У Лондоні поховали радянського дисидента Володимира Буковського

Володимир Буковський

Буковського поховали на Гайґетському кладовищі

19 листопада на історичному Гайґетському кладовищі у лондонському Кемдені поховали колишнього радянського політичного в’язня, дисидента, публіциста і письменника Володимира Буковського.

Він помер 27 жовтня у Кембриджі, – повідомляє Радіо Свобода.

Похорону передувала релігійна служба за православним обрядом – таке захотіли родичі.

Прапор польського руху "Солідарність" несла за труною делегація Польщі. Її представник зачитав прощальну промову прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. Також виголосив промову колишній в’язень радянських таборів, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Як зазначає Міжнародне французьке радіо, з промовами також виступили чеченський емігрант, генерал Ахмед Закаєв, колишні дисиденти і представники білоруської опозиції, представники молдавських і румунських організацій, британських університетських кіл та радянської еміграції в Лондоні.

Довідка.

Володимир Буковський народився 30 грудня 1942 року у евакуації – у Башкірії, місті Белебей у родині радянського письменника і журналіста. З евакуації сім’я повернулася до Москви, де хлопчик пішов до школи. Правда, отримати середню освіту йому не судилося через категоричні погляди, направлені проти комуністичної ідеології.

Справа у тім, що 14-річний Буковський почув приголомшливі факти, що свідчили про масштаби сталінських репресій, які не піддавалися опису, і вирішив для себе раз і назавжди протистояти цій владі. У 1959 році, коли йому було всього 17, сталася його перша "сутичка" з режимом – тоді він брав участь у виданні рукописного журналу, за що був виключений зі школи. Свою освіту Володимир продовжив у вечірній школі, а за рік вступає на біолого-ґрунтовий факультет Московського державного університету.

У 1960 році Буковський знайомиться з дисидентами Юрієм Галановським та Едуардом Кузнєцовим та разом вони запроваджують молодіжні збори біля пам’ятника Володимиру Маяковському у Москві. Так утворилася підпільна спільнота "Маяковка". Влада в принципі не могла залишати "Маяковку" у спокої, тому час від часу арештовувала учасників зібрання. Якось і у Буковского провели обшук та вилучили його "революційний" текст. Його карають тим, що не допускають до сесії і як результат – у 1961 році відраховують з вишу.

Після виключення він береться за виготовлення фотокопій заборонених книг. За це його і арештовують вперше у 1963 році – дисидент копіював книги інакодумця Милована Джиласа, забороненого у СРСР. Тоді молодого Буковського, як і багатьох інших шістдесятників, визнали неосудним та відправили до психлікарні. Звідти він вийшов за два роки і одразу розпочав готувати "мітинг гласності". Тоді його знову поміщають у психлікарню на рік. Цікаво, що цього разу вийти з лікарні йому фактично допоміг Захід – тоді на підтримку шістдесятника виступила міжнародна організація Amnesty International, і й ого випустили.

Втретє Володимира Буковського арештували у 1967 році за організацію акції протесту проти арешту кількох дисидентів у Москві. Його засудили до трьох років таборів, які він повністю відбув. У 1970 року колишній в’язень повертається до Москви і стає вже одним з лідерів дисидентів. До речі, саме Буковський тоді активно спілкується із західними ЗМІ та розповідає про політичних в’язнів, стосовно яких застосовувалися психіатричні репресії радянської так званої "каральної медицини". Радянські спецслужби офіційно попередили його про кримінальну відповідальність, якщо він не припинить повідомляти про порушення прав людини у СРСР.

"Домовитися" з ним не вийшло і у 1971 році його арештовують вчетверте за антирадянську пропаганду та засуджують до 2-х років в’язниці та 5-ти років висилки. Там він разом з психіатром Семеном Глузманом пише "Довідник з психіатрії для інакодумців" для тих, кого торкнулася "каральна медицина" Радянського союзу.

У 1976 році Володимира Буковського обміняли на чилійського політичного в’язня – лідера Комуністичної партії Чилі Луїса Корвалана. Отож, радянського дисидента разом з матір’ю відіслали подалі від Союзу, натомість Корвалан отримав політичний прихисток у СРСР.

