"Майдан був даремно. Мені соромно за нього". Що через шість років сталося з побитими "Беркутом" студентами, з якими хоче зустрітись Зе

СТРАНА.UA
СТРАНА.UA
"Майдан був даремно. Мені соромно за нього". Що через шість років сталося з побитими "Беркутом" студентами, з якими хоче зустрітись Зе
Розгін студентів на Майдані у 2013 році 5.ua

Зеленський до шостої річниці подій на Майдані висловив бажання зустрітися зі студентами, побитими в ніч на 30 листопада 2013 року. "Де вони зараз? Чи залишилися в Україні? Чи отримали після Революції Гідності можливість керувати країною і втілювати в життя зміни?" - задається питаннями Зе в своїх соцмережах. 

Правда, як зазначила на своїй сторінці у Facebook юристка і блогерка Олена Лукаш, виклавши списки затриманих в ту ніч на Майдані, більшість "онижедетей" були далеко не студентського віку. А деяким з цих "студентів" зараз вже більше 60 років. 

"Порошенко теж обожнював регулярно зустрічатися з майданівцями. Як же сильно змінилося нічого", - іронізує Лукаш.

"Страна" з'ясувала, що частина з учасників подій тієї ночі пішла воювати в АТО, інші виїхали за кордон, хтось працює по спеціальності, а ось у владу майже ніхто не потрапив. 

Від "Правого сектора" - до "антимайданівця"

Деякі з учасників тих подій повністю розчарувався у Майдані - як Денис Дацюк, уродженець Козятина Вінницької області і тодішній студент Київського політеху. Зараз йому 29 років, він живе в столиці і працює на фірму з виробництва електроніки з постачаннями за кордон.

"Майдан був даремно, це провал. Мені соромно за участь у ньому", - сказав Дацюк. 

"Вектор руху всіх сфер життя суспільства не вселяє оптимізму. Також мені соромно перед рідними за те, що я змусив їх нервувати", - пояснює він. 

На Майдані Дацюк приєднався до 38-ї сотні, і стояв майже до кінця, а тепер вдячний дружині за те, що витягла його з Майдану в останній день кривавих подій лютого.

"Завдяки їй я не поповнив ряди небесної сотні", - вважає випускник КПІ. 

Денис Дацюк Страна

На його думку, Майдан занадто ідеалізували, і це далеко від того, що було насправді. 

"Буду розповідати онукам правду і про Майдан, і про ретушовані фото. На одному з них мій колишній знайомий, теж студент, замахується палицею на беркутівця, а журналіст іноземного агентства цю палицю подтер", - зізнається наш співрозмовник.  

На питання, чому вийшов на Майдан шість років тому, Дацюк іронізує, що був "недалекого розуму".  

"Мріялось про "європейські стандарти". Особливо це стосувалося судової системи чомусь. Просто здається, що коли там все буде добре, тоді всі почнуть дотримуватися закону і потихеньку все налагодиться", - говорить він.

Дацюк критикує результати Майдану.

"Що ми маємо? Мінус Крим і мінус Донбас. Зростання правого руху і загальна радикалізація суспільства. Падіння якості освіти, зате з'явилися соціальні сходи для "людей з довідкою" та інших "не кадрів". Тисячі молодих людей з травмованою після війни психікою (привіт Афган, дев'яності). Безглузді реформи (поліції, медична і т. д.). Економіка впала, а внутрішня і зовнішня політика - це навіть не політика. Навіть наші господарі нас почали шугаться, маю на увазі США. Власне, вони цей Майдан і почали - заради війни з Росією", - Денис розмірковує зовсім нетипово для майданівця. 

Помічаю, що за такі слова колишні соратники затаврують його "агентом Кремля".

"Ми не виправдали очікувань США. У нас дуже низький рівень управлінців, і ми навіть не змогли розпалити війну на Донбасі так, як це було їм потрібно. Наш східний сусід не відповідає так, як цього чекали. Це не те, на що сподівалися наші західні партнери. Тому ми майже відіграна карта. Тим паче, враховуючи зовнішню політику Трампа, ми зараз не в фокусі. Він виводить компетентні кадри, в тому числі з України. І ми залишимося тільки з нашими дурнями. Нічого хорошого не передбачаю", - розмірковує вголос колишній майданівець.

І, очевидно, вирішивши, що занадто розговорився, додає: "Вибачте, якщо кажу дурниці. І взагалі це все жарт поганий. Я так жартую". 

Шість років тому, Денис вступив у Правий сектор, у якому швидко розчарувався.

"Не хочу мати нічого спільного зі злочинцями. Там їх більше моєї суб'єктивно допустимої норми", - зізнається Дацюк. 

