Новини » Світ 240 Читать эту новость на русском

Дострокові парламентські вибори в Білорусі: Як проходили та чи очікувати змін в українсько-білоруських відносинах

Вчора, 17 листопада, у Білорусі відбулись дострокові парламентські вибори. Явка була високою, і вибори визнали демократичними, хоча у Центральній виборчій комісії країни цю виборчу кампанію назвали одною із найскандальніших

Топ-новина
Топ-новина
Дострокові парламентські вибори в Білорусі: Як проходили та чи очікувати змін в українсько-білоруських відносинах
Вибори у Білорусі. EPA-EFE

Розповідаємо, як проходили та з якими результатами завершилися парламентські вибори в Білорусі, чому їх провели достроково та чи зміняться тепер українсько-білоруські відносини.

Результати виборів

Минулої неділі, 17 листопада, у Республіці Білорусь завершилися дострокові вибори до верхньої палати парламенту.

У ЦВК повідомили, що станом на 20-ту годину 17 листопада 2019 року явка на голосування була рекордною з 2008 року – 77,72%.

За попередніми даними ЦВК, вибори офіційно вважаються такими, що офіційно відбулись, на всіх 110 одномандатних округах у семи областях Білорусі.

Так, більшість обраних депутатів є безпартійними – тільки 21 депутат із 110 представляє політичну силу (19,1%).

30 обраних депутатів є членами Палати представників чинного скликання.

Найбільш відомі особи балотувались та отримали депутатські мандати на округах столиці країни – Мінська. Зокрема депутатами за столичними округами стали: округ №107 – голова відомої провладної громадської організації "Біла Русь" Геннадій Давидько, №104 – "Міс Білорусь" Марія Василевич, №110 – журналіст Тенгіз Думбадзе тощо.

Водночас, за попередніми даними, жоден представник опозиційних сил не отримає місце у наступному скликанні парламенту країни.

Повний список обраних депутатів за округами можна подивитись за посиланням.

Як проходили вибори

Національні збори Республіки Білорусь – так називається вищий законодавчий орган або парламент країни. Цей орган складається з двох палат – Палати представників (нижня) та Ради Республіки (верхня).

Представників верхньої палати не обирають – їх призначає особисто президент і збори місцевих рад.

Для участі у виборах до нижньої палати парламенту Білорусі – Палати представників – було зареєстровано 560 кандидатів від 12 політичних партій, декількох трудових колективів, а також громадських організацій.

Депутати Палати представників обираються терміном на чотири роки.

Усього претендували на участь у виборах до Палати представників понад 700 кандидатів, проте близько дві сотні представників опозиційних сил Центральна виборча комісія Білорусі відмовилась реєструвати, посилаючись на недостатню кількість необхідних для участі підписів.

Після реєстрації влада додатково відсторонила від участі ще 13 представників опозиції.

Серед тих кандидатів, кому ЦВК відмовила у реєстрації, були такі відомі особи, як Олена Анісім і Ганна Конопацька (депутатки чинного скликання, які додержувались демократичних принципів), опозиційні діячі Ірина Халіп, Поліна Шарендо-Панасюк і Максим Вінярський та інші.

Більшість кандидатів було висунуто провладною Ліберально-демократичною партією – 98 осіб. Інша провладна партія – республіканська партія труду та справедливості – висувала 40 кандидатів. 47 представників опозиції висунула Об’єднана громадянська партія (нагадаємо, що за попередніми результатами виборів жодний кандидат від опозиції не отримав депутатського мандату).

Близько 6 тисяч виборчих дільниць, у тому числі понад 46 зарубіжних, відкрились 17 листопада 2019 року о 8:00 та працювали до 20:00 за мінським часом (український "зимовий час" відстає на одну годину).

За перебігом голосування на всіх дільницях зазвичай стежать дільничні виборчі комісії. До складу цих комісій намагалися зареєструватися 174 представники опозиції. Проте, за різними причинами, зареєстрували лише четверо опозиційних спостерігачів.

Опозиція вважає, що основним інструментом фальсифікацій при підрахунку голосів є можливість проведення дострокового голосування (не плутати з достроковими виборами).

Дострокове голосування передбачає можливість для виборців віддати свій голос протягом встановленого терміну до дня виборів. Зазвичай цей термін складає від одного до семи днів.

Метою дострокового голосування є збільшення виборчої явки та зменшення потоку людей на виборчих дільницях у день голосування.

Виборчим правом на цих виборах узагалі могли скористуватись більше 6,5 мільйонів людей. У період з 12 до 16 листопада правом дострокового голосування проголосували близько 36% виборців.

