Новини » Політика 86 Читать эту новость на русском

Парламентські вибори в Білорусі: Репетиція головних виборів

Парламентські вибори в Білорусі: Репетиція головних виборів
slovoidilo.ua

Вибори парламенту в Білорусі сподобалися спостерігачам СНД і Шанхайської організації співробітництва. Вони заявили, що виборча кампанія пройшла спокійно, організовано і відкрито. Але спостерігачі від ОБСЄ і ПАРЄ залишилися незадоволеними, стверджуючи, що вибори пройшли спокійно, але не відповідали важливим міжнародним стандартам демократії.

Про це пишет фонд "Українська політика".

У Білорусі 17 листопада пройшли вибори до парламенту країни. Експерти та білоруські ЗМІ бачать в них підготовку до наступних президентських виборів  у 2020 році. ЦВК Білорусі акредитував на парламентських виборах понад 1000 міжнародних спостерігачів — від СНД, Шанхайської організації співробітництва, Ради Європи та ОБСЄ. Національних спостерігачів — майже 28 тисяч, але більшість з них представляють провладні партії і громадські організації. Національна незалежна кампанія спостереження "Право вибору", до якої входять вісім громадських і політичних організацій, спостереження проводить тільки у 9 округах зі 110, а до складу виборчих комісій увійшли не більше 2,5 відсотків незалежних представників,  представників провладних партій у комісіях — від 93 до 100%.

За інформацією білоруського Центрвиборчкому за кілька годин  до закінчення голосування вибори відбулися у всіх областях та виборчих округах. Явка, за повідомленням ЦВК, склала 77,22%, підрахунок пройшов дуже швидко. Вже опівночі були відомі прізвища усіх депутатів. Конкурс на депутатське крісло склав майже п'ять чоловік на місце. Більше сотні  потенційних кандидатів отримали відмову в реєстрації — в основному через визнаними недійсними підписів підтримки і неточностей в деклараціях про доходи та майно.

Верхня палата парламенту — сенат, що не обирається народом, вже практично сформована: по вісім сенаторів від кожної області і вісім від Мінська надали місцеві Ради депутатів. Ще вісім осіб призначить своїм указом президент Лукашенко.

В нижній палаті парламенту не буде жодного опозиціонера – лише провладні партії. Щодо майбутніх президентських виборів Лукашенко додав, що в наступному році висуне свою кандидатуру на пост президента. Нинішні парламентські вибори багато хто з експертів називають своєрідною артпідготовкою до виборів президентських.

При цьому спеціальний координатор ОБСЄ Маргарета Седерфельд в понеділок, 18 листопада, у Мінську заявила, що вибори пройшли спокійно, але не відповідали важливим міжнародним стандартам демократичних виборів.

Фонд "Українська політика" звернувся за коментарем — як з приводу виборів, що пойшли, так і за соцдослідженням групи "Рейтинг"  до  керівника Аналітичного центру ЕсооМ, члена Громадсько-консультативної ради при Міністерстві освіти Республіки Білорусь Сергія Мусієнка.

У Білорусі спостерігачі від ОБСЄ і ПАРЄ традиційно були незадоволеними парламентськими виборами, що пройшли в неділю. Білорусь як завжди була готова до конструктивної критики, але ми ніколи не дозволяли безпідставне і тотальне паплюження, не особливо аргументоване, за заздалегідь приготованим шаблоном, як сталося і на цих виборах. Навіть на тлі загальної нормалізації з Заходом є окремі рецидиви — не всі перебудувалися або, навпаки, залишають коридор для повернення до політики санкцій.

Місії спостерігачів СНД і ШОС заявили: "Виборча кампанія пройшла спокійно, організовано, відкрито, гласно і на конкурентній основі, у повній відповідності з національним законодавством і нашими міжнародними зобов'язаннями". Ось такий виникає традиційний баланс сил. Головне, що це влаштовує білоруський народ, і ми не збираємося на догоду комусь "переробляти" вибори. Добре, що хоч вибори до Ради Республіки – верхню палату білоруського парламенту — пройшли напередодні взагалі без зауважень. Від кожної області і Мінська обрані по вісім сенаторів, ще вісьмох має право призначати президент Олександр Лукашенко і в цьому поки основна інтрига.

