live

Зеленський почав війну зі "злодіями в законі": Що про це говорить світовий досвід?

Антон Візковський
Антон Візковський
з відкритих джерел
загрузка...
загрузка...

Володимир Зеленський вніс на розгляд законопроект, який повинен посприяти в боротьбі зі "злодіями в законі". Ми проаналізували цей документ і розглянули досвід нелегкої битви з організованою злочинністю в Грузії, США та європейських країнах.

Початок боротьби

3 грудня, на сайті президента України з'явилася новина, що Володимир Зеленський вніс на розгляд законопроект №2513 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою", який повинен стати основою для боротьби правоохоронців зі "злодіями в законі". Цей нормативно-правовий акт передбачає появу нових термінів у кримінальному законодавстві. Наприклад, злочинною спільнотою є група осіб від 5 і більше осіб, яка володіє певною і стійкою ієрархією, головою якої виступає "злодій в законі". Саме наявність останнього відрізняє злочинну спільноту від злочинної групи або організації.

"Злодієм в законі" є фізична особа, яка дотримується притаманних злочинному середовищу традицій і правил поведінки, користується авторитетом серед осіб, які вчинили кримінальні злочини, керує, координує та/або організовує діяльність злочинної спільноти або його частини, або є учасником такої спільноти.

Створення злочинної спільноти або керівництво такою спільнотою, або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою спільнотою, караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.

Однак не лише конкретні дії передбачають санкції. У законопроекті наголошується, що навіть перебування в статусі "злодія в законі" веде до позбавлення волі від 7 до 10 років з конфіскацією майна.

А от організація "сходки", зустрічі представників злочинних організацій і спільнот з метою розробити злочинні плани, карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років.

Вперше "злодії в законі" з'явилися в СРСР у 30-х роках, коли співробітники правоохоронних органів стали масово боротися з організованою злочинністю. В результаті оперативних дій кількість "злодіїв в законі" зменшилася. Однак після Другої світової війни злочинний світ знов підняв голову". У 50-х роках відбулися так звані "сучі" війни, коли "злодії в законі" стали боротися з тими в'язнями, хто побажав співпрацювати з адміністрацією тюрем.

А в 1979 році відбулася знаменна зустріч "цеховиків", підпільних бізнесменів, зі "злодіями в законі". Бандити пропонували підприємцям протекцію від правоохоронних органів за 10% від прибутку.

"Злодіями в законі" ставали в'язні тюрем, яких "коронували" (зараз кажуть "вирішили питання") на сходці кримінальні авторитети. Умовні "лідери" жили по "понятіям" і зберігали злодійські традиції. Спершу вони не могли створювати сім'ю або мати майно, але подібні правила з часом змінилися. Чимало "злодіїв в законі" ставали після розпаду СРСР успішними бізнесменами, будували палаци і частенько з'являлися в товаристві прекрасних дам.

Досвід Грузії

У мотивувальній частині законопроекту Володимира Зеленського повідомляється, що цей документ повинен привнести в Україну грузинський досвід боротьби зі "злодіями в законі". По суті, його норми копіюють грузинський закон "Про організовану злочинность і рекет", який був прийнятий з ініціативи Михайла Саакашвілі в 2005 році.

Хіба що відрізняються санкції: для "злодіїв в законі" існувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років, а за членство в злодійській спільноті – від трьох до восьми років.

У 2018 році грузинський уряд вирішив посилити заходи покарання і не тільки збільшив терміни позбавлення волі, але й розширив коло дій, які ведуть до кримінальної відповідальності.

Тепер членство в злодійському світі карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років, а злодіям в законі загрожує від дев'яти до п'ятнадцяти років в'язниці.

Також у КК з'явилося поняття "підтримка діяльності злодійської спільноти". Нею вважається усна, письмова або за допомогою інших засобів вираження публічна підтримка злодійського світу, яка створює загрозу здійснення злодійської діяльності.

Від трьох до семи років тюрми можна отримати, якщо ви звернетеся до члена злодійського світу за допомогою вчинити тиск на людину або групу осіб з метою прийняття того чи іншого рішення.

Якщо таке звернення спричинить тяжкі наслідки, то можна відсидіти за ґратами від чотирьох до семи років.

Успіху грузинської ловлі "злодіїв в законі" посприяв банальний допит підозрюваних. Професор кримінального права Георгій Глонті розповів, що "по поняттям" "злодій в законі" не може публічно заперечувати свій статус. Інакше він відрікається від нього.

Поліцейські ставили банальне питання: "Чи ви є злодієм в законі?" На що підозрювані вимушено відповідали "так".

Проте з часом злочинці придумали, як обійти цю хитрість. Тепер на запитання вони відповідають: "Я при своїх". Можна і зовсім мовчати, як це робив авторитет Шакро Молодий (Захар Калашов).

