Новини » Спорт 518 Читать эту новость на русском

Україна їде на Євро-2020: Десять секретів команди Андрія Шевченка

Юрій Мазніченко
Юрій Мазніченко
Україна їде на Євро-2020: Десять секретів команди Андрія Шевченка
З відкритих джерел

17 листопада 2015 року збірна України зіграла внічию з командою Словенії у Мариборі (1:1) і вперше в історії завершила двоматчеве протистояння плей-офф кваліфікацій континентальних та світових першостей в свою користь. Рівно через чотири роки команда Андрія Шевченка звела заключний поєдинок відбору до нічиєї (2:2). Але на цей раз виїзна гра зі збірною Сербії вже не мала ніякого турнірного значення – Україна ще в жовтні забезпечила собі футбольне свято улітку 2020 року і буде представлена у фінальній частині чемпіонату Європи.

Україна вже сім років не пропускає форумів серед найсильніших національних команд Європи. Евродебют "синьо-жовтих" датується домашнім Євро-2012, який запам'ятався мільйонам уболівальників переможним дублем Андрія Шевченка у ворота шведів і можливістю об'єднатися з представниками різних країн і культур навколо найпопулярнішої у світі гри з м'ячем.

В 2016 році українці вже самі відібралися на французький Євро, з шостої спроби подолавши до того непоступливу стадію плей-офф. Третя ж спроба головної команди країни виглядає найбільш ґрунтовною: наша команда провела цикл без єдиної поразки, по дорозі принизивши у Львові сербів і обігравши у Києві чемпіонів Європи - португальців.

Ця збірна підкорила серця багатьох уболівальників своєю грою. Коли результат на табло є дзеркальним відображенням того, що відбувається на футбольному полі. А не шкодить заради видовищності каламутних перспектив для подальшої "боротьби за очки в кожному матчі".
Розберемо ж, у чому секрети таких зрілих і закономірних виступів української збірної у кваліфікації Євро-2020.

1. Зміна тактики і організації гри

Коли Шевченко став біля керма збірної України, на першій пресконференції прозвучали слова про те, що він хотів би, щоб національна команда демонструвала привабливий футбол. Багато хто сприйняв ту фразу з великою часткою іронії, як і подальшу обіцянку тренера про те, що збірна України вийде на Євро-2020.
Сумніви у здібностях тренера піти від звичних "захистимося, а попереду – як вийде" прищепити команді вміння грати у видовищний футбол лише посилилися після домашнього фейла від хорватів у кваліфікації ЧС-2018, коли українці пролетіли повз мундіалю.

Але Шевченко пережив у собі ту поразку, прибрав з команди не здатних допомогти виконавців та інших "збитих льотчиків" і все-таки адаптував колектив до свого бачення гри. Він відійшов від бажаної багатьма збалансованої 4-2-3-1 до комбінаційної, що передбачає ставку на контроль м'яча з швидкими переходами 4-1-4-1. Що важливо – сучасного футболу, що йде в ногу з часом. І допоміг йому в цьому…

2. Грамотно підібраний тренерський штаб

Що не кажи, а вступав Шевченка на тренерську посаду в національній збірній без будь-якого серйозного досвіду в професії. Головна заслуга Андрія Миколайовича у сформованій ситуації полягає в тому, що він тверезо підійшов до оцінки власних можливостей і оточив себе професіоналами. Це було помітно ще в іграх збірної минулої кваліфікації, коли Шевченко на післяматчевому спілкуванні з журналістами охоче ділився аналітикою, як і на якому рівні провів матч.

Тренерський штаб оперативно аналізував командні та індивідуальні дії кожного з футболістів, що команда добилася прогресу і яким компонентам необхідно було приділити більше уваги. Тактична зрілість і поставлена командна гра – результат об'ємної рутинної роботи, виконуваної тренерським штабом.