Як під час виборів на дільницях, так і на достроковому голосуванні Центральна виборча комісія не зареєструвала вагомих порушень.

Голова комісії спостерігачів від СНГ заявив, що вибори відбулись "прозоро та вільно", повідомляє видання "Газета.ru" із посиланням на інформаційне агентство "ТАСС".

Проте інші спостерігачі зафіксували протягом чотирьох днів дострокового голосування понад 460 порушень виборчого законодавства. Результати щодо проведення вчорашніх виборів іноземні спостерігачі мають оприлюднити сьогодні, 18 листопада.

Слід відзначити, що починаючи з 1995 року жодні проведені в Білорусі вибори не були визнані Організацією з безпеки та співробітництва Європи як вільні та демократичні.

Взагалі в історії незалежної Білорусі ці парламентські вибори – сьомі, проте визнані світом були лише одні.

Чому вибори до парламенту пройшли достроково

Планові вибори до парламенту Білорусі мали відбутися у 2020 році, проте навесні цього року президент республіки Олександр Лукашенко заявив, що парламентські вибори відбудуться цієї осені.

Рішення провести парламентські вибори достроково прийняв президент країни Олександр Лукашенко. Відповідну ініціативу він пояснив тим, що на наступний рік випали також і президентські вибори, тому їх і було вирішено розділити.

Відповідно до наказу президента, вибори до парламенту відбулись цієї осені: до верхньої палати – 7 листопада, до нижньої – 17 листопада.

Попередні вибори до парламенту відбулись у республіці в 2016 році. Тоді явка склала майже 75% виборців.

Президентські вибори у Білорусі-2020

Наступного року в Республіці Білорусь мають відбутись вибори президента.

У зв’язку з цим, вчора чинний глава країни Олександр Лукашенко заявив, що братиме участь у наступних президентських перегонах. Проте якщо виборці його не підтримають, він не стане триматись за владу.

"Я посинілими пальцями за крісло триматись не буду", цитує Лукашенка "Інтерфакс".

Олександр Лукашенко є чинним та єдиним в історії Білорусі президентом. Вибори проходили п’ять разів, і за результатами кожних із них посаду президента знову і знову посідав Лукашенко.

Конституційне обмеження на кількість термінів переобрання одної особи на посаду президента республіки було скасовано у 2004 році. Тоді було проведено загальнонаціональний референдум, ініційований самим Лукашенком, в результаті якого за скасування відповідного обмеження проголосували майже 80% громадян.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко. Фото: EPA-EFE/ALEXEY NIKOLSKY

Україна та Білорусь

Після обрання новим президентом України Володимира Зеленського президент Білорусі Олександр Лукашенко привітав новообраного українського главу з перемогою.

Білоруська столиця – Мінськ – залишається досі єдиним працюючим майданчиком зустрічей у рамках врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Офіційно Білорусь підтримує український суверенітет у цьому конфлікті, проте Лукашенко завжди обережний, висловлюючись про роль Росії в цьому.

Незважаючи на нормальні відносини чинних президентів України та Білорусі, в останній, однак, не поспішають розділяти успіх Зеленського та засуджують відповідний підхід до виборів у країні.

Так, голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина відома своїми висловлюваннями щодо виборів узагалі, зокрема українських.

Вона назвала недавню президентську кампанію в Україні "комерційною", а перемогу тих чи інших політичних сил у країні пояснює "купівлею голосів".

У той же час, повідомляючи про проведення дострокових виборів до парламенту, навесні цього року Лукашенко підкреслив, що закликає провести їх та майбутні президентські вибори "без дурі, забору крові, дебатів на стадіонах та іншого", натякаючи на приклад України.

На будь-які зміни у політичних відносинах між Україною та Білоруссю навряд чи можна очікувати, адже влада країни залишається тією самою.

І наступні президентські вибори ледве змінять щось у країні, навіть не дивлячись на начебто оптимістичні обіцянки чинного президента не триматись за свою посаду.

Жодна опозиційна сила в країні не встигне сформувати та донести свою повістку народові за такий короткий проміжок часу (вибори мають бути проведені у травні 2020 року).

Тож, імовірно, про перезавантаження українсько-білоруських відносин можна буде говорити з приходом до влади іншого президента, а це, скоріше за все, відбудеться не раніше 2025 року.

*****

Під час написання цього матеріалу стало відомо, що ОБСЄ не визнала результатів парламентських виборів у Білорусі.

загрузка...
загрузка...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...