"Я був членом осередку Святошинського району, у нас був класний колектив дійсно адекватних, щирих людей, які готові прийти один одному на допомогу. Але після рейдерського захоплення нашої оргтехніки головним київським офісом "Правого сектору" та спілкування з їх "провідниками", які ламали хребет свого товариша за те, що він нібито продавав на OLX волонтерські кросівки. А потім ця інформація не підтвердилася, і вони перед ним навіть не вибачилися. Та ну. Це жесть, подумав я і пішов звідти. Як завжди, на низах нормальні хлопці, а нагорі гидота під дахом СБУ", - розповідає Дацюк про свій невдалий "праворадикальний" досвід.  

На новину про те, що з ним і його колишніми товаришами по Майдану хоче зустрітися Зеленський, Дацюк реагує з усмішкою. Про Зе він невисокої думки. 

"Це не компетентний управлінець. Нічого хорошого від нього не чекаю. Хоча я вірю, що у нього світлі наміри і він хоче як краще. У нього міг би бути шанс, якщо б у нього була хоч якась команда і хоч якесь розуміння як управляються складні соціальні суперсистеми. Але, на жаль, поки ні одного, ні іншого не видно. Шкода його. Він або здасться, або посивіє. Я можу тільки уявити, яка це велика робота у всьому розібратися, ніколи не маючи відношення до державних (місцевих, обласних) справ. Це просто колосальна робота. І не думаю, що йому це під силу, особливо в тому середовищі дезінформації, яку, на мою думку, навколо нього створюють", - ділиться ексмайданівець. 

Дацюк каже, що виїхати за кордон не думав, хоч і не бачить перспектив в Україні. Як і йти в політику, як численні майданівці, не хоче.

"Не думаю, що еміграція хороший варіант. У мене хороша зарплата. Я б хотів працювати на благо Батьківщини, але, на жаль, тут все летить в тартарари і можливості такої немає", - говорить він.

Ветеринар, "атошник" і керівник платформи Пінчука

27-річний львів'янин Роман Шаран, який отримав легкі тілесні ушкодження під час розгону студентського Майдану, через два роки після революції закінчив львівську ветеринарну академію і влаштувався на молочну ферму.

До речі, він вимагав через суд з тодішнього мера Києва Попова, якого звинувачували у пособництві силовикам, 200 тисяч гривень компенсації. Правда, в суді не можуть виразно пояснити, чому цю суму слід стягнути з Попова.

Роман Шаран Страна

28-річний киянин Віталій Кузьменко - один з тих, хто під час розгону постраждав найбільше. У нього був перелом руки і струс мозку. Він був і залишився ідейним.

Кузьменко тоді навчався на історика в інституті імені Грінченка, але науку хотів залишити для душі і планував розвивати свій маленький бізнес - інтернет-магазин з продажу електроніки, який відкрив незадовго до Майдану. 

Однак після початку війни пішов воювати на Донбас. Два роки служив розвідником, додому повернувся в 2016 році та пішов у ветеранський рух - торік розробляв проект створення так званого Міністерства ветеранів.

Зараз Кузьменко працює в громадській організації, яка займається моніторингом і впровадженням стандартів добродіяння і благодійності в Україні". 

Виталій Кузменко Страна

Ветеранськими справами зайнялася і зовсім юна киянка Івона Костина, яка пішла на Майдан через півроку після закінчення школи, в 17 років, а торік очолила платформу Veteran Hub, фінансовану Віктором Пінчуком. 

Шість років тому вона вчилася на бармена, вважаючи це легкою освітою.

"Я хотіла подорожувати", - пояснювала дівчина, яка в дитинстві встигла пожити в Африці, де її батько працював в українському посольстві, а в 16 років батьки відпустили її одну в поїздку по Європі. 

Костина мріяла навчатися у закордонному університеті.

Івона Костина Страна

"Не бачила тут можливостей для розвитку, отримання якісної освіти, реалізації цікавих проектів. Одразу після школи я не планувала нікуди вступати: це було б дурістю - у 16 років я не можу знати, чим буду займатися, яку освіту мені треба отримати. Тому я вирушила в подорож - три місяці їздила автостопом по Європі", - розповідала Костина, яка керувала однією з 20 кухонь, організованих на Майдані через кілька днів після розгону студентів, під який потрапила сама. 

Курси барменів Костина так і не закінчила, почала їздити волонтером в зону АТО і стала співпрацювати з організацією "Побратими", з якої створили Veteran Hub - організацію для допомоги ветеранам, яку рік тому в телецентрі "Олівець" відкривали Пінчук з дружиною Оленою (донькою Кучми), і Кличко.

загрузка...
загрузка...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...