В 2018 році видання "Супутник-Грузія" з посиланням на прес-службу МВС повідомило, що "з 2018 року і по сьогоднішній день міністерство внутрішніх справ Грузії, як всередині країни, так і за її межами, в результаті проведених спільно з іноземними колегами заходів почало кримінальне переслідування і затримало 198 членів злодійського світу і кримінальних угруповань, з яких 13 – "злодії в законі".

Також грузинська поліція затримала 52 членів "злодійського світу", що на 477% більше в порівнянні з торішніми показниками.

Подібний тиск на злочинні спільноти змушує "злодіїв в законі" розбігатися по світу. МВС зазначило, що в результаті співпраці з правоохоронними органами Європейського Союзу в 2018 році у Франції і Греції були затримані 127 громадян Грузії – члени злочинних угруповань, а також 12 грузинських "злодіїв в законі".

У вересні 2017 року екскерівник поліції Київської області Андрій Крищенко заявляв, що в Києві знаходяться до 10 грузинських "злодіїв у законі".

А ексглава Нацполіції Сергій Князєв у квітні 2017 року розповів, що з України видворили грузинських "злодіїв в законі", відомих як "Гія" та "Тенго Гальський". Він також зазначив про необхідність посилити українське законодавство щодо лідерів злочинного світу.

Світовий досвід

В цілому грузинський досвід не є чимось унікальним. При написанні законопроекту Михайло Саакашвілі орієнтувався на закон Ріко - The Racketeer Influenced and Corrupt Organizations Act (Закон про вплив на рекетирів і корупцію, - переклад автора). Його прийняли в 1970 роках у США з метою побороти мафію. Він передбачає посилення покарання за участь у організованій злочинності і пом'якшення - за співпрацю зі слідством.

До речі, законопроект Володимира Зеленського також передбачає звільнення від покарання, якщо підозрюваний погодиться розповісти, де буде проходити злодійська сходка і хто в ній братиме участь.

Перелік злочинів, що підпадають під закон Ріко вражає: рекет, азартні ігри, фальшивомонетництво, грабіж, вбивство, торгівля людьми, вимагання, фальсифікація страховки тощо. В цілому практично перераховані всі види діяльності мафії.

Завдяки закону Ріко вдалося затримати членів Коза-Ностри. Однак статистичні дані про ефективність закону Ріко різняться. Деякі дослідники зазначають, що в 1995 році налічувалося 779 підсудних за законом Ріко, інші наводять дані 556 осіб у 1996 році, а деякі стверджують, що їх кількість склала 1099 осіб в 1999 році.

Боротьбою з мафією прославилася й Італія. Антимафіозне законодавство в ній модернізувалося, починаючи з 60-их років. Вперше в 1965 році італійська антимафіозна комісія в парламенті прийняла "Диспозиції проти мафії". Цей закон виявився неефективним, оскільки не мав точних визначень того, що вважати "мафією" і зобов'язував членів злочинних "сімей" проживати у віддалених куточках Італії, де вони успішно продовжували розвивати "бізнес" під меншим наглядом правоохоронних органів.

Кардинально ситуація змінилася із законом політика Ла Торре-Рогоні, лідера Комуністичної партії Італії. Він чітко визначив термін "мафія" - організація, члени якої використовують залякування, підпорядкування і, отже, принцип "мовчання" (omertà) для вчинення злочинів, за допомогою яких прямо або побічно набувають управління або контроль над бізнесом, концесіями, державними контрактами та державними послугами з метою отримати незаконний прибуток для себе або інших.

Завдяки цьому закону участь у мафії майже завжди закінчувалася тюремним ув'язненням без права на умовно-дострокове звільнення.

Одним із співавторів закону Ла Торре-Рогоні виступив прокурор Джованні Фальконе. Його сім'я разом з ним була вбита членами Коза-Ностри в 1992 році. Фальконе прославився розслідуванням подій другої мафіозної війни 80-их роках, що завершилася першим палермским процесом, в результаті якого засудили 360 членів злочинних угруповань і визнали існування Коза-Ностри.

В 1991 році був створений Слідчий відділ "Антимафія" (La Direzione Investigativa Antimafia). Сприяв цьому уряд Джуліо Андреотті. Щоб запобігти розвитку злодійського світу в місцях позбавлення волі, Корпус пенітенціарної поліції підпорядковується "Антимафії". Співробітників в'язниць навчають поводженню з членами злочинних угруповань. 

На даний момент ми можемо сміливо заявити, що ініціатива Володимира Зеленського є досить грубою копією грузинського законодавства. Однак це не є негативною стороною, враховуючи успішний досвід боротьби Грузії з організованою злочинністю. Головне, щоб почин президента України не залишився лише простими словами на папері. 

Антон Візковський

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...