Новини » Економіка 587 Читать эту новость на русском

Болюче "земельне питання": Чому українці проти ринку землі і не вірять у президентські обіцянки

Болюче "земельне питання": Чому українці проти ринку землі і не вірять у президентські обіцянки
Фото з відкритих джерел

В Україні 60 мільйонів гектар землі, і більшість українців не хочуть, аби її коли-небудь почали розпродавати

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук ще на початку вересня озвучив конкретну дату, коли в Україні запрацює ринок землі – жовтень 2020 року. Протягом двох місяців в Україні не вщухали обговорення як про необхідність, так і про шкідливі наслідки запровадження ринку землі. Здебільшого громадяни виступають проти такого нововведення. Проте Верховна Рада з дня на день має розглянути законопроєкти, що зрушать з місця питання мораторію.

Саме зараз, коли на порядку денному як ніколи гостро стоїть "земельне питання", ми розповідаємо, скільки в Україні землі, кому вона належить та як і хто зараз її використовує.

Що пропонує команда Зе

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук має намір запустити ринок землі у жовтні 2020 року лише для резидентів України (сюди увійдуть юридичні особи з власниками-іноземцями). За планами уряду, малі фермери зможуть отримати часткову компенсацію процентної ставки за кредитами, аби вони могли конкурувати за купівлю землі з великими агрохолдингами. Саме це є головним меседжем урядовців українському народові. Мовляв, нічого боятися – земля як була вашою, так і залишиться.

"Ми відкриваємо ринок землі не одразу, тому що до цього потрібно підготуватися. Ми думали зробити це з 1 липня наступного року, проте потім проконсультувалися з людьми, які реально управляють землями, і вони сказали, що це не дуже добра ідея робити це влітку. Тому зараз та модель, яку ми пропонуємо, передбачає відкриття ринку з 1 жовтня наступного року", - заявляв прем’єр Гончарук у вересні, підкресливши, що продаж землі відбуватиметься на публічних прозорих торгах.

Тоді очільник уряду розповів, що після запуску ринку землі ті, хто зараз її орендує, матиме право купити її першими. Також перед відкриттям ринку землі в Україні буде внесено зміни до Земельного кодексу України, ліквідовано левову частку функціоналу Держгеокадастру і скорочено корупційні адмінпроцедури.

При цьому ідею про введення ринку землі в Україні активно "лобіює" і президент України Володимир Зеленський. Так, він неодноразово зазначав, що після земельної реформи купувати і продавати землі сільськогосподарського призначення зможуть тільки українці та українські компанії і ніяких іноземців.

"Земля належить українцям. У моделі, яку пропонуємо ми з урядом, купувати або продавати землю зможуть лише українські громадяни і компанії. Страшилки про китайців, арабів або інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, — маячня. Земля — це власність громадян, але у них має нарешті з’явитися не гібридне, а повноцінне право власності на свою рідну землю", - сказав Зеленський.

Тоді ж президент доручив внести законопроєкт про ринок землі і скасування мораторію на її продаж у Верховну Раду до 1 жовтня 2019 року і прийняти його до 1 грудня.

Що таке ринок землі і як регулюють "земельні питання" зараз

Фактично ринком землі є відносини стосовно відчуження і набуття земельних ділянок зі зміною землевласників чи землекористувачів. Законодавчо закріплено, що земля – це основне національне багатство, що перебуває під охороною держави. Земля та її надра, що знаходяться на території України, є об'єктами права власності українського народу.

Право власності на землю гарантується, набувається і реалізується українцями, юридичними особами та державою. Інакше кажучи, земля в Україні належить лише українцям – всім разом і кожному окремо. В теорії це гарно звучить, однак на практиці має низку "побічних" ознак, переважно корупційного підтексту.

Відповідно до Конституції, суб'єктами права власності на землі приватної власності є фізичні та юридичні особи, а на землі комунальної власності – територіальні громади. Землями державної власності володіє держава.

Згідно із законодавством, українці набувають права власності на землю після купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, безкоштовної передачі із державної і комунальної власності, приватизації ділянок, раніше наданих у користування, прийняття спадщини та виділення на місцевості належної їм земельної частки.

Так, в Україні регулярно проходять земельні торги від Держгеокадастру, де продаються права на оренду земель державної і комунальної власності. Однак нині діє правило – іноземці та люди без громадянства можуть набувати права власності лише на землю несільськогосподарського призначення.

До речі, за словами радника прем’єр-міністра з економічних питань та земельної реформи Олексія Мушака, вірогідно, вартість 1 гектара землі складатиме $2000. При цьому у Херсоні та на Волині, приміром, земля може бути дешевшою, ніж у середньому, а в Полтаві, Черкасах, Вінниці – навпаки, дорожче, бо в цих областях кращі землі і вища конкуренція.

