Різдво по-григоріанськи, Катерини та День Святого Миколая: Історія і традиції найбільших передноворічних свят

Різдво по-григоріанськи, Катерини та День Святого Миколая: Історія і традиції найбільших передноворічних свят
Фото з відкритих джерел

Грудень багатий на великі релігійні свята, з якими пов’язані незвичайні обряди та традиції

Протягом всього першого місяця зими триватиме Різдвяний піст, тому, незважаючи на кілька великих та веселих за своєю суттю свят, варто відзначати їх, дотримуючись гастрономічного та емоційного аскетизму.

А от що мається на увазі під "великими святами" з релігійного календаря грудня – розповідаємо далі.

4 грудня – Введення в храм Пресвятої Богородиці

Цього дня православні християни згадують, як батьки Діви Марії – святі праведні Іоаким та Анна привели її трирічну до Єрусалимського Храму.

Вони хотіли присвятити свою доньку служінню Господу, таким чином подякувавши за боже благословення стати батьками у немолодому віці. Річ у тім, що задовго до цього, не маючи ще дітей, Іоаким та Анна пообіцяли Богові – якщо дитина все ж народиться, то вона служитиме Йому. Так і сталося – Марія жила при Єрусалимському Храмі до дня, коли її заручили з Йосипом.

Цікаво, що незважаючи на піст, цього дня дозволяється їсти рибу. Не можна пускати в дім літніх жінок – вважається, що так накличете на себе біду та збитки. До речі, також варто бути обережними з тими, хто хоче позичити у вас з дому що-будь: гроші, продукти, одяг, хатні дрібниці. Цього дня не можна нічого нікому позичати.

Діва Марія – покровителька жінок, тому у день Введення в храм Богородиці жінки йдуть до церкви та, молячись, просять у Пречистої допомоги та щастя.

7 грудня – День пам’яті святої великомучениці Катерини

Згідно з народними повір'ями, Свята Катерина є "Христовою нареченою", покровителькою кохання та шлюбу, і може допомогти незаміжнім дівчатам знайти суженого.

Катерина народилася у другій половині III століття в Олександрії у заможній родині, зазнала тортур та була вбита за віру, до якої її долучила мати. Одразу після хрещення Катерині наснився сон, в якому Господь подарував їй перстень, цим ніби заручивши її з собою. Прокинувшись, дівчина побачила на пальці справжній перстень. Відтоді Катерина почала проповідувати християнство.

Пізніше вона дуже сподобалася римському імператору Максиміну, і він вирішив схилити її на свій бік, переконавши або змусивши відректися від віри. Та вона відмовилася, за що її було страчено.

У давні часи 7 грудня дівчата ворожили, зрізали вишневі гілочки і ставили їх у воду біля ікон. Якщо до Старого нового року гілка зацвітала, то дівчина мала скоро вийти заміж. Також цього дня дівчата приходять до храму, ставлять три свічки перед іконою Святої Катерини та моляться за щасливе заміжжя.

13 грудня – день Андрія Первозваного

Це день пам'яті мученицької смерті Христового апостола Андрія. Він проповідував християнство у Скіфії і, за переказами, дійшов до Києва. Тут Андрій поставив на пагорбі хрест, промовивши: "Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа".

Цього дня не дозволяється працювати – ані фізично, ані інтелектуально. Дівчата зазвичай ворожили і разом з хлопцями проводили "Андріївський" обряд – "Калиту", випікаючи круглі коржі ("калити"), схожі на сонце, з діркою всередині.

"Калиту" прив'язували високо під стелею, а молодь із зав'язаними очима мала дострибнути до неї і відкусити шматочок.
Раніше на селі дівчата, котрим час під вінець, мали свою традицію на Андрія. Вони сходилися до будинку самотньої жінки та разом пекли пампушки. Кожна дівчина брала по одній пампушці, відмічала її якось та клала на низенького стільчика. Тоді до хати впускали хазяйського собаку – чию пампушку він їв спочатку, та дівчина і мала першою вийти заміж.

17 грудня – День Великомучениці Варвари

Цю святу вважають захисницею від раптової та насильницької смерті. Варвара народилася у ІІІ столітті у місті Іліополь Фінікійський у родині язичників. Проте після того, як вона дізналася про християнство, вирішила присвятити своє життя служінню єдиному Богові.

