Новини » Політика 114 Читать эту новость на русском

Україна як поле для чвар Заходу і Сходу

Alba
Alba

Шведське інтернет-видання, присвячене культурі, науці і суспільству

Україна як поле для чвар Заходу і Сходу
Сегодня

Україна замінила Косово і Молдавію на позиції найбіднішої країни Європи, що цілком залежить від позик МВФ. Українцям хотілося знайти більше спільного зі шведами і відхреститися від росіян, але вона стала полем провокацій у відносинах Заходу і Росії.

Про це пише Alba

Літо 1992 року в Києві було дуже спекотним. Я лежав на траві неподалік від Арки дружби народів у парку Хрещатик. Ця тридцятиметрова титанова дуга — радянський монумент, що символізує братство росіян і українців. Вона з'являлася на телебаченні, коли під час музичного конкурсу "Євробачення" її розфарбували в кольори веселки. Насправді в самому парку набагато красивіше, тому навіть не знаю, навіщо я ліг саме біля цієї досить потворної дуги. Але в радянському монументальному мистецтві є щось привабливе.

Я був ще зовсім молодим студентом і в перший раз приїхав до України, отримавши стипендію та можливість пожити тут. Я брав інтерв'ю у представників різних відомств і організацій. Але в той день було дуже спекотно, так що я просто лежав у затінку й читав. З собою у мене була пляшка дуже солоної мінералки і книжка з історії держав Східної Європи.

Я отримав безліч вражень. Гуляв серед старих будівель від Площі Незалежності до Європейської площі, яка раніше називалася почергово на честь Леніна, Сталіна, Адольфа Гітлера і царя, насолоджувався цію короткою студентською поїздкою до міста, розташованого неподалік від чорнобильської "зони", купався в освіжаючому озері у передмісті Києва, яке колись було призначене для партійних функціонерів.

Це було через два з половиною роки після падіння Берлінської стіни і через півроку після розпаду Радянського Союзу. Все старе ще залишалося на своїх місцях, але мрії про нове майбутнє вже набирали силу. Формувалася нова Європа.

Минуло тридцять років. Те, що було майже забуте й залишилося лише в підручниках історії, знову стало актуальним після низки подій, які призвели до зростання напруги і глибокого охолодження між Росією і США/НАТО. За останній рік я написав в Svenska Dagbladet серію статей про нову холодну війну, яка, на мою думку, ще небезпечніше попередньої. З різних причин замість Берліна її епіцентром тепер стала Україна. Україна — розколота, складна і глибоко корумпована країна. Сьогодні вона замінила Косово і Молдавію на позиції найбіднішої країни Європи, що цілком і повністю залежить від позик МВФ.

Криза в Україні має складну природу, а корінням вона сягає в історію країни, в якій захід тягнеться до Польщі, а схід тісно пов'язаний з Росією. В країні етнічно неоднорідне населення: 17% — росіяни, для 30% громадян російський — рідна мова. Зрештою конфлікт стосується характеру державного устрою: національна держава, що спирається на український етнос, або федерація з кількома національностями?

До того ж громадяни дуже незадоволені корупцією і боротьбою олігархів за владу. Конфлікт набув міжнародних масштабів і ускладнився через те, що у нього втрутилися росіяни, американці і європейці. ЄС разом з Карлом Більдтом (Carl Bildt) зіграли тут негативну роль, висунувши у 2013 році Україні ультиматум і зажадавши вибрати тільки одне з двох — або договір про асоціацію з ЄС, або торговельний договір з Росією. Це розцінили як ворожий сигнал, і виник конфлікт на сході України (на Донбасі), де економічна інтеграція з Росією дуже сильна. Зв'язок цей потрібно було разом обірвати.

До всього іншого в країні прийняли мовний закон, який забороняє офіційне використання російської та інших мов, крім української. Таке політичне рішення вибухонебезпечне: в Україні живуть понад 7 мільйонів етнічних росіян, а російська збройова промисловість інтегрована із Східною Україною за допомогою відносин з низкою субпідрядників. Після заяв про можливий вступ України до НАТО нічого дивного, що Крим був анексований. Російський Рубікон проходить через Україну.

Ще влітку 1992 року я відчув, який сильний в країні націоналізм і як сильно вона поляризована. Я їхав туди поїздом через Польщу і зустрічався зі студентами та активістами, наприклад, зі Львова та Києва. У Львові націоналістичні настрої були значно сильнішими. Росію представляли як частину Азії, тоді як Україну відносили до Європи. Я дивувався, як їм вдавалося знайти зв'язок між шведами та українцями, називаючи нас братніми народами. У нас одні і ті ж кольори на прапорах, а в XVIII столітті ми разом воювали з росіянами. Крім того, саме вікінги заснували Київ. Одна жінка з міністерства культури розповіла мені, що в Україні є 105 національностей і етнічних груп. Ми почали рахувати, але швидко здалися: українці, росіяни, білоруси, кримські татари, угорці, євреї, румуни, поляки…

Якщо міністерство культури нарахувало 105 категорій, то від цього й будемо відштовхуватися. Після цієї поїздки я все більше уваги почав приділяти Югославії, але часом мені здавалося, що Україна — зона ще більшого ризику. Крістіан Гернер (Kristian Gerner) одного разу назвав її величезною Боснією. І справи там пішли шкереберть дуже швидко.

Навесні і влітку 2019 року в країні пройшли президентські і парламентські вибори, і партія нового президента Володимира Зеленського виграла скрізь, окрім західних областей. Зеленський — комік і актор, політичний аутсайдер. Його знають по дуже популярному телесеріалу, де він грає викладача, який став президентом з допомогою своїх студентів. У серіалі йому доводиться поступово вчитися спілкуватися з іноземними політиками, які приїжджають до нього з візитом, що призводить до ряду непорозумінь. Тема універсальна: хто завгодно може стати президентом, і для цього не потрібні могутні олігархи.

Зеленський балотувався на виборах з двома обіцянками — домогтися миру на сході України і перемогти корупцію. Відразу після вступу на посаду він був втягнутий в американську кампанію проти президента Трампа. Корупція в країні безпосередньо пов'язана із США, адміністрацією Обами і сім'єю віцепрезидента Джо Байдена. Крім того, в колах в області безпеки і НАТО є ті, хто не хоче розрядки у відносинах з Росією. Позиції Зеленського загрожують потужні сили за кордоном і всередині країни. Він спробував укласти перемир'я на Донбасі і особисто їздив до ультранационалістичних і правоекстремістських військових груп, які відмовилися виконувати умови договору.

Його життя в небезпеці, тут сумнівів немає. Він отримав певну підтримку від Трампа і Путіна, але щоб в Україні встановився мир, необхідна велика допомога й з інших сторін, і тут ЄС міг би зіграти свою роль. Для цього також треба розрядити відносини між Росією і Заходом, адже саме між ними і опинилася затиснута Україна, ніби фішка в грі. У свою чергу Україна — зона ризику та відповідний простір для провокацій і непорозуміння, які можуть запустити некеровану спіраль ескалації відносин між НАТО і Росією. Тому розвиток подій в Україні і позиція Зеленського мають вирішальне значення як для європейської, так і для глобальної безпеки.

Я встав зі свого зручного місця на газоні і подався геть з парку на Хрещатику. Я ще й гадки не мав, що тут станеться в майбутньому і яку роль буде грати Україна. М'який аромат літніх квітів перебив інший, різкий запах. Запах свіжого асфальту.

Йенс Серенсен

За матеріалами: ІноЗМІ

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...