НАТО чи нейтральний статус: Чи є рішення для України?

Андрій Головачов
Андрій Головачов

Економічний експерт, аналітик

Володимир Зеленський під час спільної з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом зустрічі зі ЗМІ після засідання Комісії Україна - НАТО в Києві, 31 жовтня 2019 року president.gov.ua

Напередодні нормандської зустрічі Петро Порошенко протягнув через Верховну Раду рішення, що зобов'язує Україну вже в грудні знову подати заявку на план дій щодо членства в НАТО. Але всупереч Конституції, яка зобов'язує рухатися в НАТО, повного консенсусу з цього питання в суспільстві немає. Тож як Україні гарантувати свою стратегічну безпеку?

Про це пише Андрій Головачов на своїй сторінці в Facebook.

Напередодні нормандської зустрічі Порошенко зміг протягти через ВР рішення, що зобов'язує Україну вже в грудні знову подати заявку на ПДЧ в НАТО. Крім того, три фракції - ЄС, "Батьківщина" та "Голос" - загрозливо прокреслили президенту червоні лінії на майбутніх переговорах з Путіним, натякаючи тим самим, що вони не довіряють Зеленському в його твердості обстоювати інтереси України, звісно, в їхньому розумінні цих інтересів. Проти всіх цих ініціатив жорстко виступила друга за чисельністю фракція ОПЗЖ.

Доводиться визнати, що, незважаючи на Конституцію, яка зобов'язує нас рухатися в НАТО, повного консенсусу з цього питання в суспільстві все ж немає. А якщо так, то питання про те, як Україні забезпечити свою стратегічну безпеку, буде обговорюватися, незважаючи на Конституцію, яка, як показує наш досвід, переписується майже після кожних виборів.

Які реальні варіанти можливі? І чи можливі вони взагалі? Друге питання дуже важливе, тому що якщо реальних варіантів немає, то доля України буде сумною.

Майже в будь-якій галузі знань мене цікавлять головним чином маргінальні точки зору, а не мейнстрімні. Погляд, що домінує, стосовно будь-якого питання, як правило, завжди хибний, бо більшість людей не володіє критичним мисленням, тому погляд, що домінує, формується у суспільства тільки під впливом пропаганди.

Простіше кажучи, якщо більшість ЗМІ, вищі державні діячі будуть доводити, що НАТО для України - це благо, то соціологи будуть відзначати зростання громадської думки на користь НАТО і навпаки. Хоча насправді ніякої громадської думки насправді не існує, але це вже окрема тема.

Чотири роки тому, коли на Заході панувала ейфорія з приводу того, що Україна нарешті остаточно і безповоротно вирвана з російського впливу і відтепер буде стрімко рухатися в європейському напрямку і в НАТО, я навів маргінальну точку зору американського професора, експерта в галузі геополітики і стратегічної безпеки Джона Міршаймера (Університет Чікаго).

Д. Міршаймер був відомий тим, що свого часу різко виступив проти того, щоб Україна розлучилася зі своєю ядерною зброєю на користь Росії, вважаючи, що рано чи пізно це призведе до конфлікту. У 1994 р. така точка зору вважалася непопулярною і екзотичною, але життя, схоже, довела його правоту.

Сьогодні, через 4 роки, коли ейфорія з приводу швидкої інтеграції України в західний світ вже минула, цікаво ще раз ознайомитися з поглядами Д. Міршаймера на український конфлікт, який він виклав у своїй лекції.

Для тих, хто не дуже сильний в англійській, я наводжу її основні тези:

1. Глибинна причина конфлікту на Україні - це нав'язлива ідея США і їхніх союзників в Європі (в першу чергу Польща) за будь-яку ціну вирвати Україну з орбіти впливу Росії і втягнути її економічно і політично в західний світ.

2. Для цієї мети США і їхні союзники використовують наступну стратегію: - розширення ЄС до кордонів Росії - розширення НАТО до кордонів Росії - стимулювання кольорової революції в Україні.