3. Тренерський авторитет

Портал football24.ua

У збірній залишилося не так багато футболістів, які грали разом з Шевченком ще на Євро-2012. Молода генерація захоплювалася тим, як Шева брав "Золотий м'яч" у 2004 році, а потім допоміг дійти збірній України до чвертьфіналу чемпіонату світу в Німеччині. "Люди похилого віку" не всі зуміли перебудуватися на новий тип взаємовідносин "гравець-тренер".
Саме у нинішній кваліфікації Шевченко нарешті позбавився персон, що не піддаються передресируванню : Євген Хачеріді, Ярослав Ракицький, Євген Селезньов, Роман Зозуля. І список цей, напевно, буде продовжуватися, враховуючи не найкращу форму динамівців Дениса Гармаша та Сергія Сидорчука, а також турецький легіон в особах Миколи Морозюка та Артема Кравця.

У чинній збірній не залишилося людей, не готових до трансформації заради поставлених на рейки Шевченка принципів ведення гри.

4. Європейський ігровий досвід

Хто формує кістяк нинішньої збірної? Без кого ця гра команди не здавалася цілісною в поточній кваліфікації? Це гравці, які виїхали з чемпіонату України в європейські клуби. І не просто відправилися пробувати свої сили в більш сильні ліги, а вже домоглися там визнання. Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка – вже ветерани, які продовжують демонструвати високий рівень гри.

Інша справа – Олександр Зінченко, Руслан Малиновський та Роман Яремчук. Хлопці, які навряд чи піднялися на більш високий рівень, якщо б у свій час не зважилися на переїзд в конкурентоспроможніше середовище. Зінченко став основним гравцем в "Манчестер Сіті" Пепа Гвардіоли, Малиновський засяяв у бельгійському "Генті" і пішов на підвищення в італійську "Аталанту", Яремчук грає з "Генком" в Лізі Європи і кладе пачку голів у складі свого клубу у всіх змаганнях.

Чемпіонат України ослаб, але збірна України коли-не-коли стала спиратися на зміцнілих у європейських чемпіонатах виконавців. Це уторована доріжка, якою пішли багато хто з центральноєвропейських держав, що не мають великих коштів у футболі. Яскравим прикладом виступає Хорватія з посередньою лігою, але найпотужнішою командою.

5. Надійність в рамці

sport.politeka.net

Матч проти збірної Сербії став 93-м для Андрія Пятова в національній команді. 35-річний капітан і голкіпер збірної України обійшов легендарного Олександра Шовковського за кількістю проведених матчів за "синьо-жовтих" та увійшов до п'ятірки гвардійців, склавши компанію Анатолію Тимощуку (144 матчі), Андрію Шевченку (111 матчів), Руслану Ротаню (100 матчів) та Олегу Гусєву (98 матчів).

Збірна України в нинішньому відбірковому циклі пропустила лише 4 м'ячі в 8 матчах, й то два з них сталися в заключному поєдинку з сербами, в якому гості вже не були настільки мотивованими, як раніше. Це четвертий результат серед усіх європейських збірних – менше пропустили лише збірні Бельгії (2), Польщі та Італії (по 3). І величезна заслуга в цьому належить саме П'ятову, який зіграв від "дзвінка до дзвінка" всі кваліфікаційні ігри.

Блискучі сейви Андрія в Португалії, надійна гра в Люксембурзі і воротарський кураж у Києві в протистоянні з Роналду і Ко забезпечили збірній України настільки необхідні для виходу на Євро турнірні очки.

6. Ключова роль центрального трикутника

УАФ

Щоб контролювати м'яч і диктувати свої умови на футбольному полі, треба мати сильних виконавців у центрі поля. Шевченко знайшов ідеальний тріумвірат на цю кампанію – Тарас Степаненко в ролі "шістки" разом з парою атакуючих півзахисників Русланом Малиновським і Олександром Зінченком.

Саме з цим підбором гравцем збірна України знаходила баланс в агресії в атаці з надійністю у першій третині поля. Досвід Степаненко допомагав підчищати огріхи в опорній зоні і своєчасно страхувати центральних захисників, а Малиновський із Зінченком отримували більше можливостей розганяти атаки "синьо-жовтих" на чужій половині поля.
Більше того, кожен з виконавців центру поля додав свою родзинку в гру збірної в цій єврокампанії. Досвід великих матчів за "Шахтар" дав можливість Степаненко впливати на контроль м'яча і зміну темпу гри, енергія і далекобійна ліва нога допомогли Малиновському забити три м'ячі, а впевненість Зінченко при грі під пресингом поліпшили гру збірної в цілому у фазі володіння м'ячем.