Опинившись у Великій Британії у 1976 році, 34-річний дисидент нарешті міг отримати вищу освіту та працювали вільно. Володимир Буковський закінчив Кембриджський університет, ставши нейрофізіологом, та написав кілька автобіографічних книг, як-от: "І повертається вітер" (1978), "Листи російського мандрівника" (1980).

Суспільне життя Буковського і у Великій Британії було насиченим та активним. Приміром, у 1992 році він виступив експертом у справі "КПРС проти Єльцина" у Конституційному суді РФ. Так він отримав доступ до архіву секретних документів ЦК КПРС та КДБ, відсканував документи на свій комп’ютер та видав архів, пізніше написавши за ним книгу "Московський процес" (1996 рік). У 1979 році Буковський виступає проти введення радянських військ до Афганістану. У 1980-му році організовує бойкот московської Олімпіади-80, а у 1983 разом з Едуардом Кузнєцовим створює міжнародну антикомуністичну організацію "Інтернаціонал спротиву". Пізніше у Великій Британії радянський дисидент стає віцепрезидентом британського консервативно-лібертаріанського аналітичного центру Асоціація свободи.

У 1992 році Володимира Буковського висували кандидатом на посаду мера Москви, а у 2007 році кілька політичних сил РФ навіть пропонували йому взяти участь у президентських виборах.

У 2002 році у Кембриджі Буковський зустрічався з відомим російським опозиціонером Борисом Нємцовим. Вони обговорили дії російської опозиції – тоді легендарний шістдесятник закликав Нємцова перейти у жорстку опозицію до Володимира Путіна.

У 2014 році британська поліція обшукала дім Буковського – правоохоронцям стало відомо, що з комп’ютера у цьому будинку, заходили на сайти з дитячою порнографією. На електронних носіях у домі знайшли двадцять тисяч фотографій та відеороликів з дітьми.

У 2015 році Королівська прокуратура Великої Британії звинуватила Буковського у зберіганні дитячої порнографії. Сам же обвинувачений підкреслював, що страждає на невиліковну хворобу і категорично не погоджувався з обвинуваченнями. Він зазначав, що британська прокуратура зруйнувала його репутацію, не плануючи ані вибачатися, ані спростовувати "хибні" висновки слідства. Власне, суд у цій справі проводжувався з 2014 до 2018 року – протягом цього часу судові слухання часто відкладалися через стан здоров’я Буковського. У 2015 році між слуханнями йому навіть зробили операцію на серці. Однак у лютому 2018 році судовий процес все ж призупинили через незадовільний стан здоров’я підсудного.

"Єдиний шанс сьогодні врятувати Росію від тоталітаризму, що зароджується, дати можливість нормального життя новому поколінню – це створення сильної демократичної опозиції нинішньому режиму" – 2002 рік.

"Зароджувалася дивовижна співдружність, згодом названа "рухом", де не було керівників і керованих, не розподілялися ролі, нікого не втягували і не агітували. Але за повної відсутності організаційних форм діяльність цієї співдружності була надзвичайно злагодженою. КДБ, заарештувавши чергового "лідера", з подивом виявляв, що рух від цього не ослаб, а часто й посилювався" – про дисидентський рух у СРСР.

"Як "лікування збуджених", а точніше сказати – покарання, застосовувалося, головним чином, три засоби. Перше – аміназин. Від нього зазвичай людина впадала в сплячку, отупіння і переставала усвідомлювати, що з нею відбувається. Друге – сульфазин, або сірка. Цей засіб викликав сильний біль і лихоманку, температура піднімалася до 40-41 С і тривала два-три дні. Третє – "укрутка". Ув’язненого туго замотували з ніг до пахв мокрим, скрученим джгутом простирадлом. Висихаючи, воно стискалося і викликало страшний біль, печіння в усьому тілі. Зазвичай від цього скоро втрачали свідомість. Тоді пацієнту трохи послаблювали "укрутку", давали прийти в себе, а потім знову закручували. Так повторювалося кілька разів" – про каральну психіатрію в СРСР.

"У тому-то й вся штука, що, поки люди не навчаться вимагати [у влади] те, що їм належить по праву, ніяка революція їх не звільнить. А коли навчаться – революції вже не буде потрібно".

загрузка...
загрузка...
Loading...