Новини » Світ 289 Читать эту новость на русском

"Болівійського короля" скинуто: Чому Ево Моралес зрікся президентства і втік до Мексики

"Болівійського короля" скинуто: Чому Ево Моралес зрікся президентства і втік до Мексики
Фото з відкритих джерел

У своїй останній промові на посаді президента Ево Моралес зазначив, що став жертвою перевороту, та закликав міжнародне співтовариство розслідувати цю справу

У Болівії, що у Південній Америці, 21 жовтня розгорілися масові протести. Саме того дня стало відомо про результати президентських виборів, на яких вже вчетверте "переміг" Ево Моралес. Болівійці назвали це узурпацією влади і неабияк обурилися – адже Моралеса обрали всупереч Конституції, де немає дозволу на четверте переобрання. Масові заворушення охопили місто Ла-Паса: рух на вулицях заблокували, а магазини зачинилися на знак протесту. Президенту Болівії Ево Моралесу довелося піти у відставку.

Про передумови болівійських заворушень, вимоги протестувальників та досягнення і поразки Ево Моралеса на посаді президента розповідаємо далі.

Хроніка подій

Президент Болівії Ево Моралес незмінно править країною з 2005 року. А у 2016 році він ініціював проведення референдуму щодо зняття обмежень на право балотуватися на посаду президента, вірогідно, аби залишатися на посаді все життя. Та більшість громадян (51,3%) тоді проголосувала проти. Проте негативний результат референдуму не зупинив Моралеса – він призначив очільниками Конституційного суду наближених до себе людей, які у 2017 році скасували результати референдуму. Ще тоді це викликало масове невдоволення населення, але на вулиці ніхто не виходив. Після цього Моралес обмежив свободу преси і діяльність неурядових організацій та зрештою балотувався на посаду президента вчетверте. Власне, після цього у країні остаточно зрозуміли: він – авторитарний лідер, і сам він ніколи не піде з політики.

20 жовтня відбувся перший тур виборів, на яких у Болівії традиційно обирають не лише президента, а й віцепрезидента та членів двох палат парламенту.

Найперший підрахунок голосів показав, що Моралес не досягнув відриву з опонентом у понад 10%, що потрібно для безумовної перемоги у першому турі. Тож мав відбутися другий тур, котрий міг стати для Моралеса провальним, – інші опозиційні кандидати могли підтримати його опонента, лідера партії "Громадянська спільнота" Карлоса Месу. 

Фото з відкритих джерел

Тому існують припущення, що Моралес та його команда підтасували результати виборів. Про це свідчить необґрунтоване припинення публікації виборчкомами даних про підрахунок голосів. А за добу було оголошено: Ево Моралес все ж переміг у першому турі з 47% голосів, а це на 11,4% більше, ніж у опонента – Карлоса Меса. Той відмовився визнавати результати виборів і звинуватив Моралеса у фальсифікації. Цікаво, що, за даними болівійського інформаційного ресурсу Página Siete, бачити Ево Моралеса на посаді глави держави бажали лише 22% болівійців. Тому у Болівію для перевірки прозорості виборів запросили Організацію американських держав. Фахівці, перевіривши результати виборів, дійшли висновку – фальсифікації мали місце.

Отож, одразу після оголошення результатів виборів 22 жовтня у Болівії розпочалися акції протесту з вимогою відставки Моралеса. Спершу правоохоронці розганяли демонстрантів у Ла-Пасі за допомогою сльозогінного газу. 31 жовтня у провінції Санта-Круз було вбито двох протестувальників, а ще шістьох поранено. Проте пізніше самі поліцейські почали долучатися до мітингувальників – спочатку у масках, аби не було видно облич, а потім уже і відкрито.

Фото з відкритих джерел

"Тут не Куба. Тут не Венесуела! Це Болівія, і Болівію будуть поважати", — кричали люди на вулицях у Ла-Пасі.