7. Контрпрессинг при втраті м'яча

Збірна України більше не переходить на щільну гру ззаду при втраті м'яча. Тепер фаза відбору відбувається в максимальній близькості до місця, де м'яч був втрачений. Адже краще спробувати повернути собі м'яч далеко від власних воріт, ніж долати 50 метрів туди і назад, накопичуючи кілометраж і, відповідно, більшу втому за матч.
Контрпрессинг – реальність сучасного футболу. "Ліверпуль", найкраща команда Європи за підсумками минулого сезону, встановила планку для всіх інших, як високо та інтенсивно потрібно вступати у відбір м'яча після його втрати. І це зайвий раз говорить про високий рівень тактичної обізнанності тренерського штабу Шевченка, що впроваджує в гру збірної України прийоми футболу сьогоднішнього дня.

Другий гол Циганкова у ворота сербів у львівському матчі і забитий м'яч Марлоса у виїзному поєдинку проти литовців – яскраві підтвердження вмілого застосування українцями контрпрессинга.

8. Високі підключення крайніх захисників

Роман Малиновський і Кріштіану Роналду 24tv.ua

Висока гра крайніх захисників – ще один тренд європейського футболу останніх років. У "Ліверпулі" величезний вплив на гру команди в атаці мають флангові рейди Ендрю Робертсона і Трента Александера-Арнолда. Вони розширюють командний наступ, дають додаткові опції для комбінаційної гри і створюють чисельну перевагу проти супротивника, що обороняється на флангах.

Шевченко перекваліфікував Олександра Караваєва з півзахисника на захисника, дав шанс дебютувати молодому динамівському захиснику Віталію Миколенко, і ця пара створила левову частку гольових епізодів біля воріт суперників у еврокваліфікаціі.
Можливо, ні Караваєв, ні Миколенко не відрізняються надійністю під час позиційних атак на свої ворота, але їхня енергійність і безкомпромісність на флангах допомогли в червні знищити Сербію, а в жовтні – здолати грізну Португалію в битві за перше місце в групі.

9. Вертикальні закидання за спину захисникам

У більшості випадків збірна України завершувала своє позиційне володіння вертикальними закидами на партнерів, що вриваються у вільні зони.
Так Зінченко знайшов передачею Циганкова, коли українці зрівнювали рахунок в гостьовій зустрічі з командою Люксембургу, так Марлос прихованим пасом вивів Зінченко на побачення з воротарем литовської команди.

Розрив оборони вертикальними пасами між лініями вимагає високого рівня організації гри у наступі і відповідної технічної майстерності від гравців, що володіють м'ячем.

У Шевченка є солідний підбір гравців, здатних втілювати даний тактичний прийом: це вищевказаний трикутник центру поля, і вінгери - Андрій Ярмоленко, Євген Коноплянка, Марлос і Віктор Циганков, які відмінно працюють як з м'ячем, так і без нього.

10. Наявність результативного нападника

Роман Яремчук та Андрій Шевченко УАФ

Головною проблемою всіх збірних до тієї, що вийшла на Євро-2020, була відсутність забивного нападника. Після завершення ігрової кар'єри Андрієм Шевченком позиція форварда тривалий час залишалася однією з найбільш проблемних в національній команді.

Періодично на вістрі атак вистрілювали Артем Кравець і Євген Селезньов, якийсь час "синьо-жовті" грали з Романом Зозулею в атаці, який більше відігравав вінгерам Ярмоленко і Коноплянка, що забезпечував результат.
Зараз у Шевченка є такий нападник – Роман Яремчук. Саме він з чотирма голами став кращим бомбардиром збірної України у відбірковому циклі Євро-2020 і закрив дефіцитну позицію "дев'ятки" в команді.

Крім того, Яремчук показав свою високу ефективність при "стандартах" та грі на "другому поверсі". Роман став автором першого удару по амбіціях португальців в київському матчі і чарівними ударами головою змусив капітулювати воротарів збірної Люксембургу та Сербії.

Юрій Мазніченко

 

загрузка...
загрузка...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...