live
Новини » Економіка 1544 Читать эту новость на русском

Ринок землі в Україні: Все, що потрібно знати про суперечливу реформу

Із обранням Володимира Зеленського президентом в Україні відновили розгляд питання про скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і земельну реформу, дискусія щодо якої триває вже майже 20 років. Голова держави почав рішучі дії та доручив уряду вже до 1 грудня цього року представити модель реформи та скасувати мораторій на землю, на що отримав масштабну хвилю критики

Топ-новина
Топ-новина
Держгеокадастр
загрузка...
загрузка...

Розповідаємо все, що відомо про ринок землі в Україні – історію питання, переваги і недоліки, а також чому українці так бояться, що їхню землю можна бути продати.

Земельний потенціал України

Земельні ресурси України складають понад 60 мільйонів гектарів, із яких 70% (більше 42 мільйонів гектарів) становлять сільськогосподарські угіддя із високою родючістю. При цьому варто наголосити, що земельний потенціал є потужною конкурентною перевагою нашої країни і становить майже 6% від загальноєвропейського.

Приблизно 40% сільськогосподарських земель України становлять чорноземи (найбільш врожайні ґрунти).

з відкритих джерел

У 1991 році почав діяти перший Земельний кодекс України, а відповідно до другої редакції Кодексу, у 1992 році запровадили тимчасовий мораторій на продаж землі терміном на 6 років.

Тоді значна частина сільськогосподарських угідь належала колективним підприємствам (колишнім колгоспам), а з 1999 року розпочався процес розподілення земельних паїв між учасниками цих колективних підприємств. Це відбувалось згідно з земельною реформою, запровадженою в 1995 році указом президента України.

Згодом процес виділення українцям паїв набув масового характеру, внаслідок чого акти на право власності отримали мільйони громадян.

У 2001 році закінчився термін дії мораторію на продаж земельних ділянок, отже запровадили наступний – ще на 4 роки. Відтоді парламент неодноразово продовжував мораторій, а останній було ухвалено у 2018 році, який діє до кінця цього року.

Коли і хто заговорив про ринок землі

У 2011 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт "Про ринок земель", який передбачав скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення з 2013 року та створення Державного земельного банку. Проєкт закону також передбачав можливість продажу земельних ділянок тільки громадянам України і не більше 100 гектарів в одні руки, у той же час максимальна площа орендованої землі мала обмежуватись 6 тисячами гектарів або 5% від загальної площі землі в області. Проте подальшого розгляду цей законопроєкт так і не набув.

Навесні 2017 року Кабінет міністрів затвердив план дій до 2020 року, в якому проблема мораторію була описана як обмеження громадян України в їхньому конституційному праві на власність, а також завада на шляху розвитку сільськогосподарської галузі ринку.

У травні 2019 року Велика Палата Верховного суду України постановила, що закон не забороняє можливість обміну сільськогосподарськими ділянками, що є одним із пунктів мораторію.

А на початку вересня цього року чинний президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити та ухвалити модель земельної реформи, а також скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року. Водночас, законопроєкт про запровадження ринку землі уряд мав винести на розгляд до парламенту до 1 жовтня цього року.

Що передбачає ринок землі Зеленського

Згідно з дорученням президента, 25 вересня цього року Кабінет міністрів затвердив і зареєстрував у парламенті Проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" №2178.

Відповідний законопроєкт передбачає запровадження можливості набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України, територіальними громадами, а також державою.

Водночас, передбачається набуття права власності на землю іноземцями, проте тільки у порядку отримання спадщини і за умови обов’язкового її відчуження (продажу чи іншої форми передачі у власність резидентам України) протягом одного року.

При цьому, обсяг сільськогосподарської землі у власності громадянина або юридичної особи не має перевищувати встановленого обмеження, а саме:

  • в межах однієї області або АР Крим – не більше 15% від загального обсягу с/г земель;
  • в межах всієї території України – не більше 0,5% від загального обсягу с/г земель.

Перевагу для набуття права власності на земельні ділянки матимуть її орендарі, за умови сплати тієї ціни, за якою вона продається.

Громадяни, яким належить право постійного користування чи довічно успадкованого володіння ділянками землі, матимуть право викупити їх із розстрочкою до 5 років без проведення торгів.

Земельна реформа, відповідно до законопроєкту, має запрацювати з 1 жовтня 2020 року, а обмеження щодо обсягу площі володіння ділянками с/г призначення набувають чинності від дня ухвалення закону.

10 жовтня представники фракції "Слуга народу" зареєстрували альтернативний законопроєкт, у якому додали пункт щодо відтермінування дати набуття іноземцями права на землю до 2024 року. Також були змінені умови обмеження площі земель у власності. Так, громадянин чи юридична особа матиме право: в межах однієї територіальної громади не більше ніж на 35% землі у цій громаді, а у межах однієї області або АР Крим – не більше 8%.

Невдовзі після цього на сайті Офісу президента було опубліковане звернення Володимира Зеленського, у якому він наголосив, що земельна реформа не передбачає права на купівлю та продаж сільськогосподарських земель іноземцями, а відповідне право може бути надане лише за результатами всеукраїнського референдуму.

