live

Приватизація в Україні: Втрачені технології і стратегічні підприємства за безцінь

Сергій Лямець
Сергій Лямець

Журналіст, блогер

Трипільська ТЕС

Дмитро Товстоног/Wikipedia

В Україні триває приватизація державних підприємств, що є розумним рішенням, так як ефективно ними управляти – неможливо. Але чи зможе Кабмін впоратися з цим завданням продуктивно або розпродадуть їх за безцінь, адже їх роками вганяли в збитки, щоб занизити ціну.

Про це пише Сергій Лямець на своїй сторінці в Facebook.

Подивився список підприємств, виставлених на приватизацію. Змушений погодитися з позицією Кабміну - все продати.

Розібратися в цьому достатку заводів, інститутів і станцій - неможливо. Ефективно управляти ними - неможливо. У кожного своя специфіка, і навіть самий геніальний мозок не здатний одночасно вникати в роботу кінного заводу, спиртозаводу, торфодобувного підприємства, портів і шовкопрядильного підприємства. Чи потрібно мати апарат міністерства економіки в 1000 чоловік, або вже все відпустити і забути.

Вже зрозуміло, що буде жопа. Не тому, що неможливо, а тому що це Україна, дитинко. Нормальної ціни не дадуть. Половину підприємств розпродадуть під нуль, щоб "відбити" вкладене. На вільній землі побудують житлові будинки або ТРЦ. Впевнений, що будуть навіть трагічні історії, де люди роками берегли унікальне виробництво, а потім прийшов новий власник, і настав пц (кінець. - Ред.).

Звичайно, все можна організувати по-людськи. Зібрати нормальний колектив у Фонді держмайна, прописати інвестиційні зобов'язання, налагодити контроль. Давати по ****(бити по обличчю, - ред.), якщо будуть порушувати, відбирати і штрафувати. Але дивлюся я на самокатників - хто буде цим займатися? Сенниченко? Гончарук? Милованов? Ви їх бачили?

Сподіваюся, ці люди виконають хоча б найменше. А це два пункти:

1. Не виставляти на продаж те, що повинно залишитися державі. А це, умовно, оборонні заводи, "Охматдит" і все те, що не можна віддавати бізнесу. Що можна, а що не можна - легко зрозуміти, виходячи зі здорового глузду. Наприклад, взагалі в світі обленерго запросто можуть бути приватними. Але в нашій країні, де не працюють ні АМК, ні Нацкомісія з тарифами, такі рішення мають погані наслідки. Ми вже віддали Ахметову і Порошенко обленерго, і тепер вигрібаємо це тарифами для злиденної країни.

2. Не продавати за $10 мільйонів об'єкти, які можна продати за $1 млрд. Це дуже просто. Є підприємства кшталт ОПЗ або "Центренерго", які повинні коштувати дуже дорого. Їх спеціально вганяли в збитки, щоб занизити ціну. Мовляв, кому вони потрібні - вони ж збиткові. Це брехня, звичайно.

Я не вірю в цей Кабмін. Вже не вірю, що Зеленський здатний забезпечити такий підхід. Не бачу поки жодної сили, яка могла б це зупинити. Хіба що, воля Господа. Але я прошу вибачення, не вистачало ще Господу влазити в приватизацію. Зовсім вже сюр (сюрреалізм, ред.) якийсь.

Сергій Лямець

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...