Новини » Політика 334 Читать эту новость на русском

Активізація угорсько-українських відносин: Будапешт піднімає питання про територіальну автономію

Фонд Українська політика
Фонд Українська політика
Активізація угорсько-українських відносин: Будапешт піднімає питання про територіальну автономію
з відкритих джерел

Адміністративно-територіальна реформа продукує конфлікт в угорсько-українських відносинах. Домінуючий проект української влади передбачає зміну меж районів області: замість тринадцяти районів буде чотири. Територія компактного проживання угорців буде розділена між ними, що зачіпає інтереси угорської громади на Закарпатті.

Про це пише Фонд "Українська політика".

Минулого тижня голова комітету у закордонних справах парламенту Угорщини Жолт Немет, депутат від правлячої партії "Фідес" заявив ЗМІ, що прийшов час почати українсько-угорський діалог на вищому рівні. Угорщина готова "перевернути нову сторінку" у відносинах з Україною, також сказав він. Немет висловив жаль з приводу того, що у Василя Брензовича, голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), більше немає мандату у Верховній раді. Говорячи про українські закони про освіту і мову, Немет також висловив жаль, що "права угорців на Закарпатті не були відновлені".

Державний секретар Міністерства закордонних справ і торгівлі Левенте Мадярів заявив, що Угорщина зацікавлена у відновленні стабільності і безпеки в Україні, оскільки конфлікт на сході країни дестабілізує весь регіон з геополітичними наслідками. "Ми допомагаємо Україні, наскільки це можливо", — сказав він, нагадавши про 100 млн євро, виділених Україні. Він зазначив, що тепер пора відповісти на "доброзичливу дружність" Угорщини.

В Україні проходить адміністративно-територіальна реформа, яка спрямована на скорочення районів по всіх областях. У Закарпатській області хочуть сформувати чотири великих райони замість існуючих тринадцяти. Заступник голови Закарпатської облради Йосип Барто заявив про необхідність створення в регіоні Угорського району з центром у Берегові. Він вважає, що за адміністративно-територіальної реформи може порушитися комунікація між угорськими поселеннями. Угорці Закарпаття вважають, що повинен бути створений (або перейменований) ще й п'ятий район, де компактно проживає угорська громада Закарпаття, а це цілий Берегівський і частини Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів.

З іншого боку, віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів про певні "червоні лінії" України у відносинах з Угорщиною. Ключова "червона лінія" полягає в тому, що українці угорського походження є громадянами України, зазначив заступник прем'єр-міністра. За його словами, Угорщина має повне право підтримувати своїх етнічних співвітчизників, але Україна завжди буде сприймати їх як своїх громадян, з усіма правами і обов'язками.

Про існуючі українсько-угорські проблеми та шляхи їх вирішення Фонду "Українська політика" розповів експерт-міжнародник Володимир Воля.

Facebook

В самій Угорщині існують проблеми, закладені в угорській історії ще 100 років тому. Зазначу, всі "нові" політичні заяви з'являються в листопаді, оскільки 13 листопада 1918 року Угорська Республіка підписала акт про капітуляцію, а 15 листопада 1920 року регент Угорського Королівства Хорті ратифікував Тріанонський мирний договір, в якому були реалізовані позиції, що важко приймаються угорським народом. В результаті цього договору 65% населення опинилися за межами Угорщини, також було втрачено близько 70% території. Для національної самосвідомості подібний договір був дуже принизливим.

Наслідки Тріанонського договору ми бачимо вже у наш час: Угорщина – це багатонаціональна держава, і цей момент "тріанонського приниження", як вони кажуть, залишився, коли кордони держави і кордони розселення угорського народу не збігаються. Це є одним із важливих факторів угорської зовнішньої політики, і вони прямо та майже дослівно про це говорять. Тому вони дуже активно працюють з тією частиною угорського народу, яка опинилася за межами держави Угорщини, як вона була визначена за результатами та положеннями зазначеного договору. Періодично вони мають проблемні відносини з сусідами, в нульові роки це було зі Словаччиною, де проживає значна угорська діаспора. Періодично в Угорщині трапляються проблеми у взаєминах із Сербією та Румунією.

В Україні теж є угорська діаспора, але до недавнього часу все було спокійно, тому що угорська громада на Закарпатті жила ще за тих реалій, які були за часів Радянського Союзу, тобто для них це був природний стан життя. Але коли почали міняти закон про освіту, то фактично це стало чинником, який запустив ту проблему, яку ми зараз бачимо – загострення відносин. Плюс додався закон про захист української мови в статусі української як державної мови, але не з'явилися інші закони про середню освіту, які би компенсували напругу. А закони про мови національних меншин поки відсутні. Тому в Угорщині, яка дуже уважно в останні 20 років працювала над питанням захисту прав своєї діаспори, в цьому списку з'явилася Україна.

