Новини » Політика 106 Читать эту новость на русском

Реформа Макрона зупинить розширення ЄС?

Bloomberg
Bloomberg
Реформа Макрона зупинить розширення ЄС?
З відкритих джерел

У жовтні президент Франції Еммануель Макрон заблокував початок переговорів про вступ Македонії та Албанії в ЄС. Тепер Франція пропонує реформувати процес розширення Євросоюзу, але пропоновані зміни швидше можуть втопити в бюрократичних баталіях подальше розширення Євросоюзу.

Про це пише Bloomberg.

Уряд Франції ясно дав зрозуміти, що мав на увазі президент Еммануель Макрон, говорячи про реформування процесу вступу до ЄС, яке він вважає необхідною попередньою умовою для подальшого розширення союзу. Але пропонована процедура нітрохи не краща від тієї, що діє зараз. Швидше за все, Макрон просто намагається втопити в бюрократичних запереченнях питання про подальше розширення Євросоюзу.

Це стратегічна помилка.

Чинна процедура вимагає від країн-кандидатів на вступ визнання та реалізації європейських правил в 35 областях. Вони повинні довести свою відданість демократії і владі закону, а також свою здатність функціонувати в якості ринкових економік. Не має значення, з яких галузей країна почне здійснювати зміни. Успіхи по всіх 35 напрямах регулярно оцінюються, і країну-кандидата повідомляють про те, в чому вона недопрацьовує. Це досить чіткий і добре перевірений процес, головним підсумковим призом в якому є прийом до Євросоюзу.

У вихідні дні європейське видання "Політико" опублікувало французький неофіційний документ, поданий на розгляд решти країн-членів ЄС, в якому містяться пропозиції про реформування процесу розширення. Там звучить думка про зміну чинного процесу відповідно з чотирма принципами: його треба зробити більш поступовим, потрібно ввести чіткі і легко перевірювані умови для переходу від одного етапу вступу до іншого, треба пов'язувати проходження кожної перевірки з відчутними економічними вигодами, необхідно запровадити правило, що свідчить, що процес можна повернути і в зворотному напрямку.

На папері ці зміни здаються вельми значущими. Схоже, французи хочуть ввести декілька рівнів членства, кожен з яких матиме власні привілеї у вигляді участі в різних програмах ЄС. А приєднання до безмежного загального ринку як повноправного члена стане кінцевим етапом.

Але на практиці наявний процес не так вже сильно відрізняється від пропонованих змін. Цей процес оборотний до прийняття країни-кандидата в члени ЄС, критерії набуття ясні і зрозумілі, а ЄС має право в будь-який момент скоротити або збільшити обсяг привілеїв, що надаються претендентові на вступ. У всіх країн на Балканах, які ЄС може з часом прийняти в свої лави (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія), є з Євросоюзом так звані угоди про стабілізацію та асоціацію. Цими угодами регулюється процес поступового формування зон вільної торгівлі. Країни-кандидати можуть брати участь у певних програмах ЄС, причому це і стосується тих держав, з якими ще не розпочато офіційні переговори про членство.

А що стосується оборотності процесу, то приклад Угорщини і Польщі показує, що країни, ставши повноправними членами Євросоюзу, можуть відкинути деякі його принципи — коли вже надто пізно навіть думати про їх виключення.

Якщо Макрон хоче, щоб ЄС продовжував розширюватися, у нього немає підстав вимагати запропонованих у документі змін до початку переговорів з Північною Македонією і Албанією. Якщо цим країнам у процесі переговорів буде запропоновано конкретний графік вступу, вони навряд чи стануть заперечувати. Насправді, зустрівшись минулого тижня з Макроном, президент Північної Македонії Стево Пендаровський (Stevo Pendarovski) написав у Твіттері, що він не має нічого проти "зміненої методології переговорів про вступ до ЄС, яка зробить процес прийому більш досконалим".

Однак в документі йдеться, що Франція хоче домогтися від Єврокомісії прийняття пропозиції у відповідності з її ідеями до січня 2020 року. Навряд чи це можливо з урахуванням того, що комісія зайнята передачею повноважень новому голові Урсулі фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) і новому складу єврокомісарів. Портфель відповідального за розширення пообіцяли Угорщині, але кандидат на його одержання Олівер Варгеї (Oliver Varhelyi) був затверджений Європарламентом лише в понеділок.

Якщо інші європейські лідери погодяться на пропозицію Макрона, і м'яч перейде на бік Варгеї і фон дер Ляєн, то розбиратися з їхніми рішеннями доведеться все тим же європейським лідерам. Чим довше триватиме цей процес, тим більше буде задоволений Макрон, тому що французькі виборці проти розширення.

Але поводитися так ЄС зможе лише в тому випадку, якщо балканські країни будуть слухняно чекати того моменту, коли голландці, французи, німці та скандинави визнають їх європейцями. Дослідники, котрі  вивчають процес вступу в ЄС, сходяться на думці, що базисні зміни в нових країнах-членах здійснюються заради вступу в цей клуб, а не тому що місцева еліта вважає європейські правила якимись особливо мудрими і благотворними. Як написала в минулому році Ася Желязкова (Asya Zhelyazkova) з роттердамського Університету Еразма, ці зміни залежать від надійності і достовірності обіцянок про вступ. Але саме їх намагається підірвати Макрон.

В лавах політичної еліти балканських країн, проти яких виступає Макрон, є люди, не дуже задоволені ЄС. Наявного рівня співпраці з блоком цілком достатньо для того, щоб вони могли збагачуватися, і таке співробітництво не заважає функціонуванню дуже великого неформального сектора економіки цього регіону. Насправді ВВП цих країн зростає такими ж темпами, як і у більшості недавно прийнятих членів Євросоюзу.

Якщо ЄС буде і далі відштовхувати охочих вступити до його лав, він ризикує сусідити з регіоном, що є чорним ходом для контрабандистів, торговців людьми і всіх інших злочинців, якими заправляють незадоволені націоналістичні влади. У такій ситуації не можна виключити виникнення локальних конфліктів за участю членів Північноатлантичного альянсу, таких як Албанія та Чорногорія.

Що ЄС і зокрема Франція отримають натомість? Звичайно, не те, чого очікують виборці з гурту противників імміграції. Трудові ресурси потенційних членів Євросоюзу вже значно зменшилися внаслідок еміграції, в основному в країни ЄС. В Албанії кількість людей, які емігрували в період з 1990 по 2017 роки, складає близько 40% від сьогоднішнього населення країни. У Боснії і Герцеговині цей показник дорівнює майже 50%, а в Чорногорії і Північної Македонії таких людей більше чверті.

Опір розширенню ЄС у Франції та інших країнах Західної Європи невиправданий. Замість того, щоб потурати страхам виборців, відповідальні керівники повинні пояснювати, чому розширення має сенс. Серед іншого, цей процес ще більше убезпечить зовнішні кордони ЄС. Макрон подає поганий приклад своєю пропозицією про непотрібну реформу.

Леонід Бершидський

За матеріалами: ІноЗМІ

загрузка...
загрузка...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...