Минуло два тижні протестів – і 10 листопада на бік мітингувальників перейшла ще й армія Болівії. Ево Моралес відчув, що влада "хитається", і запропонував компроміс – змінити склад Верховного виборчого трибуналу та провести повторні вибори. Але для таких заяв було вже пізно – головнокомандувач збройними силами Болівії Вільямс Каліман Ромеро особисто закликав Моралеса піти у відставку, аби відновити мир у країні.

Фото з відкритих джерел

Саме перехід на бік опозиціонерів і змусив Моралеса заявити, що у країні стався переворот. Він поспішно оголосив про свою відставку, а Карлос Меса назвав це "завершенням тиранії".

При цьому сам Ево Моралес написав у своєму Твіттері про існування незаконного поліцейського ордеру на його арешт та про напад на його будинок невідомих агресивних угрупувань. Голова болівійської поліції спростував ці домисли, натомість заарештувавши голову Верховного виборчого трибуналу Болівії Марію Еухенію Чоке та віцепрезидента трибуналу Антоніо Костаса за звинуваченнями у шахрайстві на виборах.

У понеділок, 11 листопада, стало відомо, що Мексика надала Ево Моралесу політичний притулок.

Хто буде замість Моралеса

За Конституцією Болівії, у випадку, якщо президент достроково йде з посади, його обов’язки має виконувати віцепрезидент або голова сенату. Проте віцепрезидент Альваро Гарсія Лінера першим після відставки Моралеса заявив, що також іде з посади. Голова сенату Адріана Сальватьєрра та голова палати депутатів Віктор Борда також покинули свої крісла. 

Фото з відкритих джерел

Так, наступною у черзі на роль виконувача обов’язків глави держави стала друга віцепрезидентка сенату 52-річна Жанін Аньєс. Вона заявила, що готова до роботи і її головною метою є проведення у Болівії нових виборів.

Досягнення Ево Моралеса на посаді президента

У Болівії понад дві третини з 11-мільйонного населення – це корінні індіанці. Ево Моралес – також індіанець, і тому у нього дійсно міцна армія шанувальників по країні, зокрема серед індіанців. Попередні три рази він перемагав на виборах безумовно, а його партія "Рух до соціалізму" спромоглася націоналізувати нафтогазову промисловість, енергетичну та телекомунікаційну галузі.

До того ж саме Моралес збільшив мінімальну зарплату, зменшив рівень бідності на 25%, а різниця між доходами різних верств населення за роки його правління скоротилася на 19%. При цьому представників середнього класу стало на 1,3 млн більше.

Болівія – друга країна Південної Америки за обсягами наявного природного газу, його запаси складають 280 млрд кубометрів. Проте Моралес вів політику, котра не мала пріоритетом розвиток економіки завдяки продажу блакитного палива. Ціна газу, що продавався за кордон, та його обсяги падали. Отож, у Болівії вполовину зменшилися національні резерви, зовнішній борг виріс на 10 млрд доларів (25%), а ВВП втратив 2 млрд доларів (5%).

Незважаючи на те, що Моралеса чомусь критикують за корупційність (не наводячи жодних доказів), найбільше негативу все ж він отримав за поразку Болівії у Міжнародному суді (2018 рік) у суперечці з Чилі за приналежність 120 тисяч квадратних метрів земель з виходом до Тихого океану. Тоді ця територія була віддана Чилі за результатами Тихоокеанської війни 1879-1884 рр. Відтак Болівія втратила вихід до моря, а болівійці вважають саме Моралеса відповідальним за таким розвиток подій.

Реакція світу на переворот у Болівії

Влада Венесуели, Куби, Аргентини та Нікараґуа першими зазначили, що у Болівії відбувся державний переворот. Президент Венесуели Ніколас Мадуро назвав Ево Моралеса братом та закликав світ стати на захист корінних народів Болівії, котрі стали "жертвами расизму".

У свою чергу кубинський політик Міґаль Діас-Канель підкреслив, що у відставці Моралеса винні праві сили, а сам переворот був направлений проти демократії у Болівії.

Натомість у Бразилії, Колумбії, Перу та Гватемалі закликали тимчасову владу Болівії якнайшвидше провести повторні прозорі та чесні вибори. Євросоюз, Канада та США підтримали цю позицію.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...