Що стосується мовних прав угорської діаспори, то тут ситуація виглядає дуже неоднозначною, оскільки виходить так, що на Закарпатті утворюється анклав, на території якого не знають і не розуміють державну мову. Люди не хочуть інтегруватися в державу Україна. Можливо, це було б нормальною і прийнятною практикою в ХІХ – початку ХХ століття, але реалії такі, що того рівня безграмотності немає: всі освічені, всі навчаються в школах.

З іншого боку, порушений уклад угорців в Закарпатті, яким вони жили багато десятиліть. Якщо вони звикли, що від них ніхто нічого не вимагає, вони не вчать українську і російську мови, а тут – якісь "претензії".

Зрозуміло, що це незручність і конфлікт для угорських властей, в самій Угорщині з'являється додатковий інструмент: використання вищевказаних законів як інструмент боротьби всередині Угорщини та отримання там політичних балів партіями. Також можна додатково отримати голоси в підтримку від закарпатських угорців, які мають подвійне громадянство. Виходить, що ця проблема політизована і дає політичну вигоду угорської влади.

Разом з тим, не варто очікувати, що Угорщина відмовиться від тих претензій, про яких вона заявила. Власне кажучи, то, що було зовсім недавно — після засідання парламенту голова комітету у закордонних справах Жолт Немет, який є представником правлячої партії "Фідес", говорив про те, що Угорщина готова "перевернути сторінку у двосторонніх відносинах з Україною", і настав час почати діалог на найвищому рівні, щоб вирішити існуючі проблеми.

Це слід розуміти так: ті проблеми, які виникли при попередньому президентові, Верховній Раді та уряді, вони були і залишилися, їх зі зміною влади в Україні ніхто не забув, не відклав убік. Просто був певний період ввічливості і доброзичливості щодо нового керівництва України, допоки в Україні новий президент вступить у повноваження, нова Рада, новий уряд увійде в курс справи. І ось тепер період, протягом якого не турбували нову влада – закінчується.

Я вважаю, що угорське керівництво почне більш активно діяти в контактах з українським керівництвом для того, щоб обговорити українсько-угорські проблеми. Думаю, що заява Жолта Немета знаменує завершення затишшя в угорсько-українських відносинах з двох проблемних питань – це те, що стосується закону про освіту та мовного закону – і починається активна фаза. Не виключаю, що будуть активні консультації і переговори. Фактично угорське керівництво впритул придвинуло до Володимира Зеленського цей блок проблем.

Думаю, що в найближчі тижні варто очікувати якихось заяв з боку угорської влади або, можливо, підготовку якихось двосторонніх контактів на вищому рівні. А в списку проблем Закарпаття та українсько-угорських відносин може з'явитися ще одна проблема. Це проблема адміністративно-територіальної реформи. Враховуючи ту обставину, що нова українська влада вирішила швиденько цю реформу провести в першій половині наступного року, то тут виникає питання реформ самоврядування. Вона зачіпає якраз інтереси угорської громади Закарпаття. Вже є кілька проектів того, як будуть змінені межі районів у цій області: замість тринадцяти районів буде чотири. Я так розумію, домінуючий варіант передбачає, що територія компактного проживання угорців вздовж угорсько-українського кордону буде поділена між усіма цими чотирма районами. Вже з цього приводу висловив невдоволення представник угорської громади заступник голови обласної закарпатської ради – він назвав ситуацію "проблемою".

Я припускаю, для нового президента офіційним Будапештом буде озвучена нова проблема офіційними каналами — по мірі наближення адміністративно-територіальної реформи — тема територіального поділу Закарпаття і питання про територіальної автономії.

Зараз угорці живуть у двох районах, але якщо з 13 районів зроблять чотири, то вся область компактного проживання угорців буде розділена на чотири частини. Будапешт прихильник того, щоб угорці були в одному територіальному утворенні, в одній адміністративно-територіальній одиниці. З боку центральної української влади – це як інструмент недопущення можливого сепаратизму, з боку угорців – це неприйнятно.

З часом угорське керівництво, тобто офіційний Будапешт, буде наполягати на тому, щоб на території України була територіальна автономія угорців. Це досить серйозна проблема. Вимоги Угорщини звучать зараз приблизно так: Україна повинна виконати приписи Венеціанської комісії, і це стосується мовної складової. Вони наполягають на тому, щоб в угорців був певний обсяг мовних прав, а цей обсяг прав, внаслідок законів, зменшується. Вони вважають, що це неправильно. Був певний мораторій про відстрочення введення певних положень освітнього закону. Швидше за все, цей механізм буде задіяний, а що стосується закону про мови і нацменшин, то тут належить дискусія між новою українською владою і угорським керівництвом. Складно припустити, яким буде підсумковий варіант, оскільки не зовсім зрозуміло, до чого схильна влада, яка зараз в Україні.