Дискусія щодо створення ринку землі в Україні

Група економістів-аналітиків "VoxUkraine" у 2017 році представила аналіз впливу законодавчого регулювання обігу сільськогосподарських земель України на показники ефективності сільськогосподарської галузі.

Так, експерти спростовують зв’язок між дією мораторія на продаж земель зі зростанням обсягів урожаю протягом останнього десятиріччя. Причиною цього зростання вони називають остаточну лібералізацію цін на сільськогосподарську продукцію за уряду Ющенка в 2000 році, що створило економічні стимули для виробників.

Натомість, економісти вважають, що показники урожайності були би навіть вищими, якби мораторій було скасовано, але незахищеність прав користувачів і володіння землею неефективними власниками перешкоджають залученню нових технологій та інвестицій, і як наслідок – підвищенню доданої вартості виробленої продукції.

Водночас головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку заявив, що Україна втрачає щороку близько 1% від ВВП через відсутність ринку землі. Він додає, що створення ефективного і прозорого ринку землі наразі цілком можливе, і шляхом до цього є скасування мораторію.

Спеціаліст з фінансів Світового банку додає, що скасування мораторію на продаж землі дозволить невеликим сільськогосподарським підприємствам отримати широкий доступ до кредитування. У той час, коли директор Світового банку у справах України вважає, що відповідна ініціатива спричинить зростання економіки на 2% протягом наступних років.

Примітно, цього року аналогічну думку висловили й у міністерстві аграрної політики і продовольства. Там вважають, що ефективний ринок землі за різними підрахунками може приносити до бюджету України від 700 до 1500 мільйонів доларів або 1,5% ВВП кожного року.

З іншого боку, основним аргументом щодо недопущення скасування мораторію на продаж сільськогосподарських угідь є побоювання ситуації, при якій всю українську землю скуплять іноземці або крупні землевласники та будуть диктувати свої правила гри у цій галузі.

При цьому противники реформи наголошують на неминучому зубожінні населення, особливо сільського.

Так, більше всього скасування мораторію є невигідним для великих сільськогосподарських підприємств та осіб, у користуванні яких перебувають величезні земельні ділянки, адже після запровадження земельної реформи їм доведеться викупати за велику ринкову ціну те, чим вони наразі володіють безкоштовно.

Окрім цього існує думка, що держава має втручатися у функціонування економіки, аби захищати інтереси простих людей.

Як українці ставляться до земельної реформи

У вже згаданому 2017 році у рамках проєкту "USAID АгроІнвест" в Україні було проведене соціологічне опитування громадян щодо ставлення до скасування мораторію на продаж землі та запровадження конкурентного ринку землі.

За його результатами приблизно 70% опитаних висловилися проти скасування мораторію, проте половина всіх опитаних підтримала можливість продажу своїх земельних ділянок.

При цьому, близько 17% людей заявили, що обізнані у деталях земельної реформи зі ЗМІ та від інших людей, а 6% відповіли, що самостійно аналізують земельне законодавство. Майже 60% не змогли згадати, звідки чули про земельну реформу та конкретно відповісти, що вона передбачає. А 7% опитаних взагалі ніколи не чули про це.

Останнє опитування щодо земельних питань було проведено в Україні 1-7 листопада цього року Центром Разумкова. За його результатами, 67,7% українців певні, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж земель необхідно виносити на всеукраїнський референдум. Водночас, 68,3% потенційних учасників референдуму зазначили, що виступили б за продовження мораторію.

Так, 11 листопада в Україні стартували масові протести проти земельної реформи Зеленського. Всеукраїнська Аграрна Рада на своїй сторінці повідомила, що на акції із гаслом "Ні розпродажу України" вийшли працівники сільськогосподарської галузі в 13 областях України.

Напередодні, 12 листопада, під будівлею парламенту в Києві фермери та активісти зібрались на акцію протесту "Ні продажу землі".

Люди, які протестують проти скасування мораторію на продаж землі та запровадження ринку землі, вважають, що це спричинить таку ситуацію в країні, за якої доступ до сільськогосподарських угідь отримають найбагатші землевласники України або просто скуплять іноземці.

На додаток, мітингувальники висловлюють обурення зверненням президента щодо можливості продажу землі іноземцям.

Акцію протесту підтримали також деякі автивсти та політичні сили. Зокрема, до мітингу долучились представники ВО "Свобода" на чолі з Олегом Тягнибоком, який закликав провести всеукраїнський референдум щодо питання продажу землі.

"Депутати, які проголосують за ринок землі, мають розуміти, що земля у них буде горіти під ногами, вони не вернуться додому", – таку заяву зробив Олег Тягнибок.

А у стінах парламенту співголова партії "Опозиційна платформа – За життя" Вадим Рабінович закликав парламентарів "стати на захист української землі". Інші члени партії розгорнули в Раді банер із гаслом "Не дамо розкрасти землю".

"Кожна розумна людина у будь-якій політичній силі усвідомлює – це не питання політичне, це питання виживання та існування нашої держави, нашої України", – наголосив Рабінович.

*****

Зауважимо, саме у цей день Верховна Рада України мала розглядати у першому читанні законопроєкт про запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. Проте  згодом стало відомо, що  його не включили до порядку денного. Розгляд питання орієнтовно перенесли на сьогодні, 13 листопада. Тож, воно досі відкрите. І очікуються чергові протести.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...