live

Під загрозою не НАТО, а сам Альянс

Publico
Publico

Португальська щоденна національна газета, редакція якої знаходиться у Лісабоні.

НАТО

Те, що НАТО переживає важкі часи, не секрет. Фахівці переконані, що Альянс, який стикається з непорозумінням не тільки по обидві сторони Атлантики, але і всередині Європи, для президента США Дональда Трампа є лише інструментом для укладання вигідних угод.

Про це пише Publico.

Саміт на честь 70-річчя НАТО, який відбувся в Лондоні, цілком міг бути урочистим. Зрештою, НАТО "найбільш великий, сильний і тривалий" альянс в історії. Однак він не тільки не був урочистим, це був навіть не зовсім саміт. Було вирішено, що це буде звичайна зустріч глав держав і урядів, яка займе мінімум часу. Якщо для дипломатії мають значення формальності, то це явно був знак: знижується дипломатичний рівень Альянсу і його політичне значення. Атмосфера була не дуже святковою, скоріше в ній панували настороженість і стриманість. Але чому? Річ у тім, що Альянс переживає важкі часи не тільки по обидва боки Атлантики, але і всередині Європи.

У Дональда Трампа, з його діловим підходом до зовнішньої політики, немає однозначних ворогів або постійних союзників. А НАТО для нього "просто ще один інструмент" укладання угод. Він не піднімає такі теми, як обмін цінностями, політичну довіру або стратегічні цілі. Він говорить лише про гроші і цікавиться тільки тим, хто буде платити. Під час передвиборчої кампанії він заявив, що Альянс застарів; будучи президентом, поставив під сумнів Статті 5 Статуту НАТО, а на брюссельському саміті пригрозив вийти з Альянсу. Він вороже налаштований щодо союзників, і при цьому виражає симпатію Путіну.

Еммануель Макрон хоче переосмислити НАТО з позицій неоголлізму і свого прагнення очолити європейську оборону і змусити союзників говорити про те, що не хоче обговорювати Трамп: про політичні цілі та стратегічну координацію, про які не йшлося, коли американці вивели війська з Сирії, а турки почали операцію проти курдів на півночі країни. І в цьому він правий. Але він не має рації, коли говорить про стратегічну автономію Європи і передбачає знецінення НАТО, викликаючи цим негайну реакцію Німеччини. Він також не правий у самому формулюванні, яке передбачає розуміння путінської Росії, категорично неприйнятне для Східної Європи. Більш того, заявляючи, що у НАТО настала "смерть мозку", Макрон заглушає цим гучним гаслом свої найважливіші ідеї.

Тим часом відносини Реджепа Ердогана із західними союзниками стають все більш напруженими, і він дедалі сильніше зближується з путінською Росією. Він придбав і провів випробування російської системи протиракетної оборони, і є побоювання, що вона спростить для Росії спостереження за військовими системами НАТО. Нарешті, він провів "без координації або попередження" наступальну операцію в північній частині Сирії проти союзників Заходу курдів у рамках боротьби проти "Ісламської держави".

Звичайно, все це жодним чином не сприяє зміцненню трансатлантичних зв'язків, європейській згуртованості й авторитету Альянсу. Під загрозою перебуває не НАТО, а сам Альянс. Криза торкнулася не збройних сил, а політичної довіри. Військова структура повністю функціонує і повністю виконує свої завдання. Але політичний альянс зайшов у тупик, "його паралізувала втрата взаємної довіри між союзниками, викликана неспроможністю політичного керівництва і стратегічної координації. НАТО в порядку, а от Альянс у кризі".

Це глухий кут, який необхідно подолати. Причин цьому дві. По-перше, ми зіткнулися з серйозними проблемами. Перша, на сході, - це загроза, що походить від Росії. Зберігаючи шляхи для діалогу, необхідно тим не менш вжити рішучих заходів проти путінського націоналістичного і самодержавного ревізіонізму і його очевидних цілей: атаки на ліберальну демократію, ослаблення трансатлантичних зв'язків і розхитування єдності Європейського Союзу. Друга, на заході, - це розмивання трансатлантичних зв'язків. Необхідно відновити довіру між американськими і європейськими союзниками. Деякі вважають, що це можливо тільки за завершення президентського терміну Трампа. Можливо, це стане простіше, але починати діяти потрібно вже зараз. Третя проблема, яка є у Європи, - це відносини між НАТО і Європейським Союзом. В Європі існує консенсус щодо того, що європейці беруть на себе більше відповідальності за власний захист. Але немає такого консенсусу про те, якими повинні бути відносини зі США. Це не повинні бути такі стосунки, в яких є місце суперництву або принципу підпорядкування. Це мають бути відносини стратегічної взаємодоповнюваності. Зміцнення і автономія європейської оборони повинні бути спрямовані не на конкуренцію зі Сполученими Штатами, а на підтримку авторитету європейської опори НАТО. Це необхідно, щоб Європа була надійним союзником Сполучених Штатів і мала можливість діяти автономно, коли Сполучені Штати не зацікавлені в діях. Друга причина, що альянс залишається життєво важливою організацією. Справа не тільки в міжнародної безпеці. Справа ще й у тому, що необхідно захистити демократичний порядок.

Нуно Северіян Тейшейра

За матеріалами ІноЗМІ



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...