Що стосується компромісу з приводу освітнього закону, він, почасти, був досягнутий за колишньої влади, але не реалізований. Що стосується мовного закону – тут нова українська влада була конформістською з багатьох питань, я не виключаю, що вона побоїться зробити якісь серйозні кроки назустріч угорському керівництву, угорській громаді. А те, що стосується меншин – невирішене питання, але те, що стосується якоїсь автономії, я думаю, українська влада не піде назустріч угорцям, якщо така проблема буде озвучена.

У будь-якому випадку, президент Зеленський є заручником існуючих тенденцій, у тому числі, думки радикальних груп щодо тих питань, які стосуються Донбасу, мовної політики, національної політики. З приводу землі – вони протиснули закон, а з приводу таких, як війна і мир, поки я не бачив ознак того, що Зеленський готовий перестати оглядатися на опитування громадської думки. Громадська думка не сприяє компромісам.

Якщо говорити про можливий сценарій, подібний до того, що відбувається на сході України, то нагадую, що Угорщина – член Європейського Союзу. Вона пов'язана певними зобов'язаннями. Угорщина ще жодного разу не підтримувала якісь хвилювання, невдоволення на території сусідніх держав: Сербії, Словаччини, Румунії. Існують проблеми, але вони їх обговорюють. Крім того, всі держави пов'язані взаємними зобов'язаннями щодо прав національних меншин сусідніх держав, які проживають на їх території. Абсолютно не бачу можливостей у Закарпатті отримати той варіант, який ми бачимо на Донбасі. Якщо говорити про угорське керівництво, то воно не демонструє і навряд чи буде демонструвати готовність до якихось дій, щоб підтримувати якісь гіпотетичні "сепаратистські" процеси.

У той же час Україна є асоційованим членом ЄС, і вона змушена буде імплементувати якісь норми, хоче того чи не хоче. Але на боці угорців – європейський досвід, досвід ЄС, тому вони вперто будуть відстоювати свою позицію, що вони і роблять. Максимальний варіант їх реагування на рівні ЄС і НАТО – блокування якихось ініціатив за участю України, плюс якісь рішення про надання допомоги, але на більше вони не підуть.

Україна має прислухатися до рекомендацій Венеціанської комісії. Венеціанська комісія – це не Євросоюз, а підрозділ Ради Європи. Є європейські норми щодо національних меншин, тому, теоретично Україна має орієнтуватися у своїх стандартах, своєму внутрішньому праві на ці норми, принципи регулювання міжетнічних відносин та існування національних меншин у складі держав.

Необхідно підкреслити, що форми діалогу в Угорщини з Україною поки немає. А Венеціанська комісія виступає за демократію через право, це консультативний орган з конституційного права при Раді Європи. Швидше за все, це політичний конфлікт між країнами. Зрозуміло, що гострота його не така висока, яка буває у багатьох конфліктах, але, тим не менш, ми бачимо саме політичний конфлікт через те, що є одна позиція, тобто позиція протилежна і є дії тієї чи іншої сторони, а в даному випадку – Угорщини — по відстоюванню їхньої позиції. Українське державне керівництво теж жорстко демонструє свої позиції, тобто ми маємо протистояння позицій – це однозначно конфлікт. Були консультації, обмін думками, зустрічі, але ці зустрічі поки не призвели до того, щоб вирішилися проблеми.

"Перегорнута сторінка", образ, який озвучив Жолт Немет, означає, що угорська сторона хоче почати діалог. Деякий час угорські власті не коментували проблем двосторонніх відносин. Але в даний час офіційний Будапешт вирішив почати активно спілкуватися з тих же проблемних питань, але вже з новою українською владою, щоб домогтися розуміння і реалізації своєї позиції.

В заяві Жолта Немета, на мою думку, видно, що Угорщина не збирається відступати від своїх позицій щодо закону про освіту і з приводу мовного закону. І не виключається можливість того, що в цьому списку незабаром з'явиться їхня позиція щодо адміністративно-територіальної реформи Закарпатської області. Тому рано говорити про те, що можливі якісь потепління відносин. Поки цього не передбачається і належить початок активного діалогу між керівництвом Угорщини і новим керівництвом України щодо проблем, які залишилися невирішеними на момент президентських і парламентських виборів в Україні. Тому "перевернутої сторінки" поки немає.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...