3. Починаючи з 2001 р. Росія наполегливо попереджала США про те, що не допустить входження Грузії і України до блоку НАТО.

4. В 2008 р. на сесії НАТО в Бухаресті було зроблено чітке запрошення для України та Грузії стати членами НАТО. У відповідь Путін і Лавров попередили Захід про серйозність такого кроку і свою рішучість не допустити цього.

5. У серпні 2008 р. США і Саакашвілі спровокували військовий конфлікт в Південній Осетії для того, щоб перевірити психологічну готовність Росії до військових дій. Росія показала свою рішучість і протягом 5 днів знищила ЗС Грузії. Однак, на думку Міршаймера, цей досвід не зупинив США.

6. Протягом листопада 2013 р. - лютого 2014 р. в Україні стався палацовий переворот (coup). До влади прийшли проамериканські сили.

7. У відповідь Путін прийняв рішення про анексію Криму, спровокував громадянську війну на Донбасі та почав надавати масовану допомогу незаконним військовим формуванням, включаючи допомогу живою силою і озброєнням.

8. Україна втратила Крим назавжди.

9. Росія готова розпочати повномасштабну війну із Заходом за Україну з метою недопущення наближення НАТО до своїх кордонів.

10. Єдиним рішенням у сформованих умовах з точки зору міжнародної безпеки є забезпечення нейтрального статусу України. Роль України - це буферна держава між Росією і блоком НАТО.

11. Розчленування України на східну і західну не забезпечить міжнародну безпеку, бо все одно Росія + східна частина України і НАТО + західна Україна стикатимуться і наступний конфлікт буде неминучий.

12. Після забезпечення нейтрального статусу України їй повинна бути надана екстрена допомога з боку Росії, МВФ і ЄС.

13. В Україні повинні бути гарантовані гуманітарні права меншин, включаючи мовне питання, оскільки це робиться в цивілізованому світі.

14. Якщо США не відмовляться від своєї нав'язливої ідеї включити Україну в західний світ, то поступово вони програють Росії і будуть змушені піти з України, так як вони фактично пішли з Грузії. В цьому випадку доля України буде сумною. Ніхто захищати Україну не буде від агресії Росії.

15. Спроба економічно задушити Путіна може не залишити йому шансів, і з великою ймовірністю він почне повномасштабну війну, можливо, із застосуванням ядерної зброї.

16. США повинні відмовитися від своєї ідеї щодо України і зробити Росію своїм стратегічним партнером. Без Росії США не зможуть впоратися з Китаєм і з часом втратять своє світове лідерство.

17. Росія не СРСР, вона заслабка проти США, і нової холодної війни між ними не буде. Нова холодна війна буде між США і Китаєм, і обидві сторони будуть перетягувати Росію на свою сторону. У Росії буде золота карта.

18. Блок НАТО - анахронічна, бюрократична і неефективна організація, яка повинна бути розпущена.

Професор Д. Міршаймер славиться своїми незалежними поглядами на багато міжнародних питань, часто критикує США за зайве месіанство у просуванні демократії у всьому світі. Відомий своїми роботами, присвяченими впливу ізраїльського лобі на зовнішню політику США і дослідження причин, за якими політики брешуть на міжнародній арені.

Отже, згідно з Міршаймером, стратегічну безпеку Україні може дати тільки нейтральний статус, який, наприклад, має Фінляндія.

Проте у мене в зв'язку з цим є низка складних питань. А саме:

1. Чи можливо реально забезпечити Україні такий нейтральний статус?
2. Хто може виступити гарантами такого статусу?
3. Чи зможуть США і Росія реально утриматися від звинувачення одне одного в тому, що вони порушують нейтральний статус України і намагаються перетягнути ковдру на себе?
4. І найголовніше. Чи може сама Україна, з її частою зміною політичного настрою, гарантувати свою прихильність нейтрального статусу?

Поклавши руку на серце, я не готовий відповісти на ці питання позитивно. Іншими словами, я не бачу зараз реальних, твердих і довгострокових рішень, які б могли забезпечити Україні зараз стратегічну безпеку.

Андрій Головачов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...