захищати інших ще у старших класах школи. І оскільки це був початок 90-х, тоді це було дуже актуально. Тоді взагалі  кримінальна тематика була набагато модніша. Це все мене тоді поглинуло. Я дуже мріяла тоді бути адвокаткою. 

Я би не говорила лише про зґвалтування, а взагалі про сексуальне насильство. Ця тема актуальна в усі часи і для мене це маркер цивілізованості суспільства. Тобто чим вище рівень культури в суспільстві, тим нижче рівень сексуального насильства. Тому що сексуальне насильство — це, насамперед, про неповагу до чужої гідності, до чужих прав. 

І я вважаю, що ця  інформаційна кампанія, яка в Україні триває останні роки, проти сексуального насильства надзвичайно корисна. У кожного виду злочину є свій інструментарій протидії. Якщо за одні злочини можна людину покарати, вона виправиться і таким чином можна запобігати цим злочинам. То є така проблема, як сексуальне насильство, де взагалі, я вважаю, відсотків 90 насильників не притягаються до відповідальності. І тому одним лише покаранням ми нічого не зробимо. Бо більшість з них практично не потрапляє ні до правоохоронних органів, ні, тим більше, на лаву підсудних. 

В Україні дуже довго замовчувалася ця проблема. Тільки завдяки тому, шо ЗМІ зараз про це говорить, що жертви почали розповідати, що з ними було, хай навіть 20 років тому. І вони зараз нарешті не бояться про це сказати. Це важливий сигнал для тих, хто зараз мовчить і боїться. Говорити треба, заявляти в поліцію треба, а терпіти не варто.

Ухвалений цьогоріч закон про домашнє насильство і інформаційна кампанія, яка його супроводжувала — це безумовний позитив. Тому що більшість жертв в Україні, в принципі не знали, що те, як вони живуть сімейним життям, це насильство. Але у законі є дуже багато недоліків. В Кримінальному кодексі запроваджена нова стаття "домашнє насильство". Але я вважаю, що вона надмірно широка. Вона включає чотири види насильства: сексуальне, фізичне, психологічне і економічне. Я погоджуюсь, що сексуальне і фізичне насильство повинні каратися саме в кримінально-правовому порядку, тобто через суд і судимість. Але психологічне і економічне, на мою думку, є недостатньою підставою для того, щоб настала кримінальна відповідальність. Тут трохи перестарались. 

В цілому захист прав людини не може радикально відрізнятися від рівня розвитку держави і рівня свідомості громадянського суспільства. Тому на якому рівні всі ми і наша держава, на такому рівні і захист прав громадян. Я вважаю, що ключовим ризиком у захисті прав людини в Україні є корумпованість правоохоронної та судової систем. Ті численні самосуди, які відбуваються во всій країні, пов'язані з тим, що людина не могла захистити свої права законним шляхом. 

Тіна Собко. Феміністка, ЛГБТ-активістка, правозахисниця

До правозахисного руху долучилася, коли зрозуміла, що утиски і дискримінація починається з нібито невинних жартів.

Facebook

Олена Шевченко займається захистом прав ЛГБТ-спільноти та питанням гендерної рівності

Мені завжди здавалося, що існує дискримінація. Але коли я ще в студентстві вперше взяла участь у тренінгу, де я дізналася, що таке фемінізм, права жінок, і в яких сферах вони утискаються, мене вразило, наскільки це все близько, що базові потреби порушуються навіть на побутовому рівні. Для мене найбільшим одкровенням стало, що все починається з жартів над однією із груп. Ці жарти завжди переростають у щось більше — в упередження, утиск прав, дискримінацію, насилля. Усе це починається з наших звичайних жартів.

Тема протидії зґвалтуванням супер актуальна, особливо в Україні. У нас в принципі не говорять про зґвалтування та сексуальні домагання. Мені здається, Україна в своїй соціальній свідомості ще не доросла до того, що ця проблема є, що ця проблема стосується прав жінок. Якщо в США нова хвиля фемінізму зачепила саме тему сексуальних домагань, зґвалтувань і це активно обговорюється, то ми поки що не розібралися навіть з базовими правами, які недостатньо реалізовуються в Україні. В Україні з цим важко, деякі вважають, що сексуальне насильство це надумана проблема, або якісь особисті проблеми, які не варто виносити на загальне обговорення.

За останні роки ми (українське суспільство, — ред.) зробили хороший крок уперед. Ми почали публічно обговорювати дискримінацію і порушення прав людини різних груп: жінок, ЛГБТ-людей, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ВІЛ-позитивних людей тощо. 

Для мене права людини — це та основа, на якій має базуватися захист кожної людини, її недоторканість. Але не кожна людина, в тому числі і в Україні, знає про те, що у неї є права, що вони стосуються абсолютно усіх. Тому, звісно, хотілося б, щоб усі знали, що у них є права і хоча б раз прочитали ці 30 пунктів.

Катерина Чернявська

 
Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...