Через те, що вона була надзвичайно красивою, батько зачинив її у башті, аби вберегти від чужих очей. А дізнавшись про її віру, віддав Варвару під варту. Правитель Мартіан вмовляв її відректися від віри, а коли зрозумів, що не вдасться, наказав її батькові самому здійснити "правосуддя". Так батько відрубав голову власній доньці. Однак пізніше він та Мартіан були спалені блискавкою.

19 грудня – День святого Миколая

Свято відзначають православні християни. Це без перебільшення найулюбленіше дитяче свято з подарунками. Католики відзначають День святого Миколая 6 грудня – за григоріанським календарем.

Це свято виникло після 345 року на честь безкорисливого, благочестивого та щедрого християнина Миколая, котрий  служив єпископом у стародавній Лікії (тепер це територія Туреччини).

Миколай був заможною людиною, проповідував християнство та завжди допомагав бідним та бездомним дітям і дорослим. Він став найвідомішим та найславетнішим благочинником у християнському світі.

Вже кілька століть щороку вранці 19 грудня слухняні діти неодмінно знаходять під подушкою, під ліжком, під ялинкою або у капцях подарунки. Цікаво, що у Скандинавських країнах неслухняна малеча часто отримує вугілля як застереження – аби отримати тепло для себе, треба віддати його частину ближньому.

До речі, саме цього дня під егідою ООН відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

22 грудня – День святої Ганни

Це свято пов'язане з непорочним зачаттям Ганною доньки Марії, котра стала Матір’ю Ісуса Христа. Ганна прожила зі своїм чоловіком Іоакимом 50 років, але не мала дітей. Нарешті вони майже зневірилися стати батьками, і тоді Іоаким постився у пустелі 40 днів та молився про дитину. Бог почув їх і вустами Архангела Гавриїла сповістив, що її дочка Марія подарує спасіння всьому світові.

22 грудня – найкоротший день року та зимове сонцестояння, у народі назване "народинами сонця". У давнину цього дня вагітні жінки не бралися за роботу. На Ганни починали білити у хатах та готувати різдвяні прикраси: солом’яних "павучків" і "їжачків".

24 грудня – Святвечір або Навечір'я Різдва

Цього дня католики відзначають Святвечір, коли Пречиста Діва Марія народила Ісуса. Ввечері 24 грудня – найсуворіший піст, який закінчується з появою на небі першої вечірньої зірки. Тоді ж у католицьких храмах служать перші різдвяні богослужіння.

Родина збирається за святковим столом, на якому лежать оберемки сіна, як нагадування про Вифлиємські ясла, домашні читають уривок з Євангелія та співають першу колядку.

25 грудня – Різдво по-григоріанськи

Найбільше свято католицького світу на честь народження у Вифлиємі Божого Сина, що випадає на найдовшу ніч у році. Різдво православних християн (східного обряду) святкується 7 січня.

Головний символ свята – пишно вбрана смерека чи ялина, яка стоїть у домівці. Спершу ця традиція була виключно язичницькою, що прийшла з німецьких обрядів, де ялина – це символ життя. Пізніше до Центральної та Північної Європи прийшла ялинка, прикрашена барвистими іграшками, як символ райського дерева з плодами. На Різдво прийнято заломлювати "різдвяний хліб", освячений напередодні у церкві, і їсти його перед святковим обідом та під час привітань одне одного.

Найвідомішими різдвяними символами є:

  • Вічнозелений вінок з чотирма свічками, які запалюються поступово, аби освітити шлях Господа.
  • Багато свічок у домі – вони символізують силу вогню, що здатне знищити темні сили.
  • Подарунки – за повір’ями, подарувати їх цього дня можуть Ісус Христос, Святий Миколай, чарівні гноми або Санта Клаус.
  • Різдвяний дзвіночок, що вітає народження Христа і розганяє темних духів.

25 грудня проводяться три богослужіння: перше – опівночі, що символізує єдність Отця і Сина, друге – на світанку, під час народження Божого сина і третє – вдень, коли вість про народження Христа доноситься до віруючих.

Традиційні святкові страви, що готують у різних країнах світу напередодні католицького Різдва, вражають розмаїттям. До прикладу, в Америці обов’язковий герой святкового столу – індичка з журавлинним соусом.

В Австрії та Угорщині дотримуються протилежних поглядів і птицю не готують взагалі – так з дому нібито відлетить удача та добробут.

Литовці полюбляють готувати кутю, рибні страви та багато пісних частувань. Данці смажать гуску та качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку рисову кашу, щедро приправлену родзинками та корицею. Жителі скандинавських широт смажать порося, готують м'ясні копченості та варять традиційний солодовий напій.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...