live
Новини » Світ 477 Читать эту новость на русском

Як наймасовіший розстріл у Канаді порушив питання феміциду та ненависті до жінок

Катерина Чернявська
Катерина Чернявська

Журналістка, блогерка, кореспондентка

з відкритих джерел Парамедики виводять постраждалу з будівлі коледжу

Ціллю нападника були саме жінки, бо йому не подобалися феміністки

Сьогодні Канада відзначає 30-ті роковини страшної трагедії — масового розстрілу жінок в Політехнічній школі в Монреалі. Ця подія стала найбільшим розстрілом в Канаді та одним з найбільших терактів на ґрунті гендерної ненависті.

6 грудня 1989 року 25-річний Марк Лепін увечері прийшов до Політехнічної школи з напів автоматичною гвинтівкою. Першу жертву він застрелив у коридорі. Після цього він зайшов до аудиторії, де було 10 жінок та 48 чоловіків. Заявивши, що він ненавидить фемінізм, Лепін наказав чоловікам вийти у коридор і почав розстрілювати студенток, які лишилися у класі. Далі вбивця розпочав "полювання" на жінок у інших класах та в їдальні. Врешті, увірвавшись в одну з аудиторій, Лепін розстрілював усіх без розбору. Після цього зі словами "от гівно" він поцілив собі у скроню.

Стрілянина тривала близько 20 хвилин, в результаті неї 14 жінок загинули. Наймолодшій був 21 рік, найстаршій — 31. Поранення різного ступеню тяжкості дістали ще 13 людей, серед яких – четверо чоловіків.

з відкритих джерел

з відкритих джерел

З собою до школи Лепін приніс передсмертного листа, в якому написав, що вирішив відправитися до "творця феміністок, які завжди отруювали його життя". 

"З семи років в моєму житті не відбувалося нічого хорошого. Коли я почав остаточно втрачати до нього інтерес, я вирішив знищити цих відьом", — написав Лепін. 

Водночас, чим саме "завинили" перед ним феміністки, Лепін так і не пояснив. Лише зазначив, що його "як особистість з минулими поглядами в усьому, що стосується науки, феміністки завжди приводили в лють".

Однією з передумов для вчинення масового вбивства прийнято вважати "тиху революцію" у Квебеку, після якої жінки, зокрема, отримали можливість вступати на технічні спеціальності. Більше того, для цього була створена певна система заохочень, що і обурювало деяких канадських чоловіків.

"Вони хочуть зберегти за собою переваги жінок (наприклад, дешевшу страховку, розширену декретну відпустку після профілактичної відпустки), і, в той же час, намагаються привласнити переваги чоловіків. Адже очевидно, що навіть якщо з Олімпійських ігор прибрати поділ на чоловічі і жіночі види спорту, то в змаганнях, що вимагають витонченості, братимуть участь тільки жінки. Ось чомусь з цим обмеженням феміністки не борються. Вони настільки безпринципні, що не погребують отримати вигоду зі знань, які чоловіки збирали століттями", – писав у передсмертній записці Лепін.

Після трагедії в Канаді оголосили триденний траур та посилили законодавство щодо розповсюдження вогнепальної зброї. 

Та найбільш значущим є те, що після трагедії суспільство нарешті заговорило про насильство щодо жінок, а шосте грудня в Канаді стало Національним днем запобігання насильства проти жінок. Але не одразу. Досить довго теракт називали просто "трагічною подією", закриваючи очі на те, що це була цілеспрямована атака на жінок. Наприклад, лише сьогодні, за 30 років після стрільби на меморіальному пам'ятнику змінили табличку "трагічна подія" на "антифеміністська атака".

з відкритих джерел Меморіал біля Політехнічного коледжу

Варто розуміти, що це не просто поодинокий випадок, а дуже масштабна проблема. Чого варті лише теракти, які влаштовували інцели, тобто чоловіки, які вважають жінок виключно сексуальними об'єктами та вважають причиною відсутності власного інтимного життя свої зовнішні дані. Насправді ж переконання таких людей сфокусовані не скільки на відсутності сексу в їхньому житті, скільки у принизливому ставленню до жінок. 

2014 рік. Елліот Роджер, якого вважають основоположником руху інцелів, убив шістьох людей та поранив 14 в Каліфорнійському університеті. Перед тим він написав маніфест, де звинувачував жінок у тому, що вони не займалися з ним сексом.

2015 рік. Алік Мінасян направив фургон в натовп в центрі Торонто, в результаті чого загинули 10 людей, 14 поранених. Більшість жертв — жінки. Перед здійсненням теракту Мінасян опублікував пост у фейсбуці, в якому заявив, що "повстання інцелів почалося".

2017 рік. Вільям Атчінсон застрелив двох людей в одній зі шкіл Нью-Мексико. В соцмережах він з'являвся під псевдонімом Елліот Роджер.

2018 рік. Ніколас Круз розстріляв 17 людей в одній зі шкіл Флориди. Перед злочином він написав в соцмережах "Елліот Роджер не буде забутий".

Але насильство щодо до жінок — це не лише гучні теракти. Воно процвітає досі по всьому світу і його досі замовчують. Насильство щодо жінок — це жіноче обрізання, яке досі практикують в багатьох мусульманських країнах, попри те, що воно заборонено резолюцією ООН. Насильство щодо жінок — це сексуальна експлуатація. Насильство щодо жінок — це домашнє насильство, яке у багатьох країнах досі вважається нормою, а-ля "б'є, значить любить". Не говорячи вже про економічне та психологічне насильство. 

У 2014 році кожна шоста жінка в світі піддавалася насиллю в сім'ї. Станом на 2019 рік в жодній країні світу законодавство досі повністю не захищає жінок від домашнього насилля, а в деяких – взагалі не вважається злочином. 

Цікаво те, що на сьогодні саме в Канаді, найменший відсоток жінок потерпає від домашнього насилля — 1,9%.

В Україні ж, згідно зі статистикою, щорічно з фізичним та сексуальним насиллям стикаються близько мільйона жінок, водночас, до правоохоронців звертаються близько 10%. Лише на початку цього року в Україні ухвалили закон про домашнє насильство. До того будь-які заяви до поліції закінчувалися на "вб'ють, тоді і приходьте".

Окремо варто зазначити, що Україна досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію, яка посилює покарання щодо фізичного, сексуального та психологічного домашнього насилля. Мовляв "не на часі". Але, поки триває це "не на часі", жіночі марші за права, наприклад, вимушені крокувати Києвом в оточенні поліціянтів, аби не них не напали так звані "справжні чоловіки".

Тож трагедія 30-літньої давнини є досить хорошим зрізом і для сьогоднішнього суспільства. 

Катерина Чернявська

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...