Скільки в Україні земель

Україна володіє землями, що складають 5,7% території Європи, – це 60,3 мільйонів гектар. З них майже 70% – це родючі сільськогосподарські угіддя.

Станом на 2019 рік 45% українців зазначили, що є власниками земель. У селі мають землю 70%, у місті — 44%. Так, у Державному земельному кадастрі зареєстровано 18,3 мільйонів земельних ділянок. З них 87,8% ділянок знаходяться у приватній власності, 6,7% – у державній, а 5,5% – у комунальній.

"Земельний мораторій": що це таке

З 1991 року, з часу набуття Україною незалежності, по суті триває земельна реформа. Станом на 2019 рік відповідно до Земельного кодексу України діє мораторій, тобто тимчасова заборона, на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. Цей мораторій регулярно пролонгується парламентом, тому виходить, що він діє постійно. Цікаво, що, окрім України, мораторій діє на Кубі, у Конго, Таджикистані, Північній Кореї, Білорусі.

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель означає, що власники такої землі не мають права вільно розпоряджатися нею. Вони можуть лише передавати землю іншим людям на правах орендодавця. Офіційно причиною мораторію прийнято вважати відсутність в Україні інфраструктури для запровадження ринку купівлі та продажу землі. Під дію мораторію підпадають 96% сільськогосподарських земель України – а це майже 40 мільйонів гектар.

Згідно з законопроєктом, поданим до парламенту 10 жовтня, до 2024 року не допускається набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами, бенефіціарами яких є іноземці та особи без громадянств, іноземні юрособи та держави. Незважаючи на теоретичну чіткість проекту закону, більшість українців виступають проти скасування мораторію на купівлю-продаж земель.

Проте є і прибічники скасування мораторію. Вони зазначають, що введення ринку землі підніме економічні показники України, зокрема, сприятиме більшій врожайності культур. Справа у тому, що за умов ринку землі активи переходять від менш ефективних до більш ефективних землевласників. Тому, мовляв, це мотивувало б землевласників максимально ефективно та грамотно використовувати землю, що їм належить. А існування мораторію, на думку прибічників ринку землі, перешкоджає залученню інвестицій у виробництво.

Аргументи проти скасування мораторію

• В українців безповоротно заберуть землю фактично безкоштовно.
• Після старту ринку землі усі українські землі придбають іноземці.
• Багаті землевласники матимуть змогу купувати землю безперешкодно та будь-якими площами.

Аргументи за скасування мораторію

• Запуск ринку землі не вплине на права власності громадян. Заборона розпоряджатися своєю власністю — ознака недемократичної держави.
• Власники землі в умовах мораторію отримують від здачі угідь в оренду у 12 разів менше, ніж могли б. Вартість оренди могла б сягнути 455 доларів за гектар замість нинішніх 37 за умови ринку землі.
• Ринок землі мотивуватиме інвесторів вкладати гроші в українське сільське господарство, що створить додаткові робочі місця для українців.
• Земля буде продаватися лише за згоди продавця – ніхто не забере земля насильно.
• Мораторій спричиняє рейдерські захоплення земель.

Не секрет, що в Україні ще з 1991 року діє тіньовий ринок землі. І ось як він працює. Земельний кодекс з одного боку забороняє, приміром, офіційно продавати землю за гроші, однак не забороняє здавати паї в оренду, міняти на інші, передавати у спадщину. До того ж не можна виключати махінації та шахрайські схеми, котрі фактично допомагають недобросовісним "продавцям" таки продавати землю. Наприклад, часто зустрічається випадки, коли земля передається місцевій громаді, а за хабар її цільове призначення змінюється, – після цього її продають.

Опитування українців щодо зняття мораторію на продаж землі

Відповідно до результатів опитування, проведеного в Україні 1-7 листопада Центром Разумкова, 67,7% українців певні, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж земель необхідно виносити на всеукраїнський референдум. Примітно, що 68,3% потенційних учасників референдуму зазначили, що виступили б за продовження мораторію.

При цьому у Центрі Разумкова підтвердили, що якби референдум відбувся, то абсолютна більшість виступила б за продовження мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарської землі.

Всього фахівці опитали 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (окрім Криму і тимчасово окупованих територій Донеччини та Луганщини).

******************

Насправді запровадження ринку землі в Україні є однією з найочікуваніших та найсуперечливіших реформ за останні 25 років через свою безпрецедентність та існування низки як позитивних, так і негативних наслідків.

Станом на листопад фундаментальних зсувів у цьому питанні немає. Про це свідчить і виключення з порядку денного Верховної Ради на вівторок 12 листопада анонсованих раніше законопроєктів про створення ринку землі. Тим часом уже в 13 областях на головних автодорогах України проходять попереджувальні акції проти запровадження ринку землі.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...