Дуже слабо на парламентських виборах виступила опозиція, як би знехочу, через силу. Виною тому   проблеми з креативністю та ресурсами в опозиційних партій. Можливо, є проблеми з фінансуванням. Разом з опозицією, активність у нинішній виборчій кампанії виявили і провладні кандидати та партії — у багатьох округах вони навіть конкурували між собою. На відміну від опозиційних, начебто "провладний" кандидат, член-кореспондент НАН, професор-археолог і депутат попереднього скликання Ігор Марзалюк у своєму агітаційному кліпі заспівав, показав непогану фізичну форму і навички володіння прийомами рукопашного бою. Його агітацію можна назвати цілком успішною: кліп через кілька тижнів зібрав понад 30 тисяч переглядів.  До речі, в цілому по країні, явка склала більше 77%, але в його  Могильовській  області, вона досягла 82,30 відсотка від кількості виборців у регіоні — явно пісня академіка спрацювала. Взагалі ця виборча кампанія відрізнялася ходінням виборців не лише на пікети, але й потужним виходом в соціальні мережі. От, наприклад, у незалежного кандидата Андрія Савіних до початку кампанії було менше 200 передплатників, але кадровий дипломат із 26-річним стажем роботи в МЗС і Посол в Туреччині, особливо цього не потребував. За час виборчої кампанії кількість його абонентів зросла до 1300 чоловік, він розкрутив логотип своєї виборчої кампанії – "Зерна Перемоги", яка отримала підтримку не тільки в його виборчому окрузі і по всій країні.

В новому парламенті Білорусі — два кадрових дипломата. Обраний Валерій Воронецький, голова постійної комісії з міжнародних справ Палати представників Національного зборів Республіки Білорусь шостого скликання, раніше він був послом в Австрії. Думаю, що в парламенті сьомого скликання розгорнеться серйозна конкуренція за посаду голови однієї з ключових комісій — з міжнародних справ. У новій Палаті буде чимало яскравих і цікавих людей. У Палату представників національних зборів, за даними ЦВК, обрані представники Патріотичної партії, Республіканської партії праці і справедливості, Ліберально-демократичної партії, Аграрної партії, комуністи, а також представники громадського об'єднання "Біла Русь". Один з найяскравіших депутатів буде, безумовно, Олег Гайдукевич — голова Ліберально-демократичної партії Білорусі, а ось легальних мільярдерів – нікого!

Не можу не зупинитися ще на одній цікавій темі – як для Білорусі, так і для України. Згідно з результатами опитування, проведеного нещодавно Соціологічною групою "Рейтинг" (29 жовтня — 4 листопада 2019) "Динаміка ставлення українців до світових лідерів" показала, що  серед лідерів інших країн найкраще українці ставляться до президента Білорусі Олександра Лукашенка: 66% позитивно. Помилка репрезентативності дослідження – не більше 1,8%.

Цікаве дослідження зробили колеги,  грунтовне. Приємно, що українці назвали Лукашенка кращим світовим лідером і вже не перший раз, це незалежна, стороння оцінка його 25-річної роботи на благо своєї країни. Так, у 2016 році українців, що ставляться до нього позитивно було   63%. Зараз не тільки піднявся позитивний, а знизився негативний рейтинг — 15% (зовсім негативно оцінили його діяльність – 7% опитаних), негативно в 2016 році оцінили  21% респондентів.

Це не тільки миротворча місія Мінського процесу. Звертає на себе увагу пані Ангела Меркель, що йде на другому місці,  має суттєве відставання від першого місця і у відповідях на питання: повністю позитивно оцінюють її — 23% респондентів, в порівнянні з 34% у Лукашенка, це серйозний відрив у симпатіях громадян. Взагалі на тлі 34% безумовна підтримка і висока оцінка лідера Білорусі дуже показова з цієї відповіді: Ердоган отримав – 8%, Трамп – 7%, а Путін – 6% безумовної підтримки. Звертає увагу, що до Путіна – 71% респондентів ставиться негативно, а до інших лідерів "Нормандської групи" з Франції та Німеччині негативне ставлення, синхронно на 17%.

До лідера США, Трампа,  негативне ставлення висловили – 42%, напевно через "не явне" втручання в Українські справи або "занадто" явне не втручання. Його позитивний рейтинг в українців у цілому 30%, у його попередника Б. Обами взимку 2016 був 49%, при негативному – 32%.

Звичайно, очевидно, що думка українського виборця мало хвилює американських лідерів, але може їм вартує зробити висновки і вийти "з-за фіранки" на тлі такого явного падіння довіри? Подібні дослідження, а особливо їх динаміка в розрізі по регіонах та категоріях, дуже важлива для вивчення становища всередині країни. Адже по суті, політик, що думає, розуміє, які категорії громадян хочуть бачити у своєму Лідері ті якості, які мають лідери інших країн. Для кращого розуміння і більш чіткої установки, було б дуже цікаво порівняти відповіді, побудувати кореляції з заданим ще питанням: "Які історичні лідери України або інших держав, вам найбільше імпонують?"

Треба розуміти, що сучасна соціологія, це потужний засіб і важлива підмога для політика. Ми бачимо, що вже регулярно  українці натякають своїм керівникам – беріть приклад з Лукашенка.  Зеленський зараз, по суті,  потрапив у ту саму ситуацію, що і 39 річний Лукашенко в 1994 році. Тільки у вашого президента немає стільки часу і початкова ситуація набагато складніше. Так, Лукашенко у спадок отримав країну без ресурсів, з Нацбанком,  в якому "миша здохла" і купою проблем.

І не було розуміння, що робити. Поради були брехливі або не вірні, він йшов навпомацки, часто всупереч усім і його часто виручала тільки особиста думка і "селянська" кмітливість. Зеленський натомість отримав країну, яка виходила з СРСР в кращому становищі порівняно з іншими республіками, але за ці роки не тільки розкрадена, поділена  і розграбована, не тільки з зовнішніми і внутрішніми проблемами, але і зі стійкою звичкою чиновницького класу красти. Тому і варто, мабуть, Зеленському уважніше подивитися на досвід Лукашенка, особливо молодого! Що ваш президент, правда, іноді робить.

Напрошується, звичайно, як вирішення низки проблем скорочення числа депутатів Ради, а то цей орган (і не тільки у вас в країні) крім як "шоу-базар" не будуть сприймати. Може і провести її поділ на дві Палати, як у нас, або в США.

Але робити це звичайно прислухаючись до думки фахівців (а вони є в Україні) і народу. У тій самій Білорусі, за ініціативою Президента, готується вже Конституційна реформа, спокійно і вдумливо, до цієї роботи вже підключені фахівці і суди, а буде залучатися і новий склад парламенту, і звичайно,  народ. Слова Лукашенка не розходяться з ділами, це бачать не тільки українці. Адже дослідження опубліковано на тлі прориву "блокади" і першого офіційного візиту Олександра Лукашенка в Австрію, за більш ніж двадцять років.

Ось такі виникають думки, дивлячись на результати опитування українських соціологів українських респондентів. Це пряме запитання про лідерів інших країн, але вийшла відповідь для ваших керівників.

P. S. Шановні українські колеги, хочу відзначити так звану гендерну проблему. У новому парламенті Білорусі буде працювати 40% жінок, як в Європарламенті.

Для порівняння. У парламенті ВР восьмого скликання було 12% жінок (49 депутатів з 422 парламентарів). Це найвищий показник за всю незалежність України, але досі нижче середнього показника у світі — 24%.

Всього до Верховної Ради дев'ятого скликання обрано 336 чоловіків (79,8%) та 88 жінок (20,8%). У порівнянні з попереднім скликанням жіночий контингент збільшиться на 39 осіб. Найбільше жінок потрапили в парламент від партії "Слуга народу" – 56.

Проте чим вищий рівень влади – тим менше жінок. На рівні міських рад жінок зараз не більше 20%, а в обласних радах — всього 10%.

Добровільні гендерні квоти використовують понад 55 країн світу, в тому числі Канада, Австралія, Німеччина, Франція, Великобританія, Іспанія і Швеція. Середній показник представленості жінок у національних парламентах країн Європи (членів ОБСЄ) становить 25,6%, у скандинавських країнах — 41,1%.  На думку представників громадських організацій та представників влади, відсоток жінок в українській політиці — дуже низький.

Вперше в історії жінки потрапили в парламент у Фінляндії в 1907 році. Тоді, на перших виборах після того, як жінкам дозволили брати в них участь, у парламент пройшли 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентаріїв), за даними Гельсінського університету. Україна ледве змогла перевищити цей показник в 2014-м. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні   близько 12%. Це 156-е місце в світі за кількістю жінок у парламенті, за даними Міжпарламентського союзу.

Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report 2018, який готують щороку в рамках Всесвітнього економічного форуму, Україна посідає 105 місце з 149 за рівнем політичного